Вирок № 94960485, 18.02.2021, Зміївський районний суд Харківської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 621/3509/20

Провадження 1-кп/621/99/21

18 лютого 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – В.Філіп`євої,

за участю секретарів судового засідання – А.Девятерикової, А.Лацько

прокурора – С.Гетьман, Н.Колот,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020225300000178 від 23.11.2020 стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Погоріле Зміївського району Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, одружений, освіта середня, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23.11.2016 року Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ст.70, ч.1 ст.71 КК України до двох років 6 днів позбавлення волі, на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06.05.2019 року звільненого умовно-достроково згідно ст.81 КК України на невідбуту частину строку покарання – 04 місяці 11 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 статті 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, в кінці серпня 2020 року, в вечірній час (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося за можливе), ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу АЗС «Лілія», розташованій по вул..Харківській в с.Таранівка Зміївського (на теперішній час – Чугуївського) району Харківської області, виявив на пустирі дикорослі кущі конопель, з яких з метою придбання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту, обірвав гілки та листя, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб. Після цього ОСОБА_2 переніс дану рослину коноплі до місця свого мешкання в АДРЕСА_2 , де залишив її для природного висушування, після чого шляхом перетирання долонями рук подрібнив зазначену коноплю, тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, який зберігав за місцем свого мешкання за вищевказаною адресою для подальшого особистого вживання без мети збуту, періодично вживаючи її частину шляхом куріння, для чого за місцем свого проживання з полімерних пляшок виготовив саморобний пристрій для куріння коноплі – «бульбулятор», через який періодично вживав особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс, в зв`язку з чим на пристрої утворилося нашарування речовини – екстракт каннабісу. Після вживання наркотичних засобів пристрій для куріння «бульбулятор» із нашаруванням екстракту каннабісу ОСОБА_2 незаконно зберігав за місцем свого мешкання за вище зазначеною адресою.

01 грудня 2020 року, в ході проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_2 в приміщенні літньої кухні виявлено та вилучено працівниками поліції речовину рослинного походження та фрагменти полімерних пляшок з наперстками для куріння, на яких міститься нашарування речовини.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № СЕ-19/121-20/21250-МРВ від 14.12.2020 року, речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 21,1783 г, та екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1698 г, які ОСОБА_2 незаконно придбав, виготовив і зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Своїми умисними діями, які полягають у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому кримінальному проступку визнав повністю, щиро покаявся, та підтвердив факти, викладені в обвинувальному акті. Під час допиту пояснив, що дійсно в серпні 2020 року знайшов дикорослі кущі коноплі за зазначених обставин, які приніс додому,

а потім частини рослин вживав як наркотик шляхом куріння. В ході обшуку в нього вдома були вилучені вказана речовина і «бульбулятор».

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1 , суд визнає їх правдивими та достовірними, оскільки вони послідовно, об`єктивно і повно відображають обстановку і обставини скоєного кримінального правопорушення (проступку), пояснюють мотиви його вчинення. Підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_3 в судовому засіданні свою провину визнав у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення кримінального правопорушення, суд, на підставі ч.3 статті 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Приймаючи до уваги показання, надані суду обвинуваченим, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються обставини справи, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, суд дійшов висновку, що інкриміноване ОСОБА_2 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 статті 309 КК України, як умисні дії, які полягають у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, одружений, на профілактичному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимого:

?Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 13.05.2013 року за ч.2, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст..75КК України звільненого з іспитовим строком на 3 роки;

?Вироком Ленінського районного суду міста Харкова від 09.11.2016 року за ч.1 ст.185 КК України до штрафу 850,00грн;

?Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 23.11.2016 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ст.70, ч.1 ст.71 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31.05.2018 року згідно ст..71КК України остаточно визначено покарання у виді 2років 6 днів позбавлення волі; на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06.05.2019 року звільненого умовно-достроково згідно ст.81 КК України на невідбуту частину строку покарання – 04 місяці 11 днів.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, відомості про особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченого, характеристику за місцем проживання.

З урахуванням викладеного, за сукупності наведених вище обставин, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді обмеження волі у межах, встановлених санкцією ч.1 статті 309 Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується, позаяк відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому іншого покарання з огляду на те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що унеможливлює призначення йому покарання у виді штрафу, а з урахуванням наявності обставини, яка пом`якшує покарання, - недоцільність призначення покарання у виді арешту.

Крім того, з огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта по проведенню судової експертизи № СЕ-19/121-20/21250-МРВ від 14 грудня 2020 року в розмірі 1634,50 гривень відповідно до вимог ст.124 КПК України, належить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373, 374 , 392-393 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту проголошення даного вироку, а саме з 18 лютого 2021 року

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 1634,50 (одна тисяча шістсот тридцять чотири грн. 50 коп) гривень.

Речові докази, які зберігаються в управлінні логістики та матеріального забезпечення ГУ НП в Харківській області за квитанцією № 14419 від 18.12.2020р. - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок складено і проголошено 18.02.2021

Суддя: В.Філіп`єва