Ухвала суду № 94949845, 12.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4590/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді - Бедьо В.І.

за участю секретаря судового засідання – Пазяк С.М.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2018 року у цивільній справі № 308/4590/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією № 003-06004-170613, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2018 року.

Заяву мотивує тим, що у 2015 році почала хворіти і по сьогоднішній день проходить лікування в Закарпатському обласному клінічному онкологічному диспансері, що слугувало перешкодою для здійснення контролю за адвокатом Філіп В.С., який згідно довіреності від 07.07.2017 року представляв її інтереси у справі про стягнення заборгованості та в результаті не вчинив жодних дій для належного захисту її прав. Відтак, 06.05.2018 року отримавши заочне рішення у справі, передала його адвокату для подання останнім заяви про перегляд його до суду, натомість останній повідомив її про скасування заочного рішення, що не відповідало дійсності. Після отримання заяви про заміну сторони виконавчого провадження 10.12. 2020 року заявнику стало відомо, що адвокат не звертався до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду і таке є нескасовани та уклала угоду з іншим адвокатом.

Підставою для скасування заочного рішення вказує те, що ПАТ «Дельта Банк» при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією № 003-06004-170613 не надав доказів перерахування на кредитну картку ОСОБА_1 саме суми в розмірі 25 389,53 грн., натомість матеріалами справи підтверджується, що було відкрито кредитну лінію з лімітом 21 900 грн. Доказів щодо збільшення кредитного ліміту до позовної заяви не додано. Також вказує на відсутність в матеріалах справи належних доказів, що підтверджували б дійсну заборгованість по кредиту (банківські виписки, квитанції тощо), а сам по собі розрахунок боргу вважає неналежним доказом. Крім того заявник вказує на те, що строк ліміту кредитної лінії 364 календарні дні, відтак банк повинен був звернутись до суду з позовом до 23.04.2017 року, натомість звернувся тільки 16.05.2017 року, пропустивши строк звернення. Разом з тим через неналежне отримання правової допомоги ОСОБА_1 фактично була позбавлена можливості подати клопотання про застосування строку позовної давності. Також заявник не погоджується з розміром нарахованих банком відсотків за користування кредитом, враховуючи, що у з`яві позичальника від 17.06.2017 року процентна ставка не зазначена. На підставі викладеного заявник ставить питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2018 року, просить скасувати заочне рішення та призначити до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.01.2021 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви, просила скасувати заочне рішення з підстав, викладених у заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, заяв про відкладення судового засідання до суду не подав.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши зміст заяви про перегляд рішення суду, матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, дійшов наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання її копії.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст.126, ч. 1 ст.127 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При дослідження матеріалів цивільної справи № 308/4590/17-ц судом встановлено, що копія заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2018 року по справі була надіслана на зареєстровану адресу проживання відповідача ОСОБА_1 23.05.2018 року, а згідно рекомендованого повідомлення відповідач отримала рішення 05.06.2018 року.

Всупереч цьому ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення тільки 21.12.2020 року, тобто з пропуском передбаченого законом строку для звернення до суду.

Разом з тим суд звертає увагу на доводи заявника щодо її важкої хвороби з2015 року та її тривале лікування в Закарпатському обласному клінічному онкологічному диспансері, що слугувало перешкодою для здійснення контролю за адвокатом Філіп В.С., який згідно довіреності від 07.07.2017 року представляв її інтереси у справі про стягнення заборгованості та в результаті не вчинив жодних дій для належного захисту її прав.

Суд враховує, що позивачем надано документ на підтвердження її захворювання, а також довіреність, видану на ОСОБА_2 та датовану 07.07.2017 року на представлення інтересів ОСОБА_1 в тому числі і в судових органах.

В заяві про перегляд заочного рішення викладено прохання поновити строк на звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦП К України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що заява містить докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, а клопотання про поновлення строку суд вважає обґрунтованим, оскільки відповідач навів обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від її волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, надав суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуальних строків для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2018 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення у справі № 308/4590/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією № 003-06004-170613 та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; іпн: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Дельта Банк» (місце знаходження: 01014, м.Київ, вул. Дружби Народів, 38 код ЄДРПОУ 34047020) р/р НОМЕР_2 заборгованість за кредитною лінією № 003-06004-170613 від 17.06.2013 року в розмірі 44 192, 53 грн., з яких: прострочене тіло кредиту – 25 389, 53 грн. ; 18803, 00 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1600,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України, яка діяла на час прийняття рішення, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку викликалися в судове засідання, і судом за адресою відповідача, зазначеною позивачем, а також за зареєстрованим місцем проживання відповідача направлялися судові повістки.

За таких обставин неявка відповідачів в судове засідання, та не подання відзиву на позовну заяву не може вважатися такою, що сталася з поважних причин.

Також суд розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення виходить з того, що відповідно до ст.288 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судоми заочних рішень, зазначаючи, що звязку з практикою скасування заочного рішення без зясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним.

А тому, Верховний Суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у заяві про перегляд заочного рішення заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник. Не повідомлено про наявність обставин, які мали б істотне значення для вирішення справи, та не надано доказів на їх підтвердження і в судовому засіданні.

А тому з огляду на вищенаведене, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку не має.

При цьому суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 287, 288, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідачаОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення – задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2018 року у цивільній справі № 308/4590/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією № 003-06004-170613- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайоннного суду В.І. Бедьо