Постанова № 9494057, 21.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2010 р.                                                                       № 2а- 45344/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Самойлової В.В.

при секретарі-Кіт С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-ХРК" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання нечинним та скасування рішення, встановлення відсутності компетенції,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятого державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова стосовно нього від 12.08.2009 року № НОМЕР_1 та про визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової адміністрації у Харківській області під час проведення перевірки платника податку з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині за адресою: м. Харків вул. Сумська 102 та складанню акту перевірки від 18.06.2009 р.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним чином.

Так, відповідачем-2 порушені вимоги ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо форми та порядку здійснення перевірки, де передбачено право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податку при умові: не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення перевірки надіслати тому письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінченням її проведення, оскільки перевірка проведена без дотримання останнього та за межами повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", де передбачена можливість проведення такої перевірки як позапланової.

Окрім того, акт перевірки був неналежно оформлений: без викладення змісту порушення та відсутністю посилань на докази і документи, на підставі яких зроблено висновок про наявність такого порушення.

Також, в даному випадку було не дотримано порядку ознайомлення та вручення акту особі, що перевірялась, так як, останнім він не підписаний, про що не було складено акту про відмову від його підпису та копія акту перевірки не наплавлена поштою суб"єкту господарювання.

Щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", встановленого внаслідок зазначеної перевірки, то вони спростовується відповідними документами про залишки товарних запасів за даними бухгалтерського обліку станом на 10.04.2009 р., що підтверджується, окрім первинних документів та даних оборотно-сальдової відомості рахунку 282, також додатковими доказами у вигляді акту експертизи (інвентаризації товару), що була здійснена 01.04.09 р. працівниками Харківської Торгово-промислової палати, та підтверджується достовірними даними про початкову дату обліку залишку товарних запасів, що є дійсною станом на станом на 01.04.09 р., а не на 10.04.2009 р., відповідно до твердження відповідача-2.

Таким чином, на його думку, Державною податковою адміністрацією у Харківській області невірно були розраховані дані залишків товарних запасів на день перевірки, в зв'язку з чим безпідставно були враховані документи на надходження/вибуття товарних запасів за період з 01.04.2009 р. по 10.04.2009 р., що призвело до прийняття незаконного рішення відповідачем-1, оскільки факт порушення податкового законодавства в даному випадку загалом не мав місця.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідної сторони ОСОБА_2, ОСОБА_3 проти позову заперечували посилаючись на те, що під час проведення перевірки з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині за адресою: м. Харків вул. Сумська 102 та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами останнього рішення є законним, в зв'язку з тим, що у складеному за результатами вказаної перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, за що до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області на підставі направлення від 16.06.09р. № 7402 була проведена перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-ХРК" з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині за адресою: м. Харків вул. Сумська 102 , за результатами якої 18.06.2009 р. було складено акт перевірки № 5850/20/40/23/35478303 та направлено до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова для розгляду.

Останньою вказаний акт було розглянуто та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-ХРК" № НОМЕР_1 від 12.08.2009 р. за порушення ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку зазначена відповідна сторона не надала належних доказів правомірності свого рішення № НОМЕР_1 від 12.08.2009 р., оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що стосовно даних про фактичні залишки запасів посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області складено відомість, де початковою датою обліку залишку товарів було встановлено 10.04.2009 р. Але з яких документів випливають залишки товарів, зазначені у такій відомості - не вбачається. Відповідачі жодним чином не підтвердили та не обґрунтували вищезазначених цифр, які не відповідають дійсності та залишкам товарів за даними бухгалтерського обліку позивача станом на 10.04.2009 р.

Так, відповідність даних позивача дійсності про залишки товарних запасів за даними бухгалтерського обліку станом на 10.04.2009 р. підтверджується, окрім первинних документів та даних оборотно-сальдової відомості рахунку 282, також додатковими доказами у вигляді Акту експертизи (інвентаризації товару), що була здійснена 01.04.09 р. працівниками Харківської Торгово-промислової палати, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 94-ВН від 01.04.2009 р. Відповідно до такого акту інвентаризації, дані відповідача, що відображають залишки товарних запасів позивача станом на 10.04.2009 р., насправді є даними про залишки товарних запасів позивача станом на 01.04.2009 р.

На підставі такого невірного взяття залишків товарних запасів, відповідачем-2 було невірно розраховані дані залишків товарних запасів на день перевірки. У зв'язку з такою помилкою, при розрахунку надходження/вибуття товарних запасів з метою виведення остаточної кількості товарних запасів за даними обліку на момент перевірки (на 18.06.2009 р.), відповідачем-2 безпідставно не були враховані документи на надходження/вибуття товарних запасів за період з 01.04.2009 р. по 10.04.2009 р.

При звірці такого акту та первинних документів позивача, а саме: видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей та даних обліку позивача оборотно-сальдової відомості рахунку 282 (додаються), вбачається, що саме дані позивача щодо залишків товарних запасів на 10.04.2009 р. та на 18.06.2009 р. є обґрунтованими, доведеними та відповідають дійсності. Натомість, дані відповідача-2 про залишки товарних запасів на 10.04.2009 р., які безпідставно були взяті ним до розрахунку, взагалі нічим не підтверджуються та не відповідають дійсності, а також призвели до невірного подальшого розрахунку надходження/вибуття товарних запасів, та внаслідок чого відповідачем-1 були безпідставно застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2, 3, 4 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона (ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова) не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним.

При таких обставинах, оскаржуване рішення не може вважатися законним і обгрунтованим та на думку суду маються правові підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Щодо решти позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Зазначена перевірка податковим органом проводилася відповідно до вимог ст. 11 п.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", де передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення суб"єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб"єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», де в ст. ст. 15, 16 визначено, що такий контроль здійснюють органи податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому посилання позивача в данному випадку на ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яка передбачає контроль за дотриманням законодавства з питань оподаткування безпідставні, в зв"язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, як і в частині позовних вимог щодо відсутності компетенції другого відповідача на проведення зазначеної перевірки, оскільки це спростовується положеннями ст.ст. 8, 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де зазначено, що державні обласні податкові адміністрації виконують щодо платників податків тіж самі функції, що й державні податкові інспекції в районах, районах у містах. А положення ч.2 ст. 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де міститься вказівка стосовно того, що обласні державні податкові адміністрації здійснюють безпосередній контроль лише у разі безпосереднього підпорядкування їм платника податків має відношення до контролю за дотриманням законодавства з питань оподаткування.

Окрім того, суд зазначає, що дії відповідача-2 щодо оформлення матеріалів вказаної перевірки відповідали вимогам п.3.1, п.3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодій між підрозділами органів ДПС України при організації перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08 р. № 355, в зв"язку з чим суд не вбачає правових підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАСУ, ст. 19 Конституції України, Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 12.08.2009 року № НОМЕР_1 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-ХРК" штрафних (фінансових ) санкцій.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.10р.

Суддя                                                                                                     Самойлова В.В.