Постанова № 94939822, 19.01.2021, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1009/20

Номер провадження по справі 2-а/387/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області, в складі:

Головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Поляруш С.Ю.

розглянувши в письмовому провадженні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Баштового Андрія Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та зобов`язання вчинити певні КУпАП дії, в якій зазначив, що 19.10.2020 інспектором роти № 1 батальйону №1 УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Баштовим А.І. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАМ №3306065 у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст. 132-1 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за те, що останній 19.10.2020 о 01 годині 57 хвилин, керуючи транспортним засобом MAN TGX з напівпричепом TAD CLASSIC здійснив перевезення великогабаритного вантажу ширина якого становить 3,5м та висота 4,49 м, здійснив відхилення від узгодженого маршруту Національної поліції України, чим порушив п.п.22.5 ПДР України. Позивач вважає вказану постанову про адміністративне правопорушення незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівник поліції розглянув справу та притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення та не дослідив всіх обставин справи, зокрема дозволу №2020-13128901-935 НГ від 17.09.2020, тому звернувся до суду із даним позовом.

Добровеличківським районним судом Кіровоградської області 01 грудня 2020 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін .

Також суд відкладав судове засідання з метою зобов`язання відповідача виконати ухвалу про витребування доказів, відповідачі надали до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що працівник поліції ОСОБА_2 зупинивши вантажний транспортний засіб та керуючись ч. 3 ст. 18, ст. 32, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підійшов до Позивача, відрекомендувався, пояснив суть скоєного правопорушення та попросив надати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зауважень до яких не виникло, однак при перевірці дозволу № 2020-13128901-935 НГ на участь дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні було з`ясовано, шо Позивач здійснив відхилення від узгодженого маршруту руху. Поліцейський пояснив Позивачу, що він порушив вимоги п. 22.5 ПДР України та п. 14 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N 30 за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.132-1 КпАП України. Також працівник поліції роз`яснив Позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст.268 КпАП України та справу розглянув на місці скоєння правопорушення, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. Розглянувши в присутності Позивача адміністративну справу, працівник поліції виніс постанову ЕАМ № 3306065 та наклав на Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Із змісту постанови ЕАМ № 3306065 , 19.10.2020 року близько 01 год. 57 хв. 74 км, водій керував транспортним засобом МАN TGX з напівпричепом марки Т AD CLASSIC, здійснюючи перевезення великогабаритного вантажу ширина якого становить 3.5 м. та висота 4.49 м. здійснив відхилення від узгодженого маршруту Національної поліції України, чим порушив п. 22.5 ПДР України. Зазначене правопорушення скоєне Позивачем, зафіксовано на відеореєстратор. Як видно із відеозапису, позивач не заперечував того факту, що здійснив відхилення від узгодженого маршруту руху згідно з дозволом № 2020-13128901-935 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. згідно з інформацією, зазначеної в дозволі № 2020-13128901-935 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Відповідачі зазначають, що Позивач повинен був рухатися в Охтирському районі, Сумської області за наступним маршрутом: виїзд на Р46-Р46-виїзд на Н12-Н12 - об`їзна Охтирки - виїзд на Т17-05-T17-05- виїзд на НОМЕР_1 . Проте, Позивач рухаючись до місця свого призначення по автомобільній дорозі Н-12, 74 км. відхилився від маршруту руху згідно з дозволом № 2020-13128901-93 5 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Отже відповідачі просили в задоволенні позовних вимог відмовити. Також відповідачі долучили до матеріалів справи диск з відеозаписом.

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі здійснення розгляду справи за відсутності учасників, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із позовною заявою по суті спору, письмові докази, суд вважає, що позов обґрунтований з таких підстав.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши наявні докази, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив такі обставини справи.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3306065 від 19.10.2020 інспектор роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Баштовий Андрій Іванович притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.132-1 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень. Зі змісту постанови 19.10.2020 о 01 годині 57 хвилин, керуючи транспортним засобом MAN TGX з напівпричепом TAD CLASSIC здійснив перевезення великогабаритного вантажу ширина якого становить 3,5м та висота 4,49 м, здійснив відхилення від узгодженого маршруту Національної поліції України, чим порушив п.п.22.5 ПДР України.

Частиною 1 статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, з аналізу положень ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Суд ретельно оглянув надані позивачем докази, а тому доходить до таких висновків.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 30, згідно з пунктом 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

За змістом пункту 4 Правил, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, — 3,75 м), за висотою від поверхні дороги — 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах — 4,35 м), за довжиною — 22 м (для маршрутних транспортних засобів — 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів — понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — до 46 т), навантаження на одиночну вісь — 11 т (для автобусів, тролейбусів — 11,5 т), здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 18 т, строєні — 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Отже оглянувши долучений відеозапис та ознайомившись із доданими до відзиву документами суд зазначає, що при встановленні наявності в діях особи складу порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху в частині дотримання визначеного маршруту, затвердженого в УПП в Сумській області, при перевезенні вантажу, який перевищує нормативно встановлені параметри (габарити), правове значення має доведеність саме факту перевезення вантажу, який перевищує нормативно встановлені параметри (габарити) із відхиленням від затвердженого маршруту.

В цьому випадку відеозапис, наданий відповідачами на підтвердження правомірності рішення, не містить відомостей щодо проведення контролю на відповідність габаритів вантажу певним нормам відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складанням відповідного документу та про проведення відповідних замірів. Доводи про те, що словесно водій на місці погодився із порушенням не може зводитися до доведеності вини ОСОБА_1 . Також на відео не видно особи до якої звертався працівник поліції, номерних знаків вантажного автомобіля, який зупинений. Крім того суд зазначає, що з дослідженого відеозапису, який здійснений відповідачем на службовий відеореєстратор, вбачається, що факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., не зафіксовано, а відтак, відеозапис не може бути використаний відповідачем як засіб доказування у суді.

Таким чином, в порушення частини 2 статті 77 КАС України відповідачами не надано належних, достовірних та достатніх доказів правомірності постанов, якими на позивача накладено адміністративні стягнення.

З урахуванням відсутності належних та достатніх доказів вчинення позивачем порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України суд доходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КпАП України.

Враховуючи зазначене суд робить висновок, що відповідачем не доведено правомірності винесення спірної постанови; відповідачами не надано до суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості винесення складеної ним спірної постанови щодо позивача (ст.ст. 2, 72-77, 79 КАСУкраїни).

Отже суд задовольняє позов та відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України скасовує спірну постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132-1, 245, 247, 251, 268, 279, 280, 284, 285 КУпАП, ст.ст. 9, 74, 77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Баштового Андрія Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.132-1 КпАП України у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3306065 від 19.10.2020, відносно ОСОБА_1 , .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 132-1 КпАП України - закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 )

Відповідачі: Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, вул Білопільський шлях, 18/1 м.Суми, код ЄДРПОУ Департаменту патрульної поліції - 40108646;

Інспектор роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Баштовий Андрій Іванович вул.Білопільський шлях, 18/1 м.Суми.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І. П.