Ухвала суду № 94943611, 17.02.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_________________

Справа №: 528/999/19

Провадження № 2-во/528/1/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,

у об`єднаній цивільній справі № 528/999/19

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

до Гребінківської міської ради, Державної архітектурно – будівельної інспекції України, третя особа – ОСОБА_3 ,

про визнання факту забудови несформованої земельної ділянки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, визнання/спростування факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

у провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебувала вказана цивільна справа.

21.07.2020 Гребінківським районним судом Полтавської області ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гребінківської міської ради, Державної архітектурно – будівельної інспекції України, третя особа – ОСОБА_3 , про визнання факту забудови несформованої земельної ділянки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, визнання/спростування факту, що має юридичне значення.

04.11.2020 Полтавським апеляційним судом прийнято постанову, якою апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Гребінківського районного суду Полтавської області - без змін.

08.02.2020 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, зокрема «душу ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 …», оскільки, на думку заявника, суд в рішенні від 21.07.2020 визнав вказану особу належним відповідачем.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сутність добросовісності передбачає вірність зобов`язанням, повагу до прав інших суб`єктів, обов`язок до співставлення власних та чужих інтересів, унеможливлення заподіяння шкоди третім особам.

Також основою процесуальної поведінки учасників справи є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При зверненні до суду із заявою про виправлення описки у рамках цього провадження № 2-во/528/1/21 ОСОБА_1 звертається із клопотанням про залучення третьої особи, в якому вказує: «…суд рішенням від 21.07.2020 р. № 528/999/19 про відмову у позові, визнав померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 належним відповідачем у справі».

Оцінюючи дане клопотання суд вбачає в ньому ознаки недобросовісної процесуальної поведінки заявника та зловживання процесуальними правами, оскільки вказане не відповідає дійсності, а звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою: «Зазначити в ухвалі повні реквізити ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 …», та: «Залучити до участі у справі третьою особою душу ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 » взагалі суперечать завданню цивільного судочинства.

Для належного здійснення прав процесуальний закон встановлює порядок, способи і межі їх реалізації, зводячи їх тим самим в ранг процесуальних обов`язків.

Кожному процесуальному праву кореспондує обов`язок з дотриманню порядку і меж його реалізації в цивільному процесі – це визнана властивість цивільного процесуального права. Вирішальним при оцінці дій особи є не те, яке право вона реалізує, а те, як ця особа його реалізує.

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені кодексом.

Враховуючи викладене, суд визнає подання клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка померла, зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Закон визначає обов`язок судді забезпечити виконання вимог процесуального законодавства та вижити заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Зазначене є підставою залишення без розгляду поданого клопотання.

Крім цього, суд роз`яснює, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами.

Вказане є дискрецією суду та в даному випадку суд звертає увагу заявника ОСОБА_1 на недопустимість зловживання процесуальними правами та можливість застосування судом відповідного заходу процесуального примусу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 44, 260, 261, 353, пп. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

визнати дії ОСОБА_1 при поданні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - зловживанням процесуальними правами.

Клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подане 08.02.2021 ОСОБА_1 в рамках об`єднаної цивільної справи № 528/999/19, провадження 2-во/528/1/21, - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області у строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

Суддя В. Шевченко