Постанова № 9493080, 06.05.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2010 р. Справа № 2а-8179/09/1370

10 год. 05 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіГулика А.Г.,

при секретарі Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представника позивача: Козицька Р.І.;

представник відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»(далі ВАТ «Автонавантажувач»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова суму заборгованості у розмірі 260979 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «Автонавантажувач»перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова як юридична особа, платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.п. «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Проте, в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідачем не сплачено заборгованість у розмірі 260979 грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому суд, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач жодних заперечень проти позову не подав, суд розглядає справу на основі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Абзацом 4, п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Позивач управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, у відповідності до п. 6.4 Інструкції, направило відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій становить 260979 грн. 00 коп., а саме: за списком № 1 197197 грн. 34 коп., за списком № 2 63781 грн. 66 коп., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та розрахунком суми позовних вимог.

Відповідно із вимогами частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-VI, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «а», «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 260979 грн. 00 коп. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»(місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 5, код ЄДРПОУ - ) на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова (79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172, код ЄДРПОУ 20847425) суму заборгованості у розмірі 260979 грн. 00 коп. (двісті шістдесят тисяч девятсот сімдесят девять гривень нуль копійок).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 186 КАС України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Згідно з ч. 5 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 травня 2010 року.

Суддя Гулик А.Г.