
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2021 р. Справа№200/135/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2020 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17 листопада 2020 року №190 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», період навчання з 01 вересня 1993 року по 17 березня 1997 року в СПТУ №72 у місті Кіровське; період роботи з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року на посаді електрослюсаря підземного 4-го розряду на Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля»; період проходження служби в армії з 23 червня 1997 року по 10 листопада 1998 року; період роботи з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року машиністом виїмкових машин підземних 5-го розряду ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля»;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 06 лютого 2018 року про призначення пенсії на пільгових умовах із врахуванням до пільгового стажу періоду навчання з 01 вересня 1993 року по 17 березня 1997 року в СПТУ №72 у місті Кіровське; період роботи з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року на посаді електрослюсаря підземного 4-го розряду на Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля»; період проходження служби в армії з 23 червня 1997 року по 10 листопада 1998 року; період роботи з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року машиністом виїмкових машин підземних 5-го розряду ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля».
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. При цьому, відповідачем не зараховані до пільгового та страхового стажу періоди роботи на підприємстві ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля», оскільки в записах в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, пільгові довідки не надавались. Також позивач зазначає, що відповідач при призначенні пенсії взагалі не розглядав період навчання позивача у СПТУ №72 у місті Кіровське та період його служби в армії. Позивач вважає такі дії грубим порушенням його конституційних прав.
Відповідачем поданий відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти позову з огляду на наступне. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року по справі № 200/3718/20-а виконано відповідно до покладених судом зобов`язань у повному обсязі, до пільгового стажу роботи в шахті з повним робочим днем під землею зараховано період роботи з 01 червня 1999 року по 15 березня 2017 року. До пільгового стажу роботи відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону №1058 не враховано період роботи з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року та з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року на підприємстві ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля», оскільки в записах в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, пільгові довідки не надавались.
Відповідача зазначив, що після виконання рішення суду загальний стаж ОСОБА_1 складає 27 років 00 місяців 24 дні, в тому числі пільговий стаж 17 років 09 місяців 15 днів, що суперечить вимогам частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». За таких обставин, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того відповідач наголошує на тому, що вік ОСОБА_1 на дату звернення складає 39 років, тобто, ОСОБА_1 отримає право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» після досягнення 50 років.
11 січня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
12 січня 2021 року від відповідача витребувані докази.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.14-16, 23).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі №200/3718/20-а, яке набрало законної сили 10 червня 2020 року, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області з поміж іншого було зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 06 лютого 2018 року, зареєстровану за №567, про призначення пенсії за віком відповідно до части 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи з 01 червня 1999 року по 19 липня 1999 року та період роботи з 19 липня 1999 року по 15 березня 2017 року.
17 листопада 2020 року на виконання вищевказаного судового рішення Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняло рішення №190, яким зарахувало до пільгового стажу позивача вищевказані періоди, проте відмовило йому призначенні пенсії посилаючись на не врахування періодів роботи з 31 березня 1997 року та з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року на ДВАТ Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля», оскільки в записах в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах та пільгові довідки не надавались (а.с.8-9).
У трудовій книжці позивача НОМЕР_3 (а.с.10-12) за спірні періоди містяться наступні відомості:
- 01 вересня 1993 року по 17 березня 1997 року навчання в СПТУ №72 у місті Кіровськ;
Щодо роботи на Шахтоуправлінні «Комсомольське» дочірнього підприємств «Жовтеньвугілля»:
- 31 березня 1997 року прийнятий електрослюсарем підземним 4-го розряду (наказ №310к від 03 квітня 1997 року);
- 17 червня 1997 року звільнений у зв`язку з призовом на дійсну військову строкову службу пункт 3 стаття 36 КЗОТ України (наказ №590к від 18 червня 1997 року);
- 23 червня 1997 року по 10 листопада 1998 року служба в армії (в/к 6349729 від 23 червня 1997 року).
Щодо роботи в ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля»:
- 30 грудня 1998 року прийнятий учнем машиніста горно-виїмкових машин підземних (наказ №1325п від 30 грудня 1998 року);
- 30 березня 1999 року переведений на посаду машиніста горно-виїмкових машин підземних 5-го розряду (наказ №275п від 30 березня 1999 року);
- 04 травня 1999 року звільнений за власним бажанням стаття 38 КЗпП України (наказ №460-п від 06 травня 1999 року).
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).
Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, в редакції постанови КМ №341 від 10.05.2018, затверджений «Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років»
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з Порядком №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, за приписами наведених пунктів уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_3 наданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи на підприємствах Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємств «Жовтеньвугілля», ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля».
Відповідачем у спірному рішенні зазначено про не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року на підприємстві Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля», та з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року на підприємстві ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля», оскільки не надана довідка, уточнююча пільговий характер роботи.
Проте, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача міститься вся необхідна та повна інформація щодо підтвердження роботи ОСОБА_1 повний робочий день під землею за період з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року та за період з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року.
Щодо періоду навчання позивача в СПТУ №72 у місті Кіровське з 01 вересня 1993 року по 17 березня 1997 року суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Позивачем, на підтвердження навчання, надана трудова книжка з відповідними записами про навчання у СПТУ №72 у місті Кіровське, а також диплом про навчання від 17 березня 1997 року.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.
Як вбачається з трудової книжки, позивач 17 березня 1997 року закінчив навчання, а 31 березня 1997 року влаштувався на підприємство Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля» електрослюсарем підземним 4-го розряду, тобто період після закінчення навчання та влаштуванням на роботу по спеціальності не перевищує трьох місяців.
Стосовно включення до пільгового стажу строкової військової служби суд зазначає наступне.
Умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і абзац 2 частини 1 статті 2 Закону № 2232).
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі та час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Оскільки судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 працював з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року електрослюсарем підземним 4-го розряду на підприємстві Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля» та був звільнений в зв`язку з призовом на дійсну строкову службу, то період проходження військової служби також має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Беручи до уваги, що відомості про навчання, роботу а також про проходження служби в лавах армії вносились до трудової книжки, які підтверджено відповідними записами у трудовій книжці позивача, копією диплома, військовим квитком, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до загального та пільгового стажу період навчання з 01 вересня 1993 року по 17 березня 1997 року, період роботи з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року, період проходження служби в лавах армії з 23 червня 1997 року по 10 листопада 1998 року та період роботи з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, оскільки способи захисту права про які просить позивач (пункт 2 та 3 прохальної частини позову) є фактично тотожними, суд дійшов висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов`язання відповідача потворно розглянути заяву позивача від 06 лютого 2018 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів навчання з 01 вересня 1993 року по 17 березня 1997 року в СПТУ №72 у місті Кіровське, роботи з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року на посаді електрослюсаря підземного 4-го розряду на Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля», проходження служби в лавах армії з 23 червня 1997 року по 10 листопада 1998 року та роботи з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року машиністом виїмкових машин підземних 5-го розряду ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля».
Оскільки сплата судового збору була відстрочена, а рішення постановлено проти відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань останнього (статті 133, 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27А; код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17 листопада 2020 року №190 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 лютого 2018 року про призначення пенсії на пільгових умовах, із зарахуванням до пільгового та страхового стажу періодів навчання з 01 вересня 1993 року по 17 березня 1997 року в СПТУ №72 у місті Кіровське, роботи з 31 березня 1997 року по 17 червня 1997 року на посаді електрослюсаря підземного 4-го розряду на Шахтоуправлінні «Комсомольське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля», проходження служби в лавах армії з 23 червня 1997 року по 10 листопада 1998 року та роботи з 30 грудня 1998 року по 04 травня 1999 року машиністом виїмкових машин підземних 5-го розряду ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» Дочірнього підприємства «Жовтеньвугілля».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Повний текст рішення складено 16 лютого 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя А.І. Циганенко
Судове рішення № 94932813, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/135/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: