Рішення № 94932554, 11.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Справа № 160/16223/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/16223/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Чумака Івана Вікторовича, відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового забороненого припису від 22.11.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 10.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 10.12.2020 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА№235640, винесений 22.11.2020 року дільничним офіцером поліції СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. відносно ОСОБА_1 ;

- стягнути із Відповідачів у рівних частках на користь Позивача судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 840,80 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00гривень.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 04.12.2020 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 07.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Чумака Івана Вікторовича, відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування термінового забороненого припису від 22.11.2020 року, було залишено без руху.

4. Позивачем, у строк визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/16223/20, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

6. Також, ухвалою суду від 14.12.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- всі наявні документи (матеріли), які складалися для винесення термінового заборонного припису серії АА№235640 від 22.11.2020 року.

7. 18.12.2020 року позивачем до суду було подано клопотання про уточнення особистих даних позивача.

8. 31.12.2020 року від відповідача 1 до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із доказами направлення відзиву позивачу та витребуваними доказами по справі.

9. 31.12.2020 року від відповідача 2 до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із доказами направлення відзиву позивачу та витребуваними доказами по справі.

10. 03.02.2021 року позивачем надана письмова інформація по справі, із долученням додаткових доказів.

11. У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

14. Отже, рішення у цій справі приймається судом 11.02.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

15. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 листопада 2020 року ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенантом поліції Чумаком І.В. відносно позивача винесено терміновий заборонний припис серії АА№235640, в якому зазначено, що 22.11.2020 року близько 10-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 сварився з дружиною громадянкою ОСОБА_2 , та як стверджує постраждала, вдарив її, у зв`язку із чим, застосовано заходи термінового заборонного припису у вигляді заборони позивачу у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб з 14-15 год. 22.11.2020 року до 14-15 год. 27.11.2020 року.

16. На думку позивача, цей терміновий заборонний припис винесений посадовою особою УНП без дотримання вимог законодавства, всупереч Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 року № 654.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

17. ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області посилаючись на норми законодавства України, зазначили, що терміновий заборонний припис серії АА235640 від 22.11.2020 року винесений згідно із Законом України "Про запобігання та протидію домашнього насильства" від 07.12.2017 року, Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 року та інших нормативно правових документів.

18. Вказує на те, що посадовою особою було проведено оцінку ризиків повторності вчинення домашнього насильства і на підставі цієї оцінки ризиків прийнято рішення про винесення термінового заборонного припису.

19. Старший лейтенант поліції Чумак Іван Вікторович відзив на позовну заяву не надав.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

20. Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області надало відзив на позов, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

21. Старший лейтенант поліції Чумак Іван Вікторови при складанні термінового заборонного припису діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, рішення приймав з урахуванням усіх фактичних обставин, що були ним встановлені станом на момент фіксації порушення.

22. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству не залежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, крім іншого, як колишнє подружжя, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).

23. Відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства складеної 22.11.2020 року, старшим лейтенантом поліції Чумак І.В., за результатом опитування ОСОБА_2 , визначено рівень небезпеки - низький.

24. Терміновий заборонний припис виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

25. Отже, поліцейський має дискреційні повноваження щодо обрання з декількох допустимих рішень при винесенні термінового заборонного припису.

V. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ:

26. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/16223/20, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

27. Також, цією ухвалою суду від 14.12.2020 року, ОСОБА_2 було запропоновано надати пояснення по справі №160/16223/20.

28. Станом на 11.02.2021 року від ОСОБА_2 письмові пояснення по справі не надали.

VІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

29. Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

30. Судом встановлено, що 22 листопада 2020 року ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. відносно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис серії АА№235640.

31. У приписі зазначено, що 22.11.2020 року близько 10-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 сварився з дружиною громадянкою ОСОБА_2 , та як стверджує постраждала, вдарив її, у зв`язку із чим, до позивача застосовано заходи термінового заборонного припису у вигляді заборони йому у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб з 14-15 год. 22.11.2020 року до 14-15 год. 27.11.2020 року.

32. 11.12.2020 року ГУНП в Дніпропетровській області було здійснено висновок №32448 про результати перевірки інформації, що надійшла до чергової частини, згідно якого встановлено, що 22.11.2020 року в черговій частині Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано заяву від громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . У заяві просить вжити заходів до свого чоловіка громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в ході побутового конфлікту вдарив дружину.

33. При вивченні первинного матеріалу слідчим відділенням Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ознак кримінального правопорушення не встановлено, тому цей матеріал розглянуто згідно Закону України «Про звернення громадян».

34. У ході розгляду матеріалу встановлено, що 22.11.2020 року о 10 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 між громадянкою ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_4 виник побутовий конфлікт в ході, якого останній вдарив дружину. Громадянка ОСОБА_2 повідомила про цей факт на лінію «102». Прибувши, співробітники поліції винесли стосовно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 терміновий заборонний припис із забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб з 14 год. 15 хв. 22.11.2020 до 14 год. 15 хв. 27.11.2020 року та роз`яснили положення статті 173-2 КУпАП. Після цього громадянка ОСОБА_2 повідомила, що змінила місце свого мешкання разом з дітьми та має намір найближчим часом звернутися до суду з метою розлучення.

35. У матеріалах справи міститься копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.11.2020 року, яка заповнена старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. , постраждала особа ОСОБА_2 , кривдник ОСОБА_1 , поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки - низький.

36. Вважаючи спірний терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №235640 від 22.11.2020 року протиправним, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду про його скасування.

37. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та норми чинного законодавства.

VІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

38. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

39. Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

40. Визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства Закон України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" №2229-VIII від 07.12.2017.

41. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

42. Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини першої статті 1 цього Закону).

43. Статтею 6 Закону визначені суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (пункт 2 частини третьої статті 6).

44. За нормами частини першої статті 10 Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;

2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;

3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;

4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;

5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;

6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;

7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;

8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;

9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

45. Таким чином, відповідач наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

46. Відповідно до статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

47. Відповідно до п.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 року №654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 року за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

48. Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

49. Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

50. Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

51. Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.

52. Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

53. Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

54. Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

55. Проте, наведені положення Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.

VІІІ. ОЦІНКА СУДУ

56. 22 листопада 2020 року ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. складено у відношенні до ОСОБА_1 терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА№235640, яким позивачу було заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, ОСОБА_2 , строком на 5 діб з 14-15 год. 22.11.2020 року до 14-15 год. 27.11.2020 року.

57. Проте, матеріали справи не містять належних доказів стосовно того, хто саме є ініціатором конфлікту, тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.

58. Також слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям (колишнім подружжям), не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає чоловік. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.

59. На адресу суду не надійшли пояснення щодо обставин цієї справи, від третьої особи ОСОБА_2 , дружини/колишньої дружини кривдника.

60. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо притягнення позивача до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

61. Слід звернути увагу, що наведені положення Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.

62. У матеріалах справи є заява ОСОБА_2 , яка доводить факт звернення потерпілої до органів поліції, усі дані щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення записані зі слів заявниці. Письмові пояснення позивача щодо факту домашнього насильства у справ відсутні.

63. Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів у підтвердження вжиття усіх заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

64. До матеріалів справи були долучені письмові пояснення позивача, згідно яких позивач повідомив суду, що 22.11.2020 року він усно, детально розповів ДОП СП Чечелівського ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції Чумаку Івану Вікторовичу про наявність розбіжностей з дружиною. На його прохання скласти письмове пояснення, старший лейтенант поліції Чумак Іван Вікторович відповів, що зробить це пізніше. Тобто, на думку позивача, на момент складання термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА №235640 були порушені його права, та не складено протокол його пояснень, чи відмови надання пояснень. Отже, позивач, ознайомившись з терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА №235640 не відмовився його підписати. Проте, у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.11.2020 року, старший лейтенант поліції Чумак І.В. зазначив про відсутність пояснень учасників конфлікту.

65. Надано рапорт про відмову скласти пояснення.

66. Також, позивач повідомив суд, що йому, посадовлю особою відповідача, було роз`яснено про можливість оскарження припису. 28.01.2021 року він ознайомився із матеріалами справами. Вказує, що ці матеріали містили форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Відповідаючи на ці питання, ОСОБА_2 сама стверджує, що позивач ніколи не погрожував, не душив, не застосовував силу та/або зброю до неї та/або дітей. Ніколи не вчиняв до дружини сексуального насильства, ніколи не отримував заборонних приписів, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, ніколи не знущався над тваринами, не мав і не має алкогольної та/або наркотичної залежності, тощо. Старший лейтенант Чумак Іван Вікторович у спеціальній графі цієї форми оцінки ризиків не підтверджує агресію з його боку. Вказано, що позивач поводив себе стримано, а також, що він повністю заперечив будь які протиправні дії із його боку. Отже, на думку позивача, ця форма оцінки ризиків підтверджує його невинуватість.

67. Окрім цього, слід зазначити щодо складання форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

68. Встановлено, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складена старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. , та датована 22.11.2020 року. Час складання цієї форми - не зазначено.

69. Згідно рапорту від 22.11.2020 року, складеного посадовими особами відповідача 1, встановлено, що звернення ОСОБА_2 про домашнє насильство скеровано до органів поліції відбулося 22.11.2020 року о 10:44 год.

70. Терміновий заборонений припис стосовно кривдника АА №235640, складено - 22.11.2020 року о 14:15 годин.

71. Рапорт внесений старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. - 22.11.2020 року о 14:47 годин.

72. Згідно положень чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

73. Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники і умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

74. Результат оцінки ризиків передує винесенню термінового заборонного припису стосовно кривдника.

75. У матеріалах справи міститься копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.11.2020 року, яка заповнена старшим лейтенантом поліції Чумаком Іваном Вікторовичем .

76. Однак, вказана форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка заповнена старшим лейтенантом поліції Чумаком Іваном Вікторовичем , не містить відомостей, у якій саме годині вона була заповнена.

77. Окрім цього, вказана форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, містить виправлення, а саме п.12 цієї форми.

78. Таким чином, з урахуванням наведеного вище, неможливо встановити оскаржуваний припис складено поліцейським до моменту заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства чи після складання припису.

79. Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття усіх заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

80. Факт наявності у поліцейського дискреційного повноваження стосовно винесення термінового заборонного припису не означає позбавлення можливості суду перевірити обґрунтованість рішення та дотримання процедури його винесення.

81. Таким чином, з урахуванням наведених обставини, слід дійти висновку, що оскаржуваний припис винесено без урахування усіх наявних обставин у справі.

82. Аналізуючи викладене, суд вважає, що ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області при складанні термінового заборонного припису серії АА №235640 від 22.11.2020 року не було всіх дотримано вимог передбачених Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено повну перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, а тому він підлягає скасуванню.

ІХ. ВИСНОВКИ СУДУ

83. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

84. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

85. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

86. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

87. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

88. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

89. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

90. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

91. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

92. Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень рішення яких оскаржуються, належним чином не доведено правомірність прийняття спірного термінового заборонного припису, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

93. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1: ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Чумака Івана Вікторовича, відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 та визнання протиправним та скасування термінового забороненого припису стосовно кривдника серії АА№235640, винесений 22.11.2020 року дільничним офіцером поліції СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. відносно ОСОБА_1 .

94. Щодо розподілу судових витрат.

95. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

96. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

97. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача 2000 грн., в рахунок витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити таке.

98. Так, відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

99. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

100. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

101. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

102. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

103. Відповідно до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

104. З аналізу вищенаведених процесуальних норм видно, що розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката адміністративним судом можливо здійснити лише за наявності сукупності доказів, якими такі витрати підтверджуються, а саме: договору про надання правничої допомоги; детального опису, часу, використаного на виконання робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

105. Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката, позивачем надані до суду копію квитанції до прибуткового касового ордеру №53 від 02.12.2020 року на суму 2000,00 грн. та акт прийму-передачі виконаних робіт із наданням правової допомоги від 02.12.2020 року.

106. Між тим, аналіз змісту наданих документів щодо правничої допомоги не містить детального опису часу, витраченого на виконання послуг адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не містить конкретизації вартості кожного з виду робіт, що необхідно для визначення розміру витрат на правничу допомогу та розподілу судових витрат.

107. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

108. Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

109. Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 27.11.2019 року у справі №160/3114/19, яка підлягає застосуванню адміністративним судом відповідно до положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

110. Аналізуючи все вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, а також і приймаючи до уваги, що позивачем не було надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом із зазначенням витраченого часу, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги із зазначенням конкретизації вартості кожного з виду робіт, що необхідно для визначення розміру витрат на правничу допомогу та розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат в сумі 2000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

111. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

112. Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Чумака Івана Вікторовича, відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового забороненого припису від 22.11.2020 року - задовольнити.

113. Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА№235640, винесений 22.11.2020 року дільничним офіцером поліції СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції Чумаком І.В. відносно ОСОБА_1 .

114. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 гривень.

115. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 код ОКПП НОМЕР_1 ).

116. Відповідач 1: ДОП СП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Чумак Іван Вікторович (49000, м. Дніпро, вул.Павлова, 3/5).

117. Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20а, код ЄДРПОУ 40108866).

118. Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

119. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

120. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

121. Повний текст рішення складено 11.02.2021 року.

Суддя В.В Ільков