Ухвала суду № 94925468, 12.02.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1481/21

Провадження № 1-кс/234/1401/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Ткачова С.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., прокурора Ковтуна А.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного Хорольського І.В. (доручення №941 від 11.02.21р.)

розглянув клопотання слідчого Другого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, Симоняна Р.С., погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури Шабельського А.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Борівське, м.Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України

Клопотання надійшло до суду 12.02.2021 р.

Слідчий суддя перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №62020050000002518 від 16.12.2020 року, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши учасників процесу,-

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62020050000002518 від 16.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України, відповідає вимогам ст.184 КПК України.

12.02.2021 року об 11.30 годині ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Матеріали клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками отримано ОСОБА_1 та його захисником Хорольським І.В. 12.02.2021 року.

Підозрюваного ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України о 20-05 годині 11.02.2021 року.

Прокурор та слідчий довели: у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження № 62020050000002518 від 16.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі наказу начальника Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області № 208 о/с від 27.08.2020, ОСОБА_1 призначено на посаду контролера другої категорії другого взводу першого підрозділу охорони групи швидкого реагування Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Згідно вимог ст. 162 вищеозначеного Закону, Служба судової охорони:

1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;

2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду;

3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього;

4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім`ї;

5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов`язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.

Службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:

1) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред`явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;

2) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;

3) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;

4) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;

5) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції України Законом України "Про Національну поліцію", одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;

6) вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органів і установ системи правосуддя;

7) застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;

8) оглядати територію, будинки, приміщення суду, органів і установ системи правосуддя;

9) залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх працівників, співробітників, військовослужбовців, технічні та інші засоби;

10) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України "Про Національну поліцію" та "Про охоронну діяльність".

Таким чином, Служба судової охорони є правоохоронним органом, виходячи із розуміння ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та фактичного виконання службою правоохоронних функцій відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Згідно, ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Частина 2 цієї статті, зазначає що діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці I Переліку, в цілях і на підставах, передбачених статтями 19 «використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності» та 20 «діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях» цього Закону.

Відповідно до списку 1 таблиці І постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Проте, ОСОБА_1 , свої повноваження працівника правоохоронного органу використав у злочинних цілях, вчинивши умисне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

Так, 24.12.2020, приблизно об 21 год. 30 хв., контролер другої категорії другого взводу першого підрозділу охорони групи швидкого реагування Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що операції з наркотичними речовинами є незаконними, діючи умисно, незаконно зберігаючи при собі, з метою подальшого збуту, два прозорих поліетиленових пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 41,14 грам, та 19,21 грам, загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 51,21 грам, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом та перебуваючи в приміщені недобудованої будівлі, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, смт. Борівське, вул.Центральна, 1, у порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», шляхом передачі, незаконно збув ОСОБА_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, два прозорих поліетиленових пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 41,14 грам, та 19,21 грам, загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 51,21 грам.

Окрім того, 26.01.2021, приблизно об 19 год. 20 хв., контролер другої категорії другого взводу першого підрозділу охорони групи швидкого реагування Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що операції з наркотичними речовинами є незаконними, діючи умисно, повторно незаконно зберігаючи при собі, з метою подальшого збуту, поліетиленовий пакет синього кольору з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 36 грам, загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 32,26 грам, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом та перебуваючи в приміщені недобудованої будівлі, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, смт. Борівське, вул. Центральна, 1, у порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», шляхом так званої «Закладки», незаконно збув ОСОБА_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, поліетиленовий пакет синього кольору з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 36 грам, загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 32,26 грам.

Окрім того, 11.02.2021, приблизно об 19 год. 30 хв., контролер другої категорії другого взводу першого підрозділу охорони групи швидкого реагування Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що операції з наркотичними речовинами є незаконними, діючи умисно, повторно незаконно зберігаючи при собі, з метою подальшого збуту, поліетиленовий пакет рожевого кольору з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, ймовірно особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом та перебуваючи у легковому автомобілі марки ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , напроти будинку № 11, що по вул. Шосе будівників в м. Сєвєродонецьк Луганської області, у порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», шляхом передачі, незаконно збув ОСОБА_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, поліетиленовий пакет рожевого кольору з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, ймовірно особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України.

11.02.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 12.02.2020 йому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Правова кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_1 - ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене повторно.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

Під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, однак вина останнього повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовується пред`явлена підозра.

Так, додатково допитаний у якості свідка ОСОБА_2 , показав, що діючи під контролем працівників правоохоронних органів 24.12.2020 придбав у ОСОБА_1 речовину рослинного походження схожу на «Канабіс» за грошові кошти 3 900 грн., наданих слідчим ДБР, які були оглянуті у присутності понятих.

Згідно протоколу огляду від 24.12.2020 оглянуто та передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4 400 гривень, (500 грн. повернуто) з метою придбання наркотичних засобів у ОСОБА_1 .

Відповідно протоколу огляду від 24.12.2020 - оглянуто та вилучено у ОСОБА_2 пакет з речовиною рослинного походження, придбаного у ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 3900 грн., наданих слідчим ДБР.

Згідно висновку експерта № 3/12-184 від 29.01.2021 встановлено, що речовина рослинного походження масою: 41,14 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса канабіса, в перерахунку на суху речовину, складає 34,61 грам. Речовина рослинного походження масою: 19,21 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса канабіса, в перерахунку на суху речовину, складає 16,60 грам.

Крім того, додатково допитаний у якості свідка ОСОБА_2 , показав, що діючи під контролем працівників правоохоронних органів 26.01.2021 придбав у ОСОБА_1 речовину рослинного походження схожу на «Канабіс» за грошові кошти в сумі 2000 грн., наданих слідчим ДБР, які були оглянуті у присутності понятих.

Згідно протоколу огляду від 26.01.2021 оглянуто та передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2000 гривень, з метою придбання наркотичних засобів у ОСОБА_1 .

Відповідно протоколу огляду від 26.01.2021 - оглянуто та вилучено у ОСОБА_2 , пакет з речовиною рослинного походження, придбаного у ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 2000 грн., наданих слідчим ДБР.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/105-21/709-МРВ від 01.02.2021 встановлено, що речовина рослинного походження масою: 36,00 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса канабіса, в перерахунку на суху речовину, складає 32,26 грам.

Крім того, додатково допитаний у якості свідка ОСОБА_2 , показав, що діючи під контролем працівників правоохоронних органів 11.02.2021 придбав у ОСОБА_1 речовину рослинного походження схожу на «Канабіс» за грошові кошти в сумі 2000 грн., наданих слідчим ДБР, які були оглянуті у присутності понятих.

Згідно протоколу огляду від 11.02.2021 оглянуто та передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2000 гривень, з метою придбання наркотичних засобів у ОСОБА_1 .

Відповідно протоколу огляду від 11.02.2021 - оглянуто та вилучено у ОСОБА_2 , пакет з речовиною рослинного походження, придбаного у ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 2000 грн., наданих слідчим ДБР.

Окрім того, причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими доказами в їх сукупності.

Таким чином, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, використовувати вплив на свідків, як особисто так і через своїх знайомих з числа працівників поліції, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 іншого менш суворого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що він, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто, може чинити тиск на свідків з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за скоєння ним кримінального правопорушення, а також його можливістю переховуватися від правоохоронних органів, побоюючись відповідальності за вчинений злочин.

Окрім того, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Зокрема санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що в сукупності з іншими ризиками, дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує за його протиправні діяння, будучи звільненим з-під варти, з метою уникнення покарання, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_1 матиме можливість виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей або перетнути кордон з іншою державою. У зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати ОСОБА_1 та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, я якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінальних правопорушень та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів протиправної діяльності ОСОБА_1 . У разі перебування ОСОБА_1 на волі виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховування та знищення речових доказів його протиправної діяльності.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, являється працівником правоохоронного органу, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, та безкарності у системі органів правосуддя, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно ситуацію у державі слід ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами, з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон у разі наявності.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо застосовування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник Хорольський І.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав підозрюваного щодо застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим та прокурором докази, а саме: протокол допиту у якості свідка ОСОБА_2 , протокол огляду від 24.12.2020 р., висновок експерта № 3/12-184 від 29.01.2021 р., протокол огляду від 26.01.2021р., висновок експерта № СЕ-19/105-21/709-МРВ від 01.02.2021р., протокол огляду від 11.02.2021 р., інші матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 307 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

12.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

Слідчий суддя також вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що обґрунтовує та підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не одружений, має на утриманні непрацездатну матір, яка є інвалідом 2-ї групи, займає посаду контролера другої категорії другого взводу першого підрозділу охорони групи швидкого реагування Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, що свідчить про наявність кола знайомих в системі правоохоронних органів, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Як видно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому відповідно до ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як видно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого без застосування насильства або погрозою його застосування; злочину, що не спричинив загибель людей; стосовно ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не обиралась застава, та не порушувалась ним.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, слідчий суддя визначає ОСОБА_1 розмір застави в 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 113500 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та не є завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Другого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, Симоняна Р.С., погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури Шабельського А.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11 квітня 2021 року включно, з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Одночасно обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 113500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач коштів ДКСУ, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого або прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000002518;

-повідомляти слідчого, прокурора, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000002518 чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 62020050000002518;

-здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 що у разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2021 року.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяС. М. Ткачова