Рішення № 9496034, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/54931.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська

                    компанія "Славутич"

До           Фізичної особи-підприємця Кулинича Ігоря Богдановича

Про                    стягнення 3988,66 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Сіленко А.О. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Фізичної особи-підприємця Кулинича Ігоря Богдановича 3988,66 грн. (3712,80 грн. основного боргу, 275,86 грн. пені) заборгованості за договором поставки продукції № 322-д від 12.04.2009р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2009 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Кулиничем Ігорем Богдановичем був укладений Договір поставки продукції № 322-д (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) продає та поставляє, а Відповідач (Покупець) купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від Позивача (Постачальника) до Відповідача (Покупця) та є невід’ємними частинами цього Договору.

На виконання умов Договору 30 травня 2009 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" передав, а Відповідач - Фізична особа-підприємець Кулинич Ігор Богданович отримав товар на загальну суму 3712,80 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна ТТН № ДДК-010652 від 30.05.2009р. на суму 2340,00 грн.;

- видаткова накладна ТТН № ДДК-010653 від 30.05.2009р. на суму 1372,80 грн.

Згідно п. 3.3. Договору Відповідач (Покупець) зобов’язувався здійснювати оплату кожної партії товару протягом 5 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Відповідач - Фізична особа-підприємець Кулинич Ігор Богданович не виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки продукції № 322-д від 12.04.2009р. складає 3712,80 грн.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки продукції № 322-д від 12.04.2009р. в розмірі 3712,80 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 5.3. Договору: у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 275,86 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 275,86 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кулинича Ігоря Богдановича (02217, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 2-В, кв. 26; ідентифікаційний код 2777003039; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33-А; код ЄДРПОУ 33403739; р/р 26002003098300 в "ІНГ Банк Україна", МФО 300539) 3712 (три тисячі сімсот дванадцять) грн. 80 коп. заборгованості за договором, 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 86 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець