Ухвала суду № 94932519, 16.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/1634/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності Волинського обласного військового комісаріату (Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) щодо не виплати грошової компенсації за перебування у службовому відрядженні; стягнення з Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заборгованість по витратах на службове відрядження в розмірі 16580,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим КАС України, та місить такі недоліки.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач – суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суд звертає увагу позивача, що відповідачем у адміністративній справі виступає відповідний суб`єкт владних повноважень, який допустив порушення законних прав, свобод та інтересів особи.

За правилами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є зокрема, орган державної влади, в тому числі без статусу юридичної особи.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає відповідачем Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність Волинського обласного військового комісаріату (Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) щодо не виплати грошової компенсації за перебування у службовому відрядженні; стягнення з Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заборгованість по витратах на службове відрядження в розмірі 16580,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що визначення у прохальній частині відповідачем Волинського обласного військового комісаріату (Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) не дозволяє чітко встановити, до кого безпосередньо звернені позовні вимоги позивача, що не сприяє вирішенню спору протягом розумного строку.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити відповідача, до якого заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо нього, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів. У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270, 00 грн.

Отже, оскільки позивач подав позовну заяву майнового характеру (стягнення коштів за відрядження у сумі 16580,00 грн.), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 908,00 грн. (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову.

Разом з тим, позивачем вказує, що звільнений від сплати судового збору, оскільки являється учасником бойових дій.

З даного приводу суду зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Конструкція пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

У свою чергу, статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, заявлені вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу, правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду визначено, зокрема, статтею 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як установлено судом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Волинського обласного військового комісаріату (Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) щодо не виплати грошової компенсації за перебування у службовому відрядженні та стягнути з Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заборгованість по витратах на службове відрядження в розмірі 16580,00 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що у період з 22.09.2019 по 17.10.2019 він перебував у службовому відрядженні у м. Києві. Після повернення з відрядження, ним було складено звіт про витрачання коштів у сумі 16580,00 грн., який разом з іншими документами був скерований до Волинського ОВК для здійснення оплати. Крім того, позивач вказує, що після звільнення з посади у Старовижівському РВК заборгованість по відрядженні перед ним не погашалась.

Суд звертає увагу, що представником позивача у позовній заяві не вказано ні дати повернення позивача з відрядження, ні дати подання до відповідача звіту про витрачання коштів, ні дати звільнення з Старовижівського РВК, як і не вказано дати, коли позивачу стало відомо про допущену бездіяльність відповідача. Крім того, суд вчергове наголошує, що позивач перебував у відрядженні ще у період з 22.09.2019 по 17.10.2019, водночас з даним позовом звернуся до суду лише 09.02.2021. Таким чином, суд позбавлений можливості виконати вимоги статті 171 КАС України, тобто з`ясувати чи подано позов у строк установлений законом.

Відтак, позивачу необхідно подати до суду інформацію щодо обґрунтування дотримання строку звернення до суду, а в разі його пропуску - заяву про поновлення строку звернення до суду, із наведенням підстав поважності пропуску такого строку, а також надати докази на підтвердження таких обставин.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій уточнити відповідача, до якого заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо нього, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; подання інформації щодо обґрунтування дотримання строку звернення до суду, а в разі його пропуску - заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави його пропуску та підтвердити це відповідними доказами, а також документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя О. О. Андрусенко