Вирок № 94939280, 16.02.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4649/17

Провадження № 1-кп/0203/264/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - судді Підберезного Г.А.

судді -Колесніченко О.В.

судді -Васіної Л.А.

при секретарі - Свириденка І.С.

за участі прокурора - Денисенка В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - Карпенка С.Ф.

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_2 - В`язового В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040670003696 від 21.11.2016 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, з базовою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз:

-30.03.2018 Дзержинським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , приблизно в кінці січня 2016 року (в ході досудового розслідування точний час та місце встановити не виявилось можливим), знаходячись на вулиці Титова в місті Дніпро , зустрівся з раніше знайомою ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у якої попросив допомоги в отриманні грошей в кредит, так як вона йому раніше допомагала з отриманням грошей. ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, йому відмовила, сказавши що його дані занесені до чорного списку в банку, та почала розпитувати про умови проживання. Після того як ОСОБА_1 розповів що проживає в квартирі своєї померлої бабусі, яку спадкує батько ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, запропонувала отримати гроші під заставу цієї квартири. За зазначений обставин у них виник злочинний умисел на використання завідомо підробленого документа та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Таким чином ОСОБА_1 вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, погодившись на її пропозицію незаконно заволодіти квартирою ОСОБА_2 , використання завідомо підробленого документа та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Так, вони домовились про те, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, групою осіб, всупереч добровільних дій щодо передачі майнових благ ОСОБА_2 , який в реєстрі № 31/2016 від 29.01.2016 року, згідно заповіту серія та номер ВАЕ № 661045 від 20.03.2003 року за № 1034, наданого ОСОБА_5 , був зареєстрований як спадкоємець квартири АДРЕСА_2 , та згідно ст.1268 ЦК України мав право прийняти в спадщину вищевказану квартиру, шляхом обману ОСОБА_2 , спрямованим на умисне приховування від нього юридично значимих відомостей щодо заволодіння вказаною квартирою, з корисливих мотивів, незаконно вчинять дії, спрямовані на використання завідомо підробленого документу в результаті чого отримають за ОСОБА_1 фактичне право власності на вищевказану квартиру, після чого з допомогою інших осіб що залучені ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, до виконання злочинної умови продавши квартиру декілька разів для забезпечення видимості доброчесності правочину, продадуть її за останнім правочином іншій особі, після чого грошові кошти з її продажу розділять відповідно між собою.

Так, приблизно в кінці січня 2016 року, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, інформацію про виготовлення завідомо підробленого документу на квартиру на його ім`я та вказівку щодо подальший незаконних дій.

Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на незаконне використання завідомо підробленого документу, 23.03.2016 року , за вказівкою ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з її сином ОСОБА_6 , який з відома ОСОБА_1 утримував завідомо підроблений документ, виготовлений в невстановлений час та місці невстановленою особою, а саме «Свідоцтво про право власності на житло від 18.06.1999 року № НОМЕР_1 видане Виконкомом міської ради народних депутатів на ім`я « ОСОБА_1 » з відома останнього, яке отримано способом трафаретного друку, містить відбитки круглих гербових печаток, які нанесені контактним способом - які є печатками, виготовленими з порушенням існуючих вимог щодо їх виготовлення, отже має ознаки підробки, приїхав в місто Ужгород Закарпатської області, де за адресою: м. Ужгород, вул. Бращайків, 1/3, приблизно о 15:09 годині, використав вищевказаний підроблений документ, шляхом надання його як дійсного та належного документа приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , який містив неправдиву інформацію та посвідчував за ОСОБА_1 право власності на вказану квартиру, з метою здійснення правочину купівлі - продажу квартири іншій особі - ОСОБА_8 , вартість якої станом на 23.03.2016 становить 465097 гривень 00 копійок, тим самим ОСОБА_1 , використав завідомо підроблений документ.

Крім того, ОСОБА_1 23.03.2016 року приблизно о 15:09 годині, діючи з єдиним умислом в досягненні злочинного результату в рамках розробленого плану за попередньою змовою з ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, знаходячись в місті Ужгород, Закарпатської області в приміщенні приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за адресою АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі - продажу, серія та номер HAT №973434 р. № 192 виданий 23.03.2016 року, використовуючи підроблене свідоцтво про право власності на житло від 18.06.1999 року № НОМЕР_1 видане Виконкомом міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 , здійснив фіктивний правочин - продаж вищевказаної квартири ОСОБА_8 , який не був усвідомлений у вчиненні ним неправомірних дій. В результаті здійснення правочину та введення в оману приватного нотаріуса, який відповідно до Закону України «Про нотаріат» має обов`язок посвідчувати права і факти які мають юридичне значення, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, обманним шляхом з використанням завідомо підробленого документу, заволоділи чужим майном за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 465097 гривень 00 копійок.

Після чого, приїхавши в м.Дніпро, завідомо знаючи про злочинні наміри ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, щодо подальших незаконних дій з фіктивного переоформлення квартири за допомогою підставних осіб, з якими у неї була домовленість, спільно з нею та іншими особами декілька разів фіктивно перепродав зазначену квартиру, з метою забезпечення видимості доброчесності правочинів, та протиправно отримав за кінцевим правочином грошову винагороду. При цьому за зловмисною змовою ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та домовленістю з іншими особами були скоєні наступні правочини:

Отримавши за правочином від 23.03.2016 р. у власність за домовленістю з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, право власності на квартиру АДРЕСА_2 01.04.2016 року приблизно о 10:02 годині, ОСОБА_8 , перебуваючи в законному шлюбі з ОСОБА_9 , та юридично маючи цивільні права близьких родичів, знаходячись в місті Ужгород, Закарпатської області в приміщенні приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за адресою АДРЕСА_3 , згідно договору дарування № 214 від 01.04.2016 року, здійснив правочин дарування вищевказаної квартири своїй дружині ОСОБА_9 .

Далі, 16.04.2016 року приблизно о 12:56 годині, ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області ОСОБА_11, за адресою: АДРЕСА_4 , згідно договору купівлі-продажу, серія та номер HAT № 049711 р. № 186 виданий 16.04.2016 року, без отримання на власну користь будь-яких грошових коштів, здійснила правочин - продаж вищевказаної квартири ОСОБА_10 (згідно договору за домовленістю сторін продаж квартири здійснено за 200 002 гривень), за що ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, отримала грошові кошти в готівковій формі в сумі 15000 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту гривню за курсом НБУ станом на 15.04.2016 (2564,764 гривень за 100 доларів США) становить 384714 гривень 72 копійки. Отримані гроші ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розподілила, як грошову винагороду між собою, іншими учасниками злочину.

Після чого, 25.05.2016 року приблизно о 18:28 годині, ОСОБА_10 , знаходячись в приміщенні у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області ОСОБА_11 , який не був усвідомлений про злочинний умисел ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за адресою: АДРЕСА_4 , згідно договору купівлі - продажу, серія та номер HAT № 049780 р. № 276 виданий 25.05.2016 року, здійснив правочин продаж квартири АДРЕСА_2 потерпілій ОСОБА_3 (згідно договору за домовленістю сторін продаж квартири здійснено за 80 000 гривень), та отримав від останньої грошові кошти в готівковій формі в сумі 20600 доларів США, що у еквіваленті у національну валюту гривню за курсом НБУ станом на 15.04.2016 (2513,3711 гривень за 100 доларів США) становить 517754 гривень 45 копійок.

В подальшому, ОСОБА_10 отримавши грошові кошти в готівковій формі в сумі 20600 доларів СІЛА, з продажу вищевказаної квартири, дотримуючись раніше усної домовленості, яка мала місце 16.04.2016 року між ним та ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, самостійно повернув собі боргові зобов`язання ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, і залишив при собі грошові кошти в готівковій формі в сумі 15000 доларів США, та обіцяну від останньої грошову винагороду в сумі 1000 доларів США, у вигляді процентів за місяць. Решту грошових коштів в готівковій формі в сумі 4600 доларів США повернув ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка розподілила її між всіма учасниками злочину в тому числі ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 у змові із ОСОБА_4 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, обманним шляхом з використанням завідомо підробленого документу, повторно заволодів чужим майном за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах тим самим спричинили потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 517754 гривень 45 копійок.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документу, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінальних правопорушеннях передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження за ч.4 ст.358 КК України закрито та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та обставини викладені в обвинувальному акті підтвердив.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 25.05.2016 вона зі згоди свого чоловіка уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , угода була укладена нотаріусом ОСОБА_12 , яку знайшли на Інтернет сайті «ОЛХ, та яку виставили ріелтори. Після укладання угоди, близько 18-00 год. вони заїхали на адресу квартири, двері відчинив молодий чоловік та жінка яки представились ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які орендують квартиру. Вони показали договір купівлі-продажу, і зазначені особи попросили дозволу пожити в ній ще деякий час. Обмінявшись телефонами вони поїхали. 27.05.2016 приїхали співробітники поліції та повідомили, що квартира яку вони купили придбана шахрайськими діями. Також повідомили, що ключі від квартири у орендаторів вони вилучили, та квартиру опечатали. Пізніше її чоловік поїхав до квартири та по телефону повідомив, що в квартири хтось є. Вона викликала поліцію. Поки їхала поліція, приїхав ОСОБА_2 . В квартирі був ОСОБА_1 та ОСОБА_15 . Співробітники поліції також повідомили що на квартиру накладено арешт. Цивільний позов не подавала, так як на даний час вона є власником зазначеної квартири згідно реєстру. Квартиру показувала ОСОБА_15 яка знаходилась в квартирі. Гроші за квартиру передавали у присутності нотаріуса.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір яка проживала в буд. АДРЕСА_2 . Після її смерті залишився заповіт на його ім`я. У січні 2016 року маючи заповіт, звернувся у 5 нотаріальну контору для прийняття спадщини. Нотаріус надала запити. В січні подзвонив син з Росії та повідомив що приїжджає пожити в квартирі матері та приїхав наприкінці січня. В квітні 2016 року він прийшов з відповідями до нотаріуса, який повідомив про те що квартира вже перепродана. Після чого 04.04.2016 написав заяви до поліції про те, що його власність належіть іншим особам, а 14.04.2016 звернувся з цивільним позовом до суду. У травні повідомили, що квартиру перепродали у третє. Син ОСОБА_1 разом з співмешканкою проживали весь час цій квартирі. У травні подзвонив син та повідомив що в квартиру хтось намагається проникнути та попрохав приїхати. Приїхавши, побачив чоловіка ОСОБА_3 який намагався проникнути до квартири повідомляючи, що квартира належить його дружині. Документі на квартиру нікому не передавав. Про те, що син є співучасником злочину дізнався коли квартиру перепродали в останній раз. Син за оренду та за комунальні послуги йому не сплачував.

Визнавальні показання в ході судового засідання обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні ним інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України також підтверджується письмовими матеріалами провадження:

-Постановою про виділення досудового розслідування від 21.11.2016.

/ Т.1, а.с. 2/;

- Постановою про оголошення розшуку від 26.10.2016, а саме оголошено в розшук ОСОБА_1

/Т.1, а.с. 7-8/;

-Прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2016 від ОСОБА_2 про прийняття мір впливу до невстановленої особи, який підробив документи щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .

/Т.1, а.с. 23/;

-Договором купівлі продажу квартири від 13.12.1999

/Т.1, а.с.26/;

-Заповітом від 19.03.2003 яким ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_2 все майно.

/Т.1, а.с.123-127/;

-Висновком судово-товарознавчої експертизи №117 від 15.09.2016, яким визначено вартість квартири АДРЕСА_2 - 465097,00 грн.

/Т.1, а.с.40-50/;

-Висновком експерта №13/2.1,2.3-419 від 13.09.2016.

/Т.1, а.с. 53-60/;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 14.11.2016

/Т.1, а.с.66-68/;

-Постановою про проведення процесуальних дій на іншій території

/Т.1, а.с.75-79/;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.11.2016

/Т.1, а.с.80-87/;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.11.2016

/Т.1, а.с.88-90/;

Оцінюючи докази в їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України, як такі, що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Колегією судів встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальне правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Суд відносить повне визнання вини, щире каяття до обставин, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання, оскільки обвинувачений визнав свою вину, що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею кримінального правопорушення, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює кримінальне правопорушення, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, на обліку в психіатра не перебуває, критично відноситься до вчиненого, розкаявся, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, враховуючи думку прокурора, потерпілих, в зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі оскільки виправлення останнього неможливе без ізоляції від суспільства.

Колегія суддів приходить до твердого переконання, що за наведених обставин і призначення саме таких виду та розміру покарання мета та індивідуалізація покарання буде досягнута.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що належить на праві особистої власності.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.03.2018, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить на праві особистої власності.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання рахувати з 07 травня 2017 року.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VІІ від 26.11.2015) зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі починаючи з 07.05.2017.

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Головуючий суддя Г.А.Підберезний

Суддя О.В.Колесніченко

Суддя Л.А.Васіна