Ухвала суду № 94950516, 16.02.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/863/18

Провадження №8/523/3/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.

при секретарі – Дзюба Г.І.

за участю позивачки – ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката – Чорновола А.О.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката – Радулова В..В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в порядку загального провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 червня 2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа ПАТ «Укрсиббанк» про визнання прилюдних торгів недійсними, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення та вселення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 червня 2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа ПАТ «Укрсиббанк» про визнання прилюдних торгів недійсними, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення та вселення.

Так підставами для перегляду судового рішення, на думку позивачки, є судові рішення, які набрали законної сили після ухвалення рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.06.2018 року, проте якими встановлені істотні обставини, які існували на час розгляду справи, проте не були встановлені судом першої інстанції по справі №523/863/18, та не були і не могли бути відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи.

ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ЦПК України і Законом України «Про виконавче провадження» оскаржила підготовчі дії державного виконавця для проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» для проведення незалежної оцінки нерухомого майна, визнано неправомірною і скасовано постанову державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни від 29.05.2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані», визнано звіт ТОВ «Сейв Компані» про оцінку нерухомого майна таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню від 15.06.2017 року.

Отже, судом встановлено, що незалежну оцінку нерухомого майна здійснено суб`єктом оціночної діяльності, який не мав права здійснювати таку оцінку.

При цьому звіт, виконаний, як вбачається, неправомірно суб`єктом оціночної діяльності, визнаний як рецензентом, так і судом таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19 в мотивувальній частині суд встановив обставини, що державний виконавець Свідерська Марія Григорівна не мала службових повноважень (компетенції) за виконавчими провадженнями №472420009 та №47220095 станом на 27.10.2017 року, з проведення будь-яких виконавчих дій, ухвалення постанов, укладення правочинів в межах зазначених виконавчих проваджень, в тому числі при складанні Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року.

Отже, державний виконавець Свідерська Марія Григорівна з 27.10.2017 року не мала жодних повноважень за виконавчими провадженнями, в тому числі на представництво продавця - Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області при складанні Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року.

За загальним висновком рецензента №08/10 від 08.10.2018 року про достовірність оцінки майна, звіт про оцінку майна ТОВ «Сейв Компані» не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Також Суворовським районним судом міста Одеси встановлені наступні порушення.

Вже 18.05.2017 року представником стягувача (за довіреністю АТ «УкрСиббанк» уповноважено ТОВ «Юридична фірма Дельта М» в особі Халявки О.О.) було подано заяву про призначення експерта, а саме, ТОВ «Сейв Компані» для визначення вартості нерухомого майна боржника, про надання листа-вимоги щодо авансування витрат на проведення оцінки.

Судом зроблено висновок, що наведене свідчить про відсутність наміру стягувача АТ «УкрСиббанк» визначати вартість майна боржника за взаємною згодою сторін, як того вимагають приписи ч.1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (абз.2, 3 с.4 ухвали).

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_4 одночасно здійснює повноваження одноособового виконавчого органу (керівника) в юридичній особі ТОВ «Юридична фірма Дельта М» (що виступає представником стягувача АТ «УкрСиббанк» за довіреністю) і юридичній особі ТОВ «Сейв Компані», що дає підстави дійти висновку про неможливість участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані», який відповідно до вимог ч.4 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний був заявити самовідвід (абз.11с.4 ухвали).

Судом встановлено, що між замовником Суворовським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» та платником АТ «УкрСиббанк» (оскільки таку оплату гарантовано стягувачем в заяві про призначення експерта від 18.05.2017 року) не укладений договір на проведення оцінки майна в порушення вимог статті 10 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (абз.8, 11 с.6 ухвали).

Вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» виконано звіт про оцінку майна від 15.06.2017 року без укладення договору відповідно до закону, без отримання сплати від замовника Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, при цьому державним виконавцем Свідерською М.Г. прийнято звіт про оцінку майна для виконання, (абз.11 с.7 ухвали)

Судом також встановлено, що Другим Суворовським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області (правонаступником Суворовського ВДВС) не надано до суду жодних доказів належного повідомлення скаржника ОСОБА_1 про результати визначення вартості майна (абз.12 с.7 ухвали).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини,

Відповідно, доречні такі висновки:

в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази повідомлення боржника ОСОБА_1 про результати визначення вартості оцінки майна державним виконавцем;

наявний факт незаконної участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані», керівником якого є керівник представника стягувача за довіреністю ТОВ «Юридична фірма Дельта М», яке відповідно до договору з АТ «УкрСиббанк» має матеріальний інтерес в % відношенні від суми продажу майна на торгах;

оціночний звіт ТОВ «Сейв Компані» виконаний без укладення договору відповідно до закону, без отримання сплати від замовника, тобто безкоштовно, що суперечить статутній меті підприємства отримувати прибуток (при цьому оцінку виконано київським підприємством в місті Одесі);

оціночний звіт ТОВ «Сейв Компані» не відповідав вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не міг бути використаний.

