Рішення № 9494825, 27.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.10 Справа № 12/56/10

Позивач –Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26

Відповідач - Запорізьке державне підприємство “Кремнійполімер” (ЄДРПОУ - 00203625), 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7

про стягнення 1 379 297 грн. 46 коп.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача –Ремига О.В., дов. № 92 від 11.03.2010р.,

від боржника –не з’явився

Розглядається позовна заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” заборгованості у розмірі 1 379 297,46 грн., з яких інфляційні нарахування у розмірі 1 027 160,05 грн. та суму 3% річних у розмірі 352 137,41 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.03.2010р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 31.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2010р. судове засідання було відкладено на 27.04.2010р.

          У судовому засіданні 27.04.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 019-43/915 від 10.02.2010р.

Відповідач у судове засідання 27.04.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника в судове засідання не направив. Про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За вказаними позивачем адресами відповідачу направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі від 09.03.2010р. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем 15.03.2010р.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 27.04.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2000 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (далі Позивач) та Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер»(далі Відповідач) укладено договір на користування електричною енергією № 11 (далі Договір) з подальшими змінами та доповненнями.

Умовами пункту 1 Додаткової угоди від 11.04.2006 р. до Договору передбачено обов'язок Позивача продавати електроенергію Відповідачу, а Відповідач зобов'язаний оплачувати Позивачу вартість купленої електроенергії.

Згідно п. 1 Додаткової угоди від 01.01.2005 р. до Договору передбачено обов'язок Відповідача оплачувати спожиту активну електричну енергію та послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

В порушення своїх договірних зобов'язань у Відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з червня 2007 р. по грудень 2008 р. у розмірі 13 445 501,42 грн. та надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з травня 2006 р. по грудень 2008 р. у розмірі 69 762,40 грн.

Зазначену заборгованість Позивач стягнув з Відповідача в судовому порядку, що підтверджується наступними рішеннями суду:

-          рішення від 21.11.2007р. по справі № 22/378/07, згідно якого з Відповідача стягнуто заборгованість за спожиту активну електроенергію за червень, липень 2007 р. в розмірі 1 710 629,25 грн., яка сплачена Відповідачем частково. На теперішній час несплачений залишок боргу за спожиту активну електроенергію по даному рішенню складає 1 096 863,67 грн.

-          рішення від 10.12.2007 р. по справі № 20/554/07, згідно якого з Відповідача стягнуто заборгованість за спожиту активну електроенергію за серпень, вересень 2007 р. в розмірі 1 685 708,82 грн., яка сплачена Відповідачем частково. На теперішній час несплачений залишок суми боргу за спожиту активну електроенергію по даному рішенню складає 1 662 028,55 грн. -          рішення від 16.04.2008 р. по справі № 10/241/08, згідно якого з Відповідача стягнуто заборгованість за спожиту активну електроенергію за жовтень, листопад, грудень 2007 р. та січень 2008 р. в розмірі 3 324 256,68 грн., яка сплачена Відповідачем частково 13.10.08 р. у розмірі 47160,28 грн. На теперішній час несплачений залишок боргу за спожиту активну електроенергію по даному рішенню складає 3 277 096,40 грн. - рішення від 11.02.2009 р. по справі № 7/466/08, згідно якого з Відповідача стягну то заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з травня по грудень 2008 р. в розмірі 7 409 512,80 грн. та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розмірі 69 762,40 грн. До теперішнього часу заборгованість Відповідачем не сплачена. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Нормами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), ст. 11 Закону України “Про судоустрій” передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України. Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони. Однак, як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, на момент звернення позивача до суду зобов’язання щодо сплати суми спожитої електричної енергії, підтвердженої судом (безспірної), є невиконаними, у зв’язку з чим, ВАТ “Запоріжжяобленерго” звернулось до суду з даним позовом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. В даному випадку спірні правовідносини виникли на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, у зв’язку з непогашенням стягнутої за вказаними судовими рішеннями суми боргу відповідач повинен сплатити позивачу втрати від інфляційних процесів та 3 % річних.

На підставі зазначених норм чинного законодавства Відповідачу нараховано 3 % річних на загальну суму 352 137,41 грн. та інфляційні нарахування на загальну суму 1 027 160,05 грн. виходячи з наступних розрахунків:

Відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2007р. по справі № 22/378/07 позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат за період з 05.03.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 83 361,63 грн. та 3% річних за період з 05.03.2009р. по 15.01.2010р. у розмірі 28 578,56 грн., що нараховані на суму заборгованості 1 096 863,67 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 10.12.2007р. по справі № 20/554/07 позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат за період з 05.03.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 126 314,17 грн. та 3% річних за період з 05.03.2009р. по 15.01.2010р. у розмірі 43 303,81 грн., що нараховані на суму заборгованості 1 662 028,55 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 16.04.2008р. по справі № 10/241/08 позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат за період з 05.03.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 249 059,33 грн. та 3% річних за період з 05.03.2009р. по 15.01.2010р. у розмірі 85 384,07 грн., що нараховані на суму заборгованості 3 277 096,40 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2009р. по справі № 7/466/08 позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат за період з 05.03.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 563 122,98 грн. та 3% річних за період з 05.03.2009р. по 15.01.2010р. у розмірі 193 053,33 грн., що нараховані на суму заборгованості 7 409 512,80 грн.

Крім того за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії що нарахована на суму заборгованості 69 762,40 грн. позивачем заявлено суму інфляційних витрат за період з 05.03.2009 р. по 31.12.2009 р., у розмірі 5 301,94 грн. та 3% річних за період з 05.03.2009р. по 15.01.2010р. у розмірі 1 817,64 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача суму інфляційних витрат та 3% річних за договором є обґрунтованою, але розрахунок суми інфляційних витрат позивачем виконаний не вірно з огляду на таке.

Відповідні індекси інфляції розраховуються починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід'ємною складовою суми основного боргу.

У листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою.

На підставі вищезазначеного стягненню підлягає сума інфляційних втрат за період з 05.03.2009 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 1 017 925,00 грн. та сума 3% річних у розмірі 352 137,41 грн.

В іншій частині стягнення суми інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 837, 838, 854 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, р/р № 26005060518369 в ПАТ “Приватбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ –00203625) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, (код ЄДРПОУ 00130926, п/ рахунок № 26008103709 в Запорізькому відділенні ВАТ Сбербанк Росії”, МФО 320627) інфляційні нарахування у розмірі 1 017 925 (один мільйон сімнадцять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн..00 коп., суму 3% річних у розмірі 352 137 (триста п’ятдесят дві тисячі сто тридцять сім) грн.. 41 коп. 13 700 (тринадцять тисяч сімсот) грн. 62 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.05.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя