Рішення № 94932541, 25.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа № 160/9494/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про застосування фінансових санкцій:

- №000235/04-36-40-06/ НОМЕР_1 від 27.08.2018р. у відповідності з яким до ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі: 6800грн. - за реалізацію алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу підприємства громадського харчування; 17000грн. - за реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка;

- №000236/04-36-40-06/ НОМЕР_1 від 27.08.2018р. у відповідності з яким до ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі: 6800грн. - за реалізацію алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу підприємства громадського харчування; 17000грн. - за реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно винесено рішення про застосування фінансових санкцій та наполягає на недоведеності належними доказами складу правопорушення, передбаченого ст.ст. 11, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та відсутності підстав для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

23.01.2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що в ході проведення фактичної перевірки стану дотримання вимог законодавства контролюючим органом виявлено факт реалізації алкогольних напоїв для споживання на місці без статусу суб`єкта громадського харчування, зберігання алкогольних виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, тому правомірно застосувано відповідні фінансові санкції згідно оскаржуваного рішення.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 01.03.1994 року за №222320170000000427.

15.08.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснено фактичну перевірку павільйонів, що належать позивачу, які розташовані у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

За результатами перевірки складено акти «про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» від 15.08.2018 року №45693/04-36-40-06/ НОМЕР_1 та №45692/04-36-40-06/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон), який підписано позивачем без зауважень.

На підставі значених актів перевірки відповідачем прийняті рішення від 27.08.2018 року №000235/04-36-40-06/ НОМЕР_1 та №000236/04-36-40-06/ НОМЕР_1 застосувати до позивача фінансові санкції на загальну суму 47'600грн.00коп., а саме:

- 17'000грн.00коп. - за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

- 6'800грн.00коп. - за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування;

- 17'000грн.00коп. - за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

- 6'800грн.00коп. - за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування.

Не погодившись з прийнятим рішенням ФОП ОСОБА_1 звернулась до Державної фіскальної служби України зі скаргами про скасування прийнятих рішень №000235/04-36-40-06/2432314344 та №000236/04-36-40-06/ НОМЕР_1 від 27.08.2018року.

За результатами розгляду скарг Державною фіскальною службою України рішенням від 14.11.2018 року №17751/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін оскаржувані рішення, а скарги - без задоволення.

Отже, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно ч.2 ст.17 Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, зокрема до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17'000 гривень (абзац 15).

Відповідно до п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно до п.226.1 ст.226 ПК України - у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Отже, для застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за допущення такого порушення, як зберігання алкогольних виробів без марок акцизного збору або з марками не встановленого зразка, у визначеному законодавством порядку, має бути встановлено факт відсутності акцизної марки або наявності марки невстановленого зразка та вартість товару з такими марками.

З матеріалів справи вбачається, що спірними рішеннями до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у розмірі 17'000, 00 грн. за порушення ст.11 Закону, а саме за зберігання алкогольного виробу без марок акцизного податку встановленого зразка.

Як вбачається із наданої відповідачем до суду копії пояснень ФОП ОСОБА_1 , товар, а саме вино «Міцне» біле ординарне кріплене 17,5% об.спирту та вино «Південне» міцне червоне ординарне кріплене 17,5% об.спирту виробник «Котовський винзавод» придбаний філією «Алкотрейд компанія» та отримані згідно договору та накладних, тому невідповідність акцизних марок невідома.

Тобто, з вищенаведеного слідує, що позивачем порушено вимоги Закону та Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №854 від 30.07.1996р. (далі - Правила), за яке передбачено відповідальність статтею 17 цього ж Закону.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Наведене свідчить, що за порушення вимог наведеного законодавства саме до суб`єктів господарювання, яким є позивач, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, підставою для застосування яких є факт встановлення допущеного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у відповідній частині заявлених позивачем вимог.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм законодавства та встановлених судом обставин справи, суд вважає, що при прийнятті спірного рішення в частині нарахування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкції у вигляді штрафу в сумі 17'000грн.00коп. за зберігання алкогольного виробу без марок акцизного податку встановленого зразку - відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним рішення про застосування фінансових санкцій в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6'800грн.00коп. за реалізацію алкогольних напоїв для споживання на місці без статусу суб`єкта громадського харчування, слід зазначити наступне.

Так, статтею 1 Закону визначено, що місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до статті 15-3 Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів - у невизначених для цього місцях торгівлі.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Пунктами 2, 22 Правил встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

З огляду на зазначене, у разі відсутності у відповідного магазина статусу спеціалізованого підприємства у розумінні статті 15-3 Закону та пунктів 2, 22 Правил, суб`єкт господарювання не має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Водночас, слід зауважити, що в акті про результати фактичної перевірки відповідача не зазначено, як саме було встановлено факт продажу алкогольних напоїв (пива) на розлив для споживання на місці та не наведено доказів такого споживання.

Враховуючи наведене, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не доведено факту вчинення позивачем вказаного виду порушення, то застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6'800грн00коп. за оскаржуваними рішеннями є неправомірним.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №032810084 від 11.12.2018 року.

Крім того, позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6'000грн. 00коп., що підтверджується належними доказами, зокрема, договіром про надання правової допомоги від 03.02.2018 року, актом приймання-передачі виконаних робіт від 11.12.2018 року, розрахунковою квитанцією від 11.12.2018.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 352,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3'000грн.

Керуючись статтями ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за №000235/04-36-40-06/ НОМЕР_1 від 27.08.2018р. в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800грн. - за реалізацію алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу підприємства громадського харчування.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за №000236/04-36-40-06/ НОМЕР_1 від 27.08.2018р. в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800грн. - за реалізацію алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу підприємства громадського харчування.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, що складаються із судового збору, у загальному розмірі 352,40 грн. (триста п`ятдесят дві гривні 40 копійок) та витрати пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 3'000грн. 00коп. (три тисячі грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова