Ухвала суду № 94932814, 17.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

17 лютого 2021 р. Справа №200/10098/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа - Донецький зональний відділ військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа - Донецький зональний відділ військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 04 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.

16 лютого 2021 року позивачем подана заява про забезпечення позову, яка мотивована тим, що 20.01.2021 року позивачем отримано «Попередження про наступне вивільнення» за вих.№ 13-09-38/53 від 19 січня 2021 року №10-13-34/365, де вказано про скорочення посади державної служби 01 березня 2021 року внаслідок затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, відповідно до наказу Державного бюро розслідувань від 20.10,2020 року № 99дск «Про затвердження змін до шатного розпису територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську» та наказу Державного бюро розслідувань від 31.12.2020 №303дск». У вказаному попередженні зазначено про звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

На думку позивача, стосовно нього відповідач виходить за межі здійснення цивільних прав, оскільки ним укладено контракт на проходження військової служби, який не розірвано та не припинено.

В обґрунтування заяви позивач посилається на статтю 21 КЗпП України, якою встановлено, що контракт є формою трудового договору. Зобов`язання за Контрактом відповідно статті 509 Цивільного кодексу України повинні бути виконанні. У відповідності до статті 13 Цивільного кодексу України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу.

На думку позивача, його звільнення з 01.03.2021 року з посади та скорочення посади яку займає, спричинить порушення конституційних прав та гарантій, передбачений статтею 119 КЗпП України:

З наведених підстав позивач просив постановити ухвалу, якою зупинити на час розгляду адміністративної справі №200/10098/20-а дію індивідуального акту суб`єкту владних повноважень, який видано Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську, а саме - «Попередження про наступне вивільнення» за вих.№ 13-09-38/53 від 19 січня 2021 року №10-13-34/365; зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську, утриматися від звільнення ОСОБА_1 та скорочення посади начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську з 01.03,2021 року на час розгляду адміністративної справі №200/10098/20-а.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову, заявником вказано про його попередження про наступне звільнення через скорочення посади державної служби.

З цього приводу суд зазначає, що в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявником покладені обставини, які не стосується підстав заявленого позову, оскільки майбутнє скорочення посади державної служби не є предметом спору у цій адміністративній справі, оскільки спір стосується увільнення позивача від державної служби на час проходження військової служби за контрактом.

Також суд зазначає, що попередження про наступне звільнення само по собі, до видання відповідного наказу про звільнення, не тягне певних юридичних наслідків для особи, оскільки не покладає на таку особу певних обов`язків. Отже, таке попередження не може вважатися актом індивідуальної дії, який може бути зупинений судом.

Водночас заявником не зазначено жодних фактичних обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у справі спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача утриматися від звільнення позивача та скорочення посади начальника Третього слідчого відділу.

Крім того, суд зауважує, що відносини публічної служби не є цивільно-правовими відносинами та не регулюються Цивільним законодавством України, на яке посилається позивач.

З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа - Донецький зональний відділ військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала складена та підписана 17 лютого 2021 року та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов