Рішення № 94924467, 04.02.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/1621/20 2/441/132/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Малахової - Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань Чорного О.С.

позивачки, представників ОСОБА_1 , Білогуб Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 , 24.09.2020 звернувся в суд з позовом про стягнення з ПАТ «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 32 786 грн. 16 коп. мотивуючи тим, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2020, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні ДТП, яка мала місце 11.03.2020 о 10 год. 00 хв. на АДРЕСА_1, за участю автомобіля ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та ТЗ RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої автомобіль ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 зазнав пошкоджень на 32 786 грн. 16 коп., що ПАТ «Європейський страховий альянс», на момент ДТП у якому був застрахований ТЗ RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 , у виплаті ОСОБА_4 страхового відшкодування відмовив через не подання ним документа, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння ДТП, вважає означене рішення незаконним, оскільки ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачена така підстава для відмови. Зазначив, що дійсно згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , право власності на автомобіль марки ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 зареєстровано за чоловіком позивачки ОСОБА_5 , однак на момент ДТП фактичним володільцем означеного ТЗ була ОСОБА_2 , яка набула право власності на нього в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , окрім цього, автомобіль ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 належав їй на праві спільної сумісної власності. Просив позов задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_1 в суді вимоги підтримав, покликаючись на мотиви викладені у позові, окрім цього, пояснив, що позивачка, на момент ДТП, яка мала місце 11.03.2020 о 10 год. 00 хв. на АДРЕСА_1 , набула право власності на автомобіль ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з цим, означений ТЗ належав їй на праві спільної сумісної власності подружжя, що підстава для відмови у здійсненні страхового відшкодування, на яку покликається відповідач, не передбачена вичерпним переліком, який містить ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як і не має підстав для відрахування ПДВ з розміру збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ, оскільки за ці кошти ОСОБА_2 має намір в майбутньому придбати запасні частини та відремонтувати автомобіль. Просить позов задовольнити.

Позивачка в суді вимоги підтримала, покликаючись на мотиви наведені представником, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 у відзиві від 10.11.2020 та в судовому засіданні 22.01.2021 позов ОСОБА_2 заперечила, пояснила, що дійсно 31.05.2019 між ПАТ «Європейський страховий альянс» та Головним управлінням Національної поліції у Львівській області укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ серії АО №3501885, відповідно до умов якого забезпечено ТЗ RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 , з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн., що ОСОБА_4 відмовлено у виплаті страхового відшкодування за пошкодження ТЗ ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , оскільки ним не подано документа, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння ДТП, а свідоцтво про право на спадщину за законом, на яке покликається, є лише підставою для перереєстрації транспортного засобу у відповідних органах, що з урахуванням п. 36.2 ст. 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з суми, що відповідає розміру оціненої шкоди, слід вирахувати розмір ПДВ, так як позивачкою не подано документів, що підтверджують фактичне проведення ремонтних робіт. Просила у позові відмовити (а.с. 57-61).

Представник відповідача ОСОБА_7 просить відмовити у позові, покликаючись на мотиви викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення позивачки, представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 4, 13, 81, 82 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно повідомлення слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львів Качмар С., кримінальне провадження №62020140000000283, внесене 11.03.2020 до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке мало місце 11.03.2020 о 10 год. 00 хв. на АДРЕСА_1, за участю ТЗ RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 та ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 26-27).

25.03.2020, постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР прокуратури Львівської області Костишин Д.Б., арешт автомобіля марки ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , належного на праві власності ОСОБА_5 - скасовано (а.с. 28-29).

Із змісту постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області на ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП убачається, що останній, 11.03.2020 о 10 год. 00 хв. на АДРЕСА_1, керуючи службовим автомобілем марки RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, як наслідок виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з автомобілем марки ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , спричинивши транспортним засобам механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водію ОСОБА_4 тілесні ушкодження (а.с. 36)

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2020, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вищеозначена постанова 01.06.2020 набрала законної сили.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 24.12.2005 Яворівським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України, власником автомобіля марки ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , 2005 року випуску значиться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25).

Згідно копії звіту №SOS_-200326-196539 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного 15.05.2020 ФОП ОСОБА_8 та долучених до нього документів, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ВАЗ 2107 р.н. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження під час ДТП 11.03.2020, становить 32 786 грн. 16 коп., з яких вартість ремонтних робіт - 19 465 грн. 08 коп., вартість необхідних для ремонту матеріалів - 8 635 грн. 51 коп., вартість складових, які підлягають заміні - 15 618 грн. 56 коп. (з урахуванням ПДВ), коефіцієнт фізичного зносу складає 0,7000 (а.с. 9-14).

Законним володільцем автомобіляRENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 , яким 11.03.2020 о 10 год. 00 хв. на АДРЕСА_1 , керував ОСОБА_3 є Головне управління Національної поліції у Львівській області (а.с. 28).

Із пояснень представника відповідача в суді, із копії полісу АО №3501885 видно, що 31.05.2019 між ПАТ «Європейський страховий альянс» та Головним управлінням Національної поліції у Львівській області укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ серії АО №3501885, відповідно до умов якого забезпечено ТЗ RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 , з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну, яка складає - 100 000 грн. (а.с. 57-61).

Із змісту листів ПАТ «Європейський страховий альянс» №1871/13 від 05.06.2020 та №1935/13 від 12.06.2020 убачається, що ОСОБА_4 , після ДТП, 06.04.2020 звернувся із повідомленням до відповідача про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 11.03.2020 о 10 год. 00 хв. на АДРЕСА_1, за участю автомобіля ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 під його керуванням та ТЗ RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , а 16.03.2020 із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 15, 24).

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 від 16.03.2020, ПАТ «Європейський страховий альянс» прийнято рішення про відмову у здійсненні страхової виплати з підстави ненадання документа, що підтверджує право власності на пошкоджений ТЗ ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП, надання якого передбачено ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 15).

21.07.2020, МТСБУ звернення ОСОБА_2 щодо відмови ПАТ «Європейський страховий альянс» у здійсненні страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3501885 передано на розгляд Юридичному департаменту МТСБУ, одночасно позивачці роз`яснено положення п. 36.7 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 23).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні виступає страховик заподіювача шкоди, в межах суми страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі- Закон).

За положеннями статті 5 цього Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Пунктами 1.3 та 1.6 статті 1 цього Закону визначено, що потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу, тоді як власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, за змістом статей 9, 22-28, 35 означеного Закону, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Крім того, одним з документів, який потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування шкоди, заподіяної майну, повинна надати страховику для здійснення страхової виплати є документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди (підпункт «г» пункту 35.2 статті 35 Закону).

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що право на отримання страхового відшкодування належить особі, яка має законний майновий інтерес та, відповідно до законів України є власником або законним володільцем (користувачем) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатує транспортний засіб на інших законних підставах, та яка надала відповідні, визначені Законом документи на підтвердження свого права, зокрема власності.

Зміст цих норм свідчить про те, що захисту підлягає лише законне право потерпілого. Крім того, наявність такого права підлягає доведенню у відповідності до цивільного процесуального законодавства належними та допустимими доказами.

Частиною 1 статті 37 вищеозначеного Закону передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), який розширеному тлумаченню не підлягає.

Обставин, які б слугували підставою, передбаченою ч. 1 ст. 37 спеціального Закону, для відмови ОСОБА_2 у здійсненні страхового відшкодування, судом не встановлено, представником відповідача суду не представлено.

Покликання представника відповідача про відсутність документа, що підтверджує право власності позивачки на пошкоджений автомобіль ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди 11.03.2020, суд оцінює, як необгрунтовані й такі, що не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, в розумінні положень ч. 1 ст. 37 спеціального Закону, з огляду на наступне.

Відповідно до пол. ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Із пояснень позивачки в суді, із копії спадкової справи №191/2014 заведеної Городоцькою державною нотаріальною конторою убачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в т.ч. і автомобіля ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 в цілому, є його дружина ОСОБА_2 , що стверджується також свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.05.2020 (а.с. 16-21, 71-101).

Крім цього, з урахуванням положень ст. ст. 60, 61, 63 СК України, автомобіль ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , придбаний у 2005 році, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 , частки у якому чоловіка та дружини є рівними (а.с. 22, 25).

За бажанням та письмовою заявою власника ТЗ - ОСОБА_5 надано право на керування автомобілем ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 близьким родичам останнього і зокрема: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що стверджується внесеним записом у графу "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 (а.с. 25).

За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним поки не буде доведено протилежне.

Таким чином, ОСОБА_2 на момент ДТП 11.03.2020 мала законний майновий інтерес та, відповідно до законів України була законним володільцем (користувачем) наземного транспортного засобу - ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 на підставі права власності набутого в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, вправі отримати страхове відшкодування за шкоду заподіяну означеному автомобілю.

Суд бере до уваги покликання представника ОСОБА_7 про те, що ТЗ ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 не перереєстровано у відповідних органах на ім`я позивачки згідно свідоцтво про право на спадщину від 29.05.2020, однак оцінює, як такі, що не спростовують висновку суду про правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на автомобіль ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , а відповідно і право вимоги на страхове відшкодування, згідно закону.

Верховний Суд у постановах від 28 лютого 2018 року та від 15 жовтня 2020 року в справах № 757/22706/15-ц і № 755/7666/19 відповідно, висловив позицію, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин або відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Згідно копії звіту №SOS_-200326-196539 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного 15.05.2020 ФОП ОСОБА_8 та долучених до нього документів, вартість складових ТЗ ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , які підлягають заміні становить 15 618 грн. 56 коп. (з урахуванням ПДВ) (а.с. 9-14).

Доказів на підтвердження оплати запчастин або відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 , в матеріалах справи не має, позивачкою та її представником суду не представлено.

Таким чином, ураховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника ТЗ - RENAULT DOKKER, р.н. НОМЕР_2 на час настання страхового випадку була застрахована у ПАТ «Європейський страховий альянс» на підставі полісу страхування цивільно-правової відповідальності АО №3501885 від 31.05.2019, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається саме на страховика, суд доходить висновку про часткове задоволення позову і зокрема про стягнення з відповідача на користь позивачки 30 183 грн. 07 коп. страхового відшкодування, вирахувавши з суми 15 618 грн. 56 коп. податок на додану вартість, від вартості складових, які підлягають заміні, згідно висновку оцінювача №SOS_-200326-196539 від 15.05.2020 (а.с. 9-13).

Покликання представника відповідача у відзиві від 10.11.2020 про необхідність вирахування розміру ПДВ із загальної суми вартості збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 у розмірі 32 786 грн. 16 коп., необгрунтовані.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 840 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст. 979, 990, 1166, 1187, 1297 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (юридична адреса м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ: 19411125) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. на АДРЕСА_2 ) 30 183 грн. 07 коп. страхового відшкодування та 840 грн. 80 коп. судового збору, а всього 31 023 грн. 87 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.02.2021.

С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер