Ухвала суду № 94942900, 16.02.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1050/21

Провадження № 2-з/367/52/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Архіпова Олександра Юрійовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви

встановив:

До Ірпінського міського суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Архіпова Олександра Юрійовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви в якій він просить заборонити Державній установі «Бучанська виправна колонія (№85)», (ідентифікаційний код 08563671, 08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Мирна, 3) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_1 ) вчиняти дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) з кімнати № НОМЕР_5 гуртожитку державної установи «Бучанська виправна колонія (№85)», що знаходиться за адресою Київська обл., смт Гостомель, вул. Ярова, 283-а, та вселення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_1 ) в зазначену квартиру.

Предметом майбутнього позову вказує: визнання права користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 , та про визнання недійсним ордеру на жилу площу в гуртожитку № 37 від 11.12.2020, виданого ОСОБА_2 Державною установою «Бучанська виправна колонія (№ 85)».

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_5 у 2013 році за усної згоди начальника ДУ «Бучанська виправна колонія (№ 85)» разом з дружиною та донькою заселився в кімнату АДРЕСА_4 та належить на праві власності Державній установі «Бучанська виправна колонія (№ 85)». У заявника з ДУ «БВК» склалися орендні відносини, існування яких підтверджують квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату квартплати та плати за відшкодування вартості комунальних послуг, а також рахунки на оплату комунальних послуг, виставлені ДУ «БВК» Заявнику, копії яких додаються до цієї заяви. Після зміни статусу приміщення на Гуртожиток сімейного типу в грудні 2015 року ДУ «БВК» відмовляється належним чином оформляти заявнику право користування Квартирою відповідно до нового статусу приміщення. 09.03.2017 ДУ «БВК» до Ірпінського міського суду Київської області було подано позов до заявника та його дружини ОСОБА_3 про виселення із кімнати № НОМЕР_5 гуртожитку державної установи «Бучанська виправна колонія (№85)», що знаходиться за адресою Київська обл., смт Гостомель, вул. Ярова, 283-а, заявника, його дружини ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 . За відповідним позовом Ірпінським міським судом Київської області було відкрито провадження в справі № 367/1541/17. Незважаючи на безпідставність своїх позовних вимог та факт того, що у справі № 367/1541/17 судом не прийнято рішення, ДУ «БВК» вчиняє дії, спрямовані на незаконне виселення заявника та членів їх сім`ї з Квартири в позасудовий спосіб, що прямо суперечить вимогам ст. 109 Житлового кодексу Української РСР, відповідно до якої виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом, добровільно або в судовому порядку. Окрім того, наразі ДУ «БВК» вживає заходів вселення для незаконного заселення у квартиру інших осіб. Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 58 Житлового кодексу УРСР, згідно з якими ордер на жиле приміщення може бути видано лише на вільне жиле приміщення, 14.12.2016 ДУ «БВК» видало ордер на жиле приміщення від № НОМЕР_6 ОСОБА_6 . Водночас, 11.12.2020 ДУ «БВК» відповідний ордер анулювала, й того ж дня видала новий за № 37 на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви справи, суд дійшов наступного висновку.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову врегульований статтями 149-158 ЦПК і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, заявником не надано суду належних підтверджуючих відомостей на обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, а лише висловлене припущення про подальшу неможливість виконання рішення суду. При цьому, судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, також заборона вчиняти дії зазначені заявником в заяві не є співмірним з заявленими (в майбутньому) вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як вбачається із матеріалів заяви заявнику ОСОБА_1 у 2013 році за усної згоди начальника ДУ «Бучанська виправна колонія (№ 85)» разом з дружиною та донькою заселився в кімнату АДРЕСА_4 та належить на праві власності Державній установі «Бучанська виправна колонія (№ 85)».

Доказів того, що вказана кімната, належала чи належать заявнику суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу.

Суд приймає до уваги обставини зазначені заявником в заяві, вимоги та предмет майбутнього позову, та відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суддя

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Архіпова Олександра Юрійовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л. В. Мерзлий