Рішення № 94963659, 27.01.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2303/20

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Чередніченко Андрія Вікторовича , Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 335 428 грн. 40 коп.

за участі представників:

позивача - Гордієнко В.А.;

відповідача - Косун В.А.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 04.07.2011 р. у розмірі 335 428 грн. 40 коп., з яких: 41 387 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом; 134 847 грн. 67 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 150 781 грн. 67 коп. - пеня; 8 411 грн. 35 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного між сторонами договору відповідач отримав кредитний ліміт в розмірі 50 000 грн. 00 коп., проте належним чином не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову, в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП Чередніченко А.В. підписано заяву про відкриття поточного рахунку на підставі якої Відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 04.07.2011 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору, відповідно до умов якого Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»),

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт- банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.18.4. Умов яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуления дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулению"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

В обгрунтування заявленого позову позивач зазначає, що на виконання умов договору ним було надано відповідачу кредитний ліміт в сумі 50 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку, проте відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, в зв`язку з чим за останнім з 17.02.2014 року обліковується борг по сплаті кредиту в сумі 41 387 грн. 48 коп., 134 847 грн. 67 коп. відсотків за користування кредитом, 8 411 грн. 35 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також 150 781 грн. 90 коп. пені.

Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що позов подано з пропуском строку позовної давності згідно довідки банку від 07.07.2020 р. про розміри встановлених кредитних лімітів, відповідачу встановлено кредитні ліміти в наступних розмірах: 8 000,00 грн. станом на 04.07.2011 р„ 14 600,00 грн. станом на 20.01.2012 р„ 29 000, 00 грн. станом на 26.07.2012 р„ 39 000,00 грн. станом на 29.12.2012 р„ 50 000,00 грн. станом на 25.01.2013 р.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 41 387,48 грн., виникла з 17.02.2014 р., крім того, останній платіж в рахунок погашення за наданим кредитом був здійснений відповідачем 24.01.2013 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, відповідно до доданого до матеріалів справи Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 3.18.5.7 Умов).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відтак, доводи позивача про збільшення строку позовної давності до 5 років є необґрунтованими, оскільки не можна вважати застереження про ознайомлення позичальника з Умовами кредитування, узгодженням між сторонами збільшеного строку позовної давності або укладенням письмового договору про збільшення строку позовної давності у розумінні ст.259 ЦК України. Збільшення позовної давності до 5 років потребувало дотримання сторонами встановленої законом письмової форми шляхом укладення відповідного договору, який боржник мав би підписати. За відсутності зазначеного, вважати, що відбулася домовленість між сторонами про зміну тривалості позовної давності, підстав немає. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15.

Тому, при вирішенні вказаного питання суд має керуватися приписами ст.257 ЦК України, за якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилається також на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк» в мережі Інтернет за адресою https:// www.privatbank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, про відкриття рахунку, а також те, що вказані документи на момент отриманні відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо погодження сторонами збільшеного строку позовної давності.

Крім того, роздруківка із веб-сайту позивача не може бути належним доказом у розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування.

Окрім того, за відсутності в Заявці домовленості сторін про погодження сторонами строків позовної давності, наданий банком Витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, окрім цього, Умови, на які посилається позивач, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових Умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що 17.02.2014 у відповідача виникла прострочена заборгованість по неповерненню кредиту в сумі 41 387, 48 грн., яку і просить стягнути позивач.

Однак, перебіг позовної давності у даному випадку почався з 18.02.2014 р.. Отже, строк позовної давності по поверненню кредитних коштів сплив 18.02.2017, що є підставою для відмови у позові, згідно ст. 267 ЦК України.

Позивач з позовною заявою звернувся до суду 07.08.2020 р., що в свою чергу свідчить що охоронюваний законом інтерес позивача в частині вимог по стягненню заборгованості по кредиту було порушено відповідачем.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги по стягненню 41 387, 48 грн., заборгованості за кредитом, задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

При цьому, в матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження обставин, які перешкодили ПАТ КБ «ПриватБанк» вчасно пред`явити позов.

Що стосується вимог позивача про стягнення 134 847, 67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 150 781, 90 грн. пені та 8 411, 35 грн. заборгованості по комісії, слід зазначити зазначає наступне.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих Умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору, комісії і проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 41 387 грн. 48 коп., 134 847 грн. 67 коп. відсотків за користування кредитом, 8 411 грн. 35 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також 150 781 грн. 90 коп. пені, у зв`язку із чим у задоволенні позову відмовляє.

В силу ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 192, 221, 231, 233, 237-238, 242 ГПК України, господарський суд Київської області

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 18.02.2021 року.

Суддя Л.Я. Мальована