Ухвала суду № 94945556, 16.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2735/21

Провадження № 2/755/2033/21

УХВАЛА

"16" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київської області» Попова Олександра Валеріївна, про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київської області» Попова О.В., про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

В позовній заяві позивач просить скасувати запис, вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Попової О.В., індексний номер 40907236 від 03 травня 2018 року; припинити за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та визнати право власності на вказану вище квартиру за ОСОБА_1 .

На обгрунтування поданої заяви позивач, серед іншого, зазначає, що постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Попової О.В. Виконати вказане рішення Акціонерного товариства «Альфа-Банк» немає можливості, оскільки згідно із частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції від 16 січня 2020 року, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

До матеріалів позовної заяви позивач долучив копію Постанови Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 755/18091/18 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Державного реєстратора комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Попової О.В., третя особа: Міністерсво юстиції України, служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Киві державної адміністрації. Даною постановою розглянуто касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва

від 26 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року. Вказана касаційна скарга розглядалася Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого судді Червинської М.Є., суддів: Бурлакова С.Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А.Ю., Коротенка Є.В., Коротуна В.М.

Вивчивши подану акціонерним товариством «Альфа-Банк» позовну заяву та додані до неї матеріали, заявляю самовідвід у зв`язку з тим, що суддя Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлаков С.Ю. є двоюрідним братом судді Дніпровського районного суду міста Києва Хромової О.О.

Згідно із частиною першою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку у демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Враховуючи викладене вище, з метою уникнення зі сторони учасників даної справи сумнівів щодо неупередженості судді, яка розглядатиме дану справу, вважаю за доцільне і необхідне заявити самовідвід, оскільки суддя Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлаков С.Ю., що входив до складу колегії суддів (суддя - доповідач), яка ухвалювала постанову від 02 вересня 2020 року у справі № 755/18091/18, є двоюрідним братом визначеної для розгляду цієї справи судді Хромової О.О.

Керуючись статтею 36 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заявлений суддею ОСОБА_5 самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від розгляду цивільної справи № 755/2735/21 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київської області» Попова Олександра Валеріївна, про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності.

Матеріали цивільної справи № 755/2735/21 передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею

33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова