Рішення № 94919957, 27.11.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

27.11.2020

Справа №489/6068/19

Провадження №2/489/901/20

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Бодюл А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», державного реєстратора Миколаївської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Волевич Ірини Вікторівни про скасування державної реєстрації

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», державного реєстратора Миколаївської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Волевич Ірини Вікторівни про визнання неправомірними дій державного реєстратора щодо звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки № 767, посвідченого 05.05.2006 приватним нотаріусом ММНО Горбуровим К. Є.; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на спірну квартиру та скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект». Мотивуючи свої вимоги тим, що 05 травня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11002279000, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 30000 доларів США. З метою забезпечення виконання взятих ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредиту між нею ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір поруки від 05.05.2006 року та договір іпотеки № 676 від 05.05.2006 року, відповідно до якого вона передала, а банк прийняв в іпотеку належну позивачу на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Ленінським районним судом м. Миколаєва від 17.01.2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 49767,73 доларів США, що еквівалентно 393573,18 грн. На виконання даного рішення судом видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання Центральному ВДВС ММУЮ. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.11.2012 року було замінено сторону виконавчого провадження з АКІБ "Укрсиббанк" на ТОВ "Кей-Колект" на підставі договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року, за яким право кредитної заборгованості перейшло до відповідача. 08 червня 2017 року Центральним ВДВС ГТУЮ в Миколаївській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Проте, після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з`ясувалося, що належна на праві власності її квартира зареєстрована за ТОВ "Кей-Колект". Вважає, що при поданні заяви про переоформлення права власності відповідачем державному реєстратору були подані завідомо неправдиві дані, оскільки на час реєстрації права власності заборгованість була погашена, а державним реєстратором ніяких дій щодо встановлення факту заборгованості не проведено. Крім того, вона не отримувала ніяких повідомлень про намір звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 12.11.2019, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.11.2019, витребувано докази.

Ухвалою суду від 20.11.2019, забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 24.03.2020, витребувано докази.

Ухвалою суду від 16.06.2020, закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті та витребувано докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі та треті особи у судове засідання не з`явилися по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Від представника Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 5 травня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір № 11002279000 про надання споживчого кредиту. Згідно договору банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 30000,00 дол. США, що еквівалентно 151500 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом 13,0 % річних з кінцевим терміном повернення 3 травня 2016 року.

23 березня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договір № 11002279000 від 5 травня 2006 року, згідно якого п. 1.1 договору № 11002279000 від 5 травня 2006 року викладено в новій редакції: банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 49291,00 дол. США, що еквівалентно 248919 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення 3 травня 2016 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 5 травня 2006 року був укладений договір іпотеки між банком і ОСОБА_1 .

Згідно договору поруки від 5 травня 2006 року, укладеного між банком, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , та договору поруки від 23 березня 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_3 , поручителі відповідають за виконання ОСОБА_2 усіх його зобов`язань перед банком в повному обсязі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.01.2012 року, стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 40329,00 дол. США заборгованості за простроченим кредитом, що еквівалентно 318929 грн. 80 коп., 8493,41 дол. США заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом, що еквівалентно 67167 грн. 58 коп., 945,32 дол. США пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом, що еквівалентно 7475 грн. 80 коп., а всього 49767,73 дол. США заборгованості, що еквівалентно 316036 (триста шістнадцять тисяч тридцять шість) грн. 10 коп.. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 40329,00 дол. США заборгованості за простроченим кредитом, що еквівалентно 318929 грн. 80 коп., 8493,41 дол. США заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом, що еквівалентно 67167 грн. 58 коп., 945,32 дол. США пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом, що еквівалентно 7475 грн. 80 коп., а всього 49767,73 дол. США заборгованості, що еквівалентно 316036 (триста шістнадцять тисяч тридцять шість) грн. 10 коп.. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у рівних частках по 566 грн. 67 коп. судового збору та по 40 грн. 00 коп. інформаційно-технічних витрат з кожного з відповідачів.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01.08.2012 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2012 року залишено без змін.

15 лютого 2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі № 2/1416/196/12.

Центральним відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській областівинесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54095265 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ "УкрСиббанк" боргу у сумі 393573,18 грн.

08 червня 2017 року заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Продун А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54095175 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ "УкрСиббанк" боргу в сумі 606,67 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.11.2012 року, замінено стягувача ПАТ "Укрсиббанк" Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" у виконавчому провадженні, відкритому у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

08 червня 2017 року заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54095265 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ "УкрСиббанк" боргу у сумі 393573,18 грн. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником виконавчий документ виконано повністю та фактично в самостійний строк відповідно до квитанції № ПН 70491.

08 червня 2017 року заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54095175 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ "УкрСиббанк" боргу в сумі 606,67 грн. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником виконавчий документ виконано повністю та фактично в самостійний строк відповідно до квитанції № ПН 70462 від 07.06.2017 року.

На підставі заяви ТОВ «Кей Колект» на його рахунок Центральним відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перераховано грошові кошти у розмірі 393573,18 грн.

Вказане підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 54095175.

03 січня 2014 року ТОВ «Кей Колект» на