Рішення № 9494888, 27.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.10 Справа № 12/53/10

Позивач –Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26

Відповідач - Запорізьке державне підприємство “Кремнійполімер” (ЄДРПОУ - 00203625), 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7

про стягнення 5 879 763 грн. 84 коп.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача –Ремига О.В., дов. № 92 від 11.03.2010р.,

від боржника –не з’явився

Розглядається позовна заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” заборгованості у розмірі 6 220 331,91 грн., з яких 5648734,66грн. –основного боргу за використану активну електричну енергію, 61 240,34грн. –боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 138766,61грн.- втрат від інфляції, 47 077,72грн. –3% річних, 324 512,58грн. –пені за Договором № 11 від 01.11.2000р.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2010р. порушено провадження у справі № 12/53/10 з призначенням судового засідання на 31.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2010р. судове засідання було відкладено на 27.04.2010р.

В судовому засіданні 27.04.2010р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 6 204 587,15 грн., з яких 5 648 734,66 грн. –основного боргу за використану активну електричну енергію, 45 495,58 грн. –боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 138766,61грн.- втрат від інфляції, 47077,72грн. –3% річних, 324512,58грн. –пені за Договором № 11 від 01.11.2000р.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням зменшених позовних вимог.

У судовому засіданні 27.04.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 019-83/1448 від 03.03.2010р. та заяві про зменшення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 27.04.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника в судове засідання не направив. Про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За вказаними позивачем адресами відповідачу направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі від 09.03.2010р. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем 15.03.2010р.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 27.04.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2000 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (далі Позивач) та Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер»(далі Відповідач) укладено договір на користування електричною енергією № 11 (далі Договір) з подальшими змінами та доповненнями.

Умовами пункту 1 Додаткової угоди від 11.04.2006 р. до Договору внесено зміни до розділу 1 “Предмет договору” та передбачено обов'язок Позивача продавати електроенергію Відповідачу, а Відповідач зобов'язаний оплачувати Позивачу вартість купленої електроенергії, а також інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно п. 1 Додаткової угоди від 01.01.2005 р. до Договору внесено зміни до п.2.2.1. та передбачено обов'язок Відповідача оплачувати спожиту активну електричну енергію та послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п. 4.7. Додаткової угоди від 01.01.2007 р. до договору внесено зміни та визначено, що Споживач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог - доручень, що направляються йому Постачальником електричної енергії.

Однак, порушуючи умови договору, Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, що підтверджується наступним.

Так, у березні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 274 495,03 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 2540 від 08.04.2009 р. на суму 274 495,03 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           У квітні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 257 743,39 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 3633 від 14.05.2009 р. на суму 257 743,39 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           У травень 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 189 541,70 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 4443 від 09.06.2009 р. на суму 189 541,70 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           У червні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 242 270,26 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 5400 від 09.07.2009 р. на суму 242 270,26 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           У липні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 405 093,55 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 6305 від 11.08.2009 р. на суму 405 093,55 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           У серпні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 369 380,97 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 7443 від 10.09.2009 р. на суму 369 380,97 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем оплачено частково, а саме 30.09.2009 р. в розмірі 50 000,00 грн. Отже, залишок по вказаній платіжній вимозі-дорученню складає 319 380,97 грн. У вересні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 209 397,94 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 8283 від 12.10.2009 р. на суму 209 397,94 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           У жовтні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 709 551,71 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 9342 від 11.11.2009 р. на суму 709 551,71 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено. У листопаді 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 666 847,65 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 10181 від 09.12.2009 р. на суму 666 847,65 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено. У грудні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 1 195 156,04 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 10162 від 13.01.2010 р. на суму 1 195 156,04 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           У січні 2010 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 1 179 256,42 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 816 від 11.02.2010 р. на суму 1 179 256,42 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено. Таким чином, загальна сума боргу Відповідача по справі за спожиту активну електроенергію в період з березня 2009 по січень 2010 р. складає 5 648 734,66 грн. Крім того, у березні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 6 515,68 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 2796 від 13.04.2009 р. на суму 6 515,68 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено. У травні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 9 235,69 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 4738 від 12.06.2009 р. на суму 9 235,69 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено. У серпні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 15 744,76 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 7557 від 10.09.2009 р. на суму 15 744,76 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем оплачено 01.04.2010р. у розмірі 15 744,76 грн. після порушення провадження по справі, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог. У жовтні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 14 698,19 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 9464 від 12.11.2009 р. на суму 14 698,19 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено. У січні 2010 року Відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 15 046,02 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 883 від 12.02.2010 р. на суму 15 046,02 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.           Таким чином, загальна сума боргу Відповідача по справі за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з березня 2009 р. по січень 2010 р. складає 45495,58 грн. В порушення своїх договірних зобов'язань у Відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з березня 2009 р. по січень 2010 р. у розмірі 5 648 734,66 грн. та надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з березня 2009 р. по січень 2010 р. у розмірі 45495,58 грн. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Факт порушення умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати у визначений зобов’язанням термін спожитої електроенергію за період з березня 2009 р. по січень 2010 р. у розмірі у розмірі 5 648 734,66 грн. та надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з березня 2009 р. по січень 2010 р. у розмірі 45 495,58 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні. Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов’язань за договором № 11 від 01.11.2000 р. (зі змінами та доповненнями до Договору.) Згідно п. 4.8. Додаткової угоди від 01.01.2007 р. до договору (про внесення змін до Договору), за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог - доручень за активну електроенергію та за послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії, Споживач сплачує Постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого невиконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати. На підставі зазначеного пункту Угоди, Відповідачу було нараховано пеню за прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.04.2009 р. по 24.02.2010 р. в сумі 319 899,32 грн. та за прострочення платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.04.2009 р. по 24.02.2010 р. в сумі 4 613,26 грн. В судовому засіданні встановлено, що 05.03.09р. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Пунктом 4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: -          забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; -          не нараховується неустойка(штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів(обов’язкових платежів). На підставі вищезазначеного суд відмовляє в частині стягнення нарахованої пені у розмірі 324 512,58 грн., так як пеня нарахована позивачем після порушення справи про банкрутство. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до п.2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. В даному випадку спірні правовідносини виникли на підставі ст. 625 ЦК України. Відповідачу нараховано 3 % річних за прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.04.2009р. по 24.02.2010р. в сумі 46 409,66 грн. та за прострочення платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.04.2009 р. по 24.02.2010р. в сумі 668,06 грн. та інфляційні нарахування за весь час прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 01.05.2009 р. по 31.01.2010 р. в сумі 136 659,22 грн. та за прострочення платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 01.05.2009 р. по 31.01.2010 р. в сумі 2 107,39 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача суму інфляційних витрат та 3% річних за договором є обґрунтованою, але розрахунок суми інфляційних витрат позивачем виконаний не вірно з огляду на таке.

Відповідні індекси інфляції розраховуються починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід'ємною складовою суми основного боргу.

У листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою.

На підставі вищезазначеного стягненню підлягає сума інфляційних втрат за період з 01.05.2009 р. по 31.01.2010 р. у розмірі 138 455,88 грн. та сума 3% річних у розмірі 47 077,72 грн.

В іншій частині стягнення суми інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” заборгованості у розмірі 5 879 763,84 грн., з яких 5 648 734,66грн. –основного боргу за використану активну електричну енергію, 45 495,58 грн. –боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 138 455,88 грн. - втрат від інфляції, 47 077,72грн. –3% річних.

В іншій частині позову відмовити.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 837, 838, 854 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, р/р № 26005060518369 в ПАТ “Приватбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ –00203625) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, (код ЄДРПОУ 00130926, п/ рахунок № 26008103709 в Запорізькому відділенні ВАТ Сбербанк Росії”, МФО 320627) 5 648 734 ( п’ять мільйонів шістсот сорок вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн.66 коп. –основного боргу за використану активну електричну енергію, 45 495 (сорок п’ять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) грн. 58 коп. –боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, інфляційні нарахування у розмірі 138 455 (сто тридцять вісім тисяч чотириста пятдесят п’ять) грн. 88 коп., суму 3% річних у розмірі 47 077 (сорок сім тисячі сімдесят сім) грн.. 72 коп., 24 168 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 40 коп. державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.05.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя