Рішення № 9496397, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/38225.03.10 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Евросеть»

простягнення 52277,48 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:адвокат Пшенька С.М. (довір. №26/109-1Д від 26.10.2009 року)

від відповідача:Д’яченко І.В. (пред. за довір. від 01.02..2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Евросеть»заборгованості за договором постачання №14/03 від 01.11.2008 року у сумі 52277,48 грн. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 року порушено провадження у справі № 23/382 та призначено її розгляд на 01.12.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, яким просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки Відповідачем оплачено поставлену згідно договору №14/03 від 01.11.2008 року продукцію вчасно і у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.12.2009 року сторонами подано спільне клопотання про продовження строків розгляду справи. Ухвалою Господарського суду м. Києва строк розгляду справи № 23/382 продовжено.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.03.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір постачання №14/03 від 01.11.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити, а Відповідач - прийняти і оплатити на умовах договору товари народного споживання. Асортимент товарів та їх ціни вказуються у специфікаціях, які надаються в електронному та письмову вигляді в момент затвердження замовлення (пункт 2.2 договору №14/03 від 01.11.2008 року).

Згідно пункту 2.12 договору №14/03 від 01.11.2008 року, товари народного споживання вважаються поставленими та переданими Відповідачу з моменту підписання видаткової (товарної) накладної представниками сторін та підтвердженої передачі усієї іншої документації, передбаченої законодавством та даним договором.

На виконання договору №14/03 від 01.11.2008 року Позивачем було передано Відповідачу товари народного споживання на загальну суму 654739,00 грн., що підтверджується наданими суду довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та видатковими накладними, підписаними представником Відповідача без заперечень щодо якості, кількості, асортименту та строку поставки товару.

Згідно пункту 3.3 договору №14/03 від 01.11.2008 року Відповідач зобов’язався оплачувати отримані товари народного споживання один раз на місяць у розмірі їх реалізації, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. У цей же термін Відповідач повинен надавати Позивачу звіт про реалізований товар, в якому також зазначаються залишки нереалізованого товару.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент подання позовної заяви Відповідач частково оплатив товари і частково повернув товар на загальну суму 617461,52 грн., що підтверджується накладними на повернення, банківськими виписками та платіжним дорученням №1137618 від 28.10.2009 року.

Відповідно на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача складала 37277,48 грн.

Після порушення провадження у справі Відповідач сплатив на рахунок Позивача 37277,48 грн., що підтверджується платіжними доручення №1137844 від 24.11.2009 року, №1137865 від 25.11.2009 року, №1137943 від 04.12.2009 року та №1137995 від 09.12.2009 року.

Таким чином, оскільки Відповідачем проведено оплату поставленого згідно договору №14/03 від 01.11.2008 року товару у повному обсязі, суд припиняє провадження в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката розподіляється між сторонами залежно від результатів розгляду справи. Питання про розподіл господарських витрат, включаючи витрати на адвоката, має розглядатись водночас з розглядом справи, у якій ці послуги надавалися, що передбачено ст.ст.49, 84 Господарського процесуального кодексу України.

З вищенаведених статей вбачається, що до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг адвоката. Такий статус мають виключно особи, визначені у статті 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема, ті, хто одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання юридичних послуг №26/109Д від 26.10.2009 року вирішення питання стягнення заборгованості з Відповідача було доручено Позивачем Адвокату Пшенько Сергію Миколайовичу. Пунктом 4.1 цієї угоди передбачено вартість послуг у розмірі 8750 грн. Означений платіж було здійснено Позивачем 09.11.2009 року. У судових засіданнях інтереси Позивача представляв Адвокат Пшенько Сергій Миколайович (адвокатське свідоцтво №2910/10).

Таким чином, суд встановлює, що у даному випадку сума витрат на юридичні послуги може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час суд не погоджується з заявленою сумою витрат на послуги адвоката, з огляду на те що ціна позову була значно більше реальної заборгованості Відповідача на момент подачі позовної заяви. Згідно вище викладено суд задовольняє вимоги про стягнення з Відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 5229,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно до наявної на момент подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва заборгованості Відповідача.

Па підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.           Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Евросеть» (03170, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4; ідентифікаційний код 33238663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 7, ідентифікаційний код 30109638) 5229,00 грн. (п’ять тисяч двісті двадцять дев’ять гривень 00 коп.) витрат на послуги адвоката, 372,77 грн. (триста сімдесят дві гривні 77 коп.) державного мита та 141,02 грн. (сто сорок одну гривню 02 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 02.04.2010 року.