Вирок № 94941094, 16.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13950/18

Провадження № 1-кп/161/191/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Артиша Я.Д.

при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030010002012 від 06 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, без освіти, незаміжної, на утриманні перебуває троє малолітніх дітей - донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працює, в порядку ст. 89 КК України не судимої (згідно ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2018 року звільнено від відбування призначеного покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яким засуджена до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненої від призначеного покарання із випробуванням та встановленням однорічного іспитового строку),

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Іщика А.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Андрійчука В.В.,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1 , 04 червня 2018 року, близько 13 год. 30 хв., перебуваючи поблизу домогосподарства, що по АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, проникла без використання засобів подолання перешкод до будинку АДРЕСА_3 , де таємно викрала із жіночої сумки грошові кошти в сумі 550 гривень, проте, будучи викритою на місці вчинення злочину свідком ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що її дії стали очевидними та утримуючи викрадене майно, діючи в умовах очевидності, продовжила відкрито вчиняти дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, та відкрито викрала грошові кошти в сумі 550 гривень, після чого покинула приміщення будинку, чим завдала потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вищевказану суму.

Вона ж, 16 липня 2018 року, близько 10 год. 15 хв., перебуваючи поблизу домогосподарства, що по вул. Григорія Гуляницького, 8/1, у м. Луцьку, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, проникла без використання засобів подолання перешкод до будинку АДРЕСА_4 , звідки таємно викрала золотий ланцюжок 585 проби, вагою 5,53 г., вартістю 3317 грн. 34 коп., із кулоном 585 проби, вагою 0,7 г., вартістю 419 грн. 91 коп., та золотий браслет 585 проби, вагою 3,75 г., вартістю 2249 грн. 55 коп., чим завдала потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 5986 грн. 80 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у житло та кваліфікує їх, як вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у житло, також вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованих їй злочинах визнала та не оспорювала фактичних обставин справи, місця, часу, способу заволодіння майном, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого їй обвинувачення.

Так, за епізодом ч. 3 ст. 186 КК України спочатку показала, що вона нічого не пам`ятає, а тільке те, що мала дитина її вивела з будинку. Пізніше зазначила, що того дня, 07 червня 2018 року був день народження у племінника та вона допомагала. Разом з тим, в ході додаткового допиту, після проведення судово-психіатричної експертизи показала, що визнає себе винною у вчиненні вказаного епізоду злочинної діяльності, висловлює жаль з приводу вчиненого та зобов`язалась вподальшому не вчиняти кримінальних правопорушень. Що ж стосується обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, то вказала, що пам`ятає їх погано.

За епізодом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України показала, що дійсно, того дня, взяла браслет і золотий ланцюжок із кулончиком у потерпілої. Однак, зазначила при цьому, що їй невідомі причини, чому вона з`явилась по АДРЕСА_5 , у будинку потерпілої. Не пам`ятає як зайшла до хати, а також причини викрадення майна. Нерозуміла чому, за нею почала бігти потерпіла та кричала: "Що ти взяла, ти вкрала ланцюжок, віддай ланцюжок". Після того, як потерпіла викликала поліцію, вона згадала, де викинула ланцюжок і браслет. Просила суворо не карати та врахувати добровільне відшкодування шкоди усім потерпілим, наявність на утриманні малолітніх дітей та її щире каяття.

Незважаючи на визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованих їй органами досудового розслідування злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, її винність у їх вчиненні повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.

Так, потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що точної дати події не пам`ятає, але це був понеділок і вона перебувала у своєму приватному будинку. Почула, як хтось зайшов в будинок. Зайшла в іншу кімнату та побачила обвинувачену. Після того заплакала дитина та вона вийшла в іншу кімнату, а саме в той час обвинувачена втекла. Після того, переглянувши особисті сумочки, оскільки обвинувачена переривала їх до того, виявила відсутність грошових коштів в сумі близько 500-700 грн. Просила призначити покарання обвинуваченій, не пов`язане з позбавленням волі, вказуючи про повне відшкодування шкоди.

