Рішення № 9495057, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/16725.06.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖОК"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАКАН"

про                     стягнення 105 490,44 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник - Кириченко Т.В. (дов. № б/н від 26.03.09)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 85200,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 54 на будівництво об’єкту «Житловий будинок в с.Гореничі. Влаштування покриття з металевих конструкцій»від 21.12.2006р. та 15591,60 грн. збитків від інфляції, 4690,26 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.03.2009р. порушено провадження у справі № 8/167, розгляд справи був призначений на 28.05.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.05.2009р. розгляд справи був відкладений на 25.06.2009р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням ним витребуваних доказів та звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 25.06.2009р. з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

До прийняття рішення у справі через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 85200,00 грн. основного боргу, 21300,00 грн. збитків від інфляції, 5747,67 грн. трьох відсотків річних.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

21.12.2006р. між ТОВ «ВАКАН»- «замовник»та ТОВ «ЖОК»- «підрядник»був укладений договір підряду на будівництво об’єкту «Житловий будинок в с.Гореничі. Влаштування покриття з металевих конструкцій», відповідно до умов якого «замовник»доручив, а «підрядник»зобов’язався на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору роботу, а «замовник»в свою чергу зобов’язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що обсяг робіт та їх вартість вказується в проектній документації та протоколі погодження договірної ціни, які є невід’ємними частинами цього договору.

Згідно з п.6.1 договору вартість робіт, які підлягають виконанню «підрядником»становить 85200,00 грн.

Умовами договору сторони погодили, що оплата робіт здійснюється у триденний термін на підставі акту приймання виконаних робіт (форма №2-в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми №3), затверджених «замовником»(п.7.2 договору).

Сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2007р. на суму 85200,00 грн., який свідчить про повне виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані роботи не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 85200,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 85200,00 грн. основного боргу за договором підряду № 54 на будівництво об’єкту «Житловий будинок в с.Гореничі. Влаштування покриття з металевих конструкцій»від 21.12.2006р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 21300,00 грн. збитків від інфляції, 5747,67 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 54 на будівництво об’єкту «Житловий будинок в с.Гореничі. Влаштування покриття з металевих конструкцій»від 21.12.2006р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 5747,67 грн. та збитків від інфляції в розмірі 21300,00 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 5747,67 грн. та збитків від інфляції в розмірі 21300,00 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАКАН" (02094, м.Київ, вул.. Червоногвардійська, 22; код 19249966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖОК" (01021, м.Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п 43; код 23394970) 85200 (вісімдесят п’ять тисяч двісті) грн. основного боргу, 21300 (двадцять одна тисяча триста) грн. збитків від інфляції, 5747 (п’ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 67 коп. трьох відсотків річних, 1 122 (одна тисяча сто двадцять дві) грн. 48 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖОК" (01021, м.Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п 43; код 23394970) для отримання з Державного бюджету України державного мита зайво сплаченого за подачу позовної заяви на суму 609 (шістсот дев’ять) грн. 02 коп. Квитанція про оплату державного мита № 17 від 28.05.2009р. на суму 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 60 коп. знаходиться в матеріалах справи № 8/167.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 02.07.2009р.