Рішення № 94926130, 27.01.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

27.01.2021

Справа № 369/15345/20

Провадження № 2/369/1185/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року Києво-Святошинський районний суду Київської області у складі:

головуючого судді Усатова Д.Д.,

при секретарі Житар А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Оболонський районний відділ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ТОВ «ЗАРАЗ», про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить зняти арешт зі всього нерухомого майна ОСОБА_1 , що був накладений згідно Постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 29772264, виданий 11.04.2012, видавник: ВДВС Киево-Святошинського РУЮ державний виконавець Власюк А.В., с/н 2-Н-1337 від 28.10.2011 в рамках виконавчого провадження ВП 29772264.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на нерухоме майно ОСОБА_1 , зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 29772264, виданий 11.04.2012, видавник: ВДВС Києво-Святошинського РУЮ державний виконавець Власюк А.В., с/н 2-Н-1337 від 28.10.2011.

Постанова про накладення арешту була винесена в рамках виконавчого провадження ВП 29772264 при примусовому виконанні судового наказу № 2-н-1337, виданий 28.10.2011 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зараз» суми боргу 7023,46 грн.

Позивач зазначає, що дана заборгованість була погашена ним в добровільному порядку ще в листопаді 2011 року, що підтверджується, зокрема листом ТОВ «Зараз» від 04.11.2013 року та довідкою про відсутність заборгованості від 21.09.2012 року. Однак, з невідомих позивачу причин (скоріше за все внаслідок неповідомлення ТОВ «Зараз» про сплату боргу орган ДВС), незважаючи на сплату боргу в повному обсязі, в квітні 2012 року відповідачем було накладено арешт на нерухоме майно позивача.

Згідно листа відповідача від 11.09.2015 року на звернення позивача щодо зняття арешту з майна, була надана інформація про те, що зняти арешт не вбачається за можливе, адже виконавче провадження ВП 29772264 закінчено згідно п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено для виконання по ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві.

При цьому, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.10.2012 відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-1337, виданий 28.10.2011 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зараз» суми боргу 7023,46 грн. виконавче провадження закінчено на підставі довідки ТОВ «Зараз» № 57 від 21.09.2012. в якій зазначено, що рішення боржником виконано в повному обсязі.

Внаслідок письмового звернення позивача до Оболонського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогами зняти арешт з нерухомого майна позивача, була надана відповідь, що зняти арешту неможливо, адже він був накладений згідно постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 29772264 від 11.04.2012 ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, а тому питання про зняття арешту не відноситься до компетенції Оболонського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та запропоновано звернутись до суду з метою вирішення даного питання.

На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви надіслано відповідачам у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про слухання справи за його відсутності. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Представник третьої особи ТОВ «Зараз» в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи Оболонського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився причини неявки суду не повідомляв.

Згідно вимог ст.280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, відповідно до ст.ст.223, 280 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає ухваленню заочного рішення, проти чого не заперечувала представник позивача.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.280 та відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 29772264, виданий 11.04.2012, видавник: ВДВС Києво-Святошинського РУЮ державний виконавець Власюк А.В., с/н 2-н-1337 від 28.10.2011 в рамках виконавчого провадження ВП 29772264 накладено арешт нерухомого майна ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, накладено арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , номер запису про обтяження 30171323, підстава обтяження: постанова Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції.

Відповідно до листа ТОВ «Зараз» від 04.11.2013 року, з вих. № 89 боржником ОСОБА_1 було добровільно сплачено заборгованість перед ТОВ «Зараз» в повному обсязі в листопаді 2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

При цьому, ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, наявність арешту майна порушує права позивача, як власника на власний розсуд розпоряджатися та користуватися своїм майном.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 316, 317, 321 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265, 274-279, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Оболонський районний відділ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ТОВ «ЗАРАЗ», про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з квартири, що належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про обтяження: 30171323, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер:29772264, виданий 11.04.2012, видавник: ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, державний виконавець Власюк А.В., с/н 2-н-1337 від 28.10.2011.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34903037, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір в сумі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16.02.2021 року.

Суддя: Д.Д.Усатов