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що того дня, коли у неї викрали майно, калітка до її домоволодіння була зачинена, а двері ні. Була на 2 поверсі, дитина внизу у спальні. Почула скрип. Зійшла донизу, обвинувачена була у порозі, а у її доньки відкриті двері кімнати. Запитала обвинувачену, чи ходила вона в неї по хаті. На це остання відповіла, що прийшла милостиню просити. Через пару хвилин побачила, що зникла в неї цепочка, а ввечері побачила відсутність браслета. Внаслідок чого, що побачила відсутність цепочки, почала наздоганяти обвинувачену та кликати її. Потім запитала в ОСОБА_1 чи вона взяла цепочку, та відповіла, що нічого не брала. Вранці написала в поліцію заяву про викрадення ланцюжка та браслета. Просила покарати обвинувачену на розсуд суду та зазначила, що претензій до неї немає, адже все повернуто.

Допитана свідок ОСОБА_5 показала суду, що десь біля 12 год., перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , побачила, як ОСОБА_1 шукала щось в сумці потерпілої. Бачила як обвинувачена взяла гроші з сумки чи гаманця. Дозволу заходити останній у будинок ніхто не надавав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що у обвинуваченої щось із головою, може роздратуватись, на нервах встати і вийти. У неї бувають провали у пам`яті, може двічі розповісти що-небудь. Щодо епізоду злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України зазначив, що 07 червня 2018 року був день народження у племінника. Щодо епізоду злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України зазначив, що обвинувачена йому сказала, що вона зрозуміла, що зробила тоді, коли їй кричали стій. Ланцюжок знайшла сама і віддала його. Більше йому нічого невідомо.

В свою чергу, свідок ОСОБА_9 показала, що обвинувачена жила у неї 3 роки. Дуже любить дітей. Але щось стається і обвинувачена йде. Щодо епізоду злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України вона зазначила, що 04 червня 2018 року скубли гусей перед днем народження племінника та білили будинок. Також, зазначила, що обвинувачена каже, що це не вона вчинила даний злочин. Щодо епізоду вчиненого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зазначила, що приїхала поліція додому. ОСОБА_10 сказала, що не пам`ятає, де вона була у цей день.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що з обвинуваченою проживає протягом 2 років. 07 червня 2018 року святкували 20-річчя племінника, тому у цей день скубли гусей та качок, поїхали на базар, а 04 червня 2018 року обвинувачена також допомагала скубти гусей.

Вказані показання потерпілих та свідків, та самої обвинуваченої повністю узгоджуються між собою та підтверджуються рапортом помічника чергового Луцького ВП ГУНП у Волинській області Матрунчика М.М. від 04 червня 2018 року, згідно якого, ОСОБА_6 повідомила про викрадення невідомою жінкою у неї коштів.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 04 червня 2018 року, згідно якого слідчий відібрав усну заяву від ОСОБА_6 про викрадення грошових коштів.

Протоколом огляду місця події від 04 червня 2018 року за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі добровільної згоди потерпілої ОСОБА_6 , в ході проведення якого зафіксовано обстановку у будинку на місці вчиненого злочину та вилучено із вхідних дверей спальні дві липких стрічки зі слідами пальців рук.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 19 липня 2018 року, яким зафіксовано, як свідок ОСОБА_5 , впізнала особу під № 3 ( ОСОБА_1 ), як жінку, яка перебуваючи в будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , щось шукала у чужій сумці та повідомила, що збирає речі на дитячий будинок.

Рапортом о/ч Луцького ВП ГУНП у Волинській області Панасюка С.І. від 16 липня 2018 року, згідно якого, ОСОБА_7 повідомила про викрадення золотої цепочки.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 17 липня 2018 року, згідно якого слідчий відібрав усну заяву від ОСОБА_7 про викрадення зі шкатулки золотого браслета та цепочки.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 19 липня 2018 року, яким зафіксовано, як потерпіла ОСОБА_7 , впізнала особу під № 3 ( ОСОБА_1 ), як жінку, яка викрала в неї золоті вироби.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 19 липня 2018 року, яким зафіксовано, як свідок ОСОБА_12 , впізнала особу під № 4 ( ОСОБА_1 ), як жінку, яка викрала у її матері золоті вироби.

Заявою ОСОБА_1 від 19 липня 2018 року про добровільну видачу для подальшого вилучення золотого браслету, 585 проби, вагою 3, 75 г., який викрала у ОСОБА_7 , близько 10 год. 16 липня 2018 року.

Протоколом огляду місця події від 19 липня 2018 року, яким зафіксовано обстановку, за якої ОСОБА_1 передала золотий браслет, 585 проби, вагою 3, 75 г., викрадений у ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 , близько 10 год. 16 липня 2018 року.

Копіями касових чеків із магазину "Золотий вік" від 03 вересня 2017 року, згідно яких вартість золотого браслету становить 4673 грн.

Документом - відповіддю на запит за № 50-0007/40792 від 26 липня 2018 року із долученою копією розпорядження Державної скарбниці України НБУ від 16 липня 2018 року № 1180-рф "Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті", згідно якого встановлено, що вартість граму золота станом на 16 липня 2018 року складала 599 грн. 88 коп.

Протоколом огляду предметів від 18 липня 2018 року, згідно якого, слідчий провів огляд золотого ланцюжка, вагою 5,53 г., 585 проби, вартістю на момент вчинення 5995 грн., та кулону, вагою 0,7 г., 585 проби, вартістю на момент вчинення злочину 885 грн.

Протоколом огляду предметів (документі) від 30 липня 2018 року, яким зафіксовано, як слідчий оглянув оптичний диск із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, згідно якого, на відео наявна розмова працівника поліції, потерпілої та ОСОБА_1 . Потерпіла на відео знаходить власний ланцюжок, місце якого показала обвинувачена ОСОБА_1 .

Висновком судово-психіатричної експертизи № 314 від 02 жовтня 2020 року, яку призначено в межах розгляду провадження судом, згідно якого, ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла можливості ОСОБА_1 усвідомлювати свої дії та керувати ними, в даний час виявляються ознаки легкої розумової відсталості, примінення примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує.

В судовому засіданні заслухано показання обвинуваченої ОСОБА_1 з приводу обставин вчинених нею злочинів, які, на думку суду, є правдивими та повністю узгоджуються із показаннями потерпілих, свідків і письмовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, протоколами слідчих (розшукових) дій, тому суд покладає їх в основу обвинувального вироку.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, дані про її особу та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд не вбачає.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності та добровільне відшкодування завданого збитку.

Водночас, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує конкретні обставини вчинення нею злочинів, а саме, два епізоди таких дій, незначну вартість викраденого майна за одним із ним, інформацію про стан її здоров`я, яка не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не зверталась, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність постійного місця проживання, перебування на утриманні трьох малолітніх дітей, задовільну характеристику по місцю її проживання, міцні соціальні зв`язки по місцю проживання, тривале перебування в громадянському шлюбі, відомості про те, що в порядку ст. 89 КК України вона є несудимою, проте вчинила нові злочини під час іспитового строку за попереднім вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України, через дев`ять місяців після його ухвалення, висновок судово-психіатричної експертизи про те, що в даний час у неї виявляються ознаки легкої розумової відсталості, відомості про те, що збитки завдані потерпілим відшкодовано, зокрема, у тому числі, у зв`язку із поверненням викрадених речей, думки потерпілих, які викладені в письмовій заяві та в судовому засіданні з приводу того, що вони не наполягали на її суворому покаранні, не призначаючи реальне покарання і покладались у вирішенні цього питання на розсуд суду, а також відсутності претензій до неї.

З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, в межах санкцій частин статей, за якими вона засуджується та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та на підставі ст. 75 КК України звільняє її від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши при цьому, максимальний трирічний іспитовий строк із покладенням на неї обов`язки, згідно ст. 76 КК України.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй покарання:

за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 до відбуття визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: наручний браслет із дорогоцінного металу типу золото, вагою 3,75 г., пробою 585, розміром 19, ланцюжок з дорогоцінного металу золото, вагою 5, 53 г., 585 проба, на якому присутній кулон, вагою 0,7 г., 585 проби – повернути за належністю ОСОБА_7 ; оптичний носій формату CD-R, аркуш паперу, на якому наявний рукописний текст з характеризуючими ознаками ланцюжка – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 року, а саме, на наручний браслет із дорогоцінного металу типу золото, вагою 3,75 г., пробою 585, розміром 19 – скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д.Артиш