Відповідно до ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19 суд встановив, що державний виконавець Свідерська Марія Григорівна не мала службових повноважень (компетенції) за виконавчими провадженнями №472420009, №472420095, станом на 27.10.2017 року, з проведення будь-яких виконавчих дій, ухвалення постанов, укладення правочинів в межах зазначених виконавчих проваджень, в тому числі при складені Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року, що міститься в матеріалах справи.

Вищевказане судове рішення було об`єктом апеляційного дослідження і залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2019 року.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 року по справі №910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення Акту про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.

Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Відповідно до цього, наведене свідчить, що Акт про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року, фактично складений неповноважною особою, а тому є нікчемним і не тягне ніяких юридичних наслідків, в тому числі не може бути документом, що підтверджує право реєстрації права власності ОСОБА_3 на приміщення іпотеки за наслідками проведення електронних торгів.

У зв`язку з тим, що електронні торги вже відбулися і неможливо поновити порушені права ОСОБА_1 (крім самої констатації порушень) шляхом усунення порушень при процесуальному оскарженні дій (бездіяльності) державного виконавця, єдиним способом поновлення порушених прав і законних інтересів ОСОБА_1 є лише судовий захист у вигляді визнання електронних торгів недійсними за переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами.

Верховним Судом у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду у справі №910/10136/17 постанова від 02.05.2018р. вказано, що аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Отже, Верховним судом зазначено, що без відповідного оскарження підготовчих дій державного виконавця з проведення прилюдних торгів за скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку статті 447 ЦПК України та, відповідно, визнання їх незаконними в зазначений спосіб, аналогічні доводи позивача не можуть бути самостійною підставою для визнання прилюдних торгів недійсними в позовному провадженні.

Проте позивачем ОСОБА_1 дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні були оскаржені в порядку, визначеному ЦПК України і відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та відповідні дії державного виконавця визнані судом неправомірними.

Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №14-194цс18 роз`яснює, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна (тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів), та ураховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення Акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Отже, незаконні дії продавця - представника державної виконавчої служби в особі державного виконавця, який повинен здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до закону в межах своєї компетенції також є підставою для оскарження результатів електронних торгів.

На підставі викладеного, заявниця просила скасувати за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 червня 2018р. та ухвалити рішенням, яким визнати недійсними проведені 29.11.2017 р. Державним підприємством «СЕТАМ» електронні торги з примусової реалізації належного їй нежитлового приміщені перукарні, загальною площею 141,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 300165 від 29.11.2017 р..

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_1 – адвокат Чорновол А.О., а також ОСОБА_2 просили задовольнити заяву про скасування за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 червня 2018р. посилаючись на те, що ухвалами суду від 14.02.2019 року та від 21.10.2019 року були визнанні неправомірними дії державного виконавця щодо проведення виконавчий дій, а також дії, пов`язані з оцінкою майна. Вони вважають, що державний виконавець своїми діями порушила законні права позивачки, як боржника у виконавчому проваджені, що стали наслідком неправомірного відчуження належного їй майна.

Представники відповідача ОСОБА_3 – адвокат Радулов В.В. просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що обставини на які посилаєте позивачка не є нововиявленими, а є новими доказами.

Представники Державного підприємства «СЕТАМ» в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, відповідно до поданого відзиву просили відмовити у задоволенні заяви, оскільки обставини на які посилається позивачка були встановлені вже після ухвалення рішення по справі.

Представники Другого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили

Представники АТ «Укрсиббанк» в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

В обґрунтування позовних вимог, які були предметом розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа ПАТ «Укрсиббанк» про визнання прилюдних торгів недійсними, були наступні обставини.

Так 22 січня 2018 року на адресу позивачки від Державного підприємства «СЕТАМ» (надалі - ДП «СЕТАМ») поштою надійшов протокол № 300165 від 29.11.2017 р. проведення електронних торгів, відповідно до якого належне позивачці нежитлове приміщення перукарні, загальною площею 141, 1 кв. м,, за адресою: АДРЕСА_1 , - було реалізовано на електронних торгах у електронній системі «СЕТАМ» переможцю торгів ОСОБА_3 за 1 273 484, 8 грн..

Позивачка вважала, що вищеназвані прилюдні торги проведені з грубим порушенням законодавства та є недійсними виходячи з наступного.

Так, у частині 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

За нормою частини 5 статті 43 Закону України «Про іпотеку», не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, Іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Відповідно до п. 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, Іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Позивачка стверджує, що у порушення вимог ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», вона взагалі не була повідомлена державним виконавцем про результати визначення вартості чи оцінки належного їй майна, яке було 29.11.2017 р. реалізовано на електронних торгах.

Крім того, в порушення ч. 5 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», п. 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року, позивачка не одержувала жодного письмового повідомлення від ДП «СЕТАМ» ані про день та час проведення електронних торгів належного їй майна, ані про початкову ціну продажу майна, - тому була протиправно позбавлена Організатором торгів як свого майна, так і права приймати в них участь і особисто викупити своє майно. Більше того, факт проведення вищевказаних електронних торгів взагалі став для неї несподіванкою.

На підставі викладеного, позивачка просила визнати недійсними проведені 29.11.2017 р. Державним підприємством «СЕТАМ» електронні торги з примусової реалізації належного їй нежитлового приміщені перукарні, загальною площею 141,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 300165 від 29.11.2017 р.. (Т1., а.с. 2-4)

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 червня 2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа ПАТ «Укрсиббанк» про визнання прилюдних торгів недійсними, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення та вселення позивачка посилається на обставини, які встановлені ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 14.02.2019р. по справі № 523/186/19 та ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 21.10.2019р. по справі № 523/3695/18.

В процесі розгляду справи судом були витребувані до огляду цивільні справи № 523/186/19 та 523/3695/18.

Так ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 14.02.2019р. по справі № 523/186/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби місто Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської Марії Григорівни, начальника Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби місто Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Шевченко Євгенія Олександровича, про визнання дій неправомірними було вирішено

визнати дії начальника другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Шевченко Євгенія Олександровича – неправомірними, в частині винесення доручення від 29.11.2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого;

визнати дії державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни- неправомірними, в частині ухвалення постанови від 30.11.2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу;

визнати неправомірним та скасувати доручення від 29.11.2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого начальника другого Суворовського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Шевченко Євгенія Олександровича.

визнати неправомірною та скасувати постанову від 30.11.2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни.

У мотивувальній частині даної ухвали дійсно було встановлено, що державний виконавець Свідерська Марія Григорівна не мала службових повноважень (компетенції) за виконавчими провадженнями №472420009, №472420095, станом на 27.10.2017 року, з проведення будь-яких виконавчих дій, ухвалення постанов, укладення правочинів в межах зазначених виконавчих проваджень, в тому числі при складені Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року, що міститься в матеріалах справи.

Так ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 21.10.2019р. по справі № 523/3695/18 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Свідерської Марії Григорівни про визнання дій державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні №55491636 неправомірними, про зобов`язання поновити порушене право боржника, про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна від 15.06.2017 року було вирішено:

визнати неправомірними дії державного виконавця Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни, щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» для проведення незалежної оцінки нерухомого майна;

визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Суворовського відділу ДВС місто Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни від 29.05.2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Сейв Компані»;

визнати звіт ТОВ «Сейв Компані» про оцінку нерухомого майна – перукарні, за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню від 15.06.2017 року.

Правові підстави постановленої ухвали.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі — Суд ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27—28 рішення від 18.11.2004 р. у справі «Правєдная проти Росії», № 69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 р. у справі «Попов проти Молдови», № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999 р.). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пп. 51—52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003 р.; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пп. 42—44 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011 р.).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пп. 27—34 рішення Суду у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004 р.).

Згідно ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів, не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова ВС від 21 лютого 2018 року справа № 454/3003/14-ц, ЄДРСРУ № 72378039).

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29.08.2018р. по справі №552/137/15-ц висловив наступну правову позицію.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Суд вважає, що обставини, на які посилається у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами, тобто фактично позивачка посилається на обставини, які не досліджувались під час розгляду справи.

Так позивачка у позовних вимогах не посилалась на те, що державний виконавець Свідерська Марія Григорівна не мала службових повноважень (компетенції) за виконавчими провадженнями №472420009, №472420095, станом на 27.10.2017 року, з проведення будь-яких виконавчих дій, ухвалення постанов, укладення правочинів в межах зазначених виконавчих проваджень, в тому числі при складені Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року, що міститься в матеріалах справи.

Окрім того, на ухвалу суду від 14.02.2019р. по справі № 523/186/19 була предметом розгляду даної справи під час касаційного оскарження.

Судом також встановлено, що під час первісного розгляду справи позивачка посилалась на те, що звіт про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки нерухомого майна – нежитлового приміщення перукарні, площею 141,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 від 15.06.2017р., що підготувало ТОВ «Сейв Компані» не відповідає фактичної вартості майна. В підтвердження даної позиції позивачка посилалась на звіт, який був підготовлений ТОВ «Восток-Оценка», проте жодних посилань на незаконні дії державного виконавця щодо процедури проведення незалежної оцінки нерухомого майна, позовні вимоги не мали.

Отже обставини щодо невідповідності незалежної оцінки нерухомого майна існували на час розгляду справи, позивачка посилалась на них в якості доказу заявлених вимог, а тому вони не є нововиявленими обставинами.

Суд вважає, що обставини, які викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мають суттєве значення для вирішення спірних правовідносин, проте не в межах процедури перегляду рішення за нововиявленими обставинами по даній справі, а шляхом подачі нового позову за інших підстав, тобто з посиланням на нові обставини.

Керуючись ст.ст. 10,12,258,259,263-265,268,423-429 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 червня 2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа ПАТ «Укрсиббанк» про визнання прилюдних торгів недійсними, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення та вселення – залишити без задоволення.

2. Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22.06.2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа ПАТ «Укрсиббанк» про визнання прилюдних торгів недійсними, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення та вселення – залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня проголошення.

Копія повного тексту ухвали суду буде виготовлена у п`ятиденний строк з дати проголошення ухвали.

Ухвала набуває законної сили з дати підписання.

Суддя

Повний текст ухвали складено та підписано 17.02.2021р.