Рішення № 9494758, 16.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.10р.Справа № 17/120-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Вороново Синельниківського району Дніпропетровської області

про стягнення 2 894 473 грн. 61 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Шай А.С., довір. № 112 від 27.05.08р.;

від відповідача: Голуб О.Є., довір. № б/н від 08.02.08р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (надалі –позивач) звернулось із позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (надалі –відповідач) в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 2 894 473 грн. 61 коп., у тому числі: 2 670 588 грн. 72 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 104 467 грн. 07 коп. втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, 58 532 грн. 07 коп. пені, 52 320 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 8 565 грн. 67 коп. 3 % річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № 89-Ц від 01.01.2002 року.

У судовому засіданні 29.04.10р. представник відповідача надав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає частково, окрім вимоги стосовно зменшення розміру заявленої позивачем неустойки (пені) до 1%, у зв’язку із винятково тяжким становищем відповідача який є підприємством, що забезпечує життєво-важливі потреби значної кількості споживачів.

В судовому засіданні за згодою представника позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд –

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 89-Ц від 01.01.02р. (надалі –Договір) за яким позивач зобов'язався продати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цієї ж угоди.

Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.4 Договору).

За умовами цього ж договору, відповідач зобов’язаний самостійно отримати у позивача рахунок за поставлену активну енергію протягом 3-х діб після подання відповідного звіту відповідачем не пізніше 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. При цьому, здійснює компенсацію економічних втрат позивача, що виникають через перетоки реактивної електроенергії шляхом платежів на рахунок енергетичного підприємства протягом 5-ти днів після отримання рахунка-фактури (а.с. 2.9, 4.2, 4.3 Договору).

На виконання умов вказаного договору позивачем було відпущено відповідачу електроенергії за грудень 2009 р. по лютий 2010 р. на загальну суму спожитої активної енергії –2 670 588 грн. 72 коп., суму компенсації втрат за перетоки реактивної електроенергії –104 467 грн. 07 коп.

Відповідно до пункту 4.6 Договору відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, у якому має місце прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

У зв’язку із простроченням платежів позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 58 532 грн. 07 коп.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 4.7 Договору, позивач нарахував відповідачу додатково до суми основного боргу розмір збитків від інфляції який становить суму 52 320 грн. 08 коп., та 8 565 грн. 67 коп. 3% річних з простроченої суми, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, з долучених відповідачем документів до матеріалів справи вбачається часткова оплата відповідачем суми основної заборгованості з активної електроенергії в розмірі 50 000 грн. 00 коп. до подачі позову до суду, у зв’язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволені цих вимог.

У відповідності із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на положення ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, зміст якої кореспондується з положеннями п. 4.7 Договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахованого розміру інфляційних втрат та 3% річних суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Водночас, оскільки позивачем були надані докази про сплату відповідачем основної заборгованості за активну електричну енергію в сумі 309 000 грн. 00 коп. в ході розгляду спору, ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, приймаючи до уваги обставини на які посилається відповідач у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені до суми 5 853 грн. 20 коп., а врешті нарахування відмовити.

Наведене є підставою господарському суду вважає вимоги позивача, зазначені в позовній заяві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 2 311 588 грн. 72 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 104 467 грн. 07 коп. втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, 5 853 грн. 20 коп. пені, 52 320 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 8 565 грн. 67 коп. 3 % річних.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, без врахування зменшеного судом розміру пені.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, с. Вороново Синельниківського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 03564045) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22; ЄДРПОУ 23359034) суму 2 311 588 грн. 72 коп. (два мільйони триста одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят вісім грн. 72 коп.) боргу за спожиту активну електричну енергію, 104 467 грн. 07 коп. (сто чотири тисячі чотириста шістдесят сім грн. 07 коп.) втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, 52 320 грн. 08 коп. (п'ятдесят дві тисячі триста двадцять грн. 08 коп.) інфляційних втрат, 8 565 грн. 67 коп. (вісім тисяч п’ятсот шістдесят п’ять грн. 67 коп.) 3% річних, 5 853 грн. 20 коп. (п’ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 20 коп.) пені, 25 059 грн. 51 коп. (двадцять п’ять тисяч п'ятдесят дев'ять грн. 51 коп.) державного мита, 231 грн. 92 коп. (двісті тридцять одна грн. 92 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині стягнення з відповідача суми в розмірі 50 000 грн. 00 коп. заборгованості з активної електроенергії –відмовити.

В частині позовних вимог у сумі 309 000 грн. 00 коп. боргу за активну електроенергію провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.В. Суховаров Рішення підписано –07.05.10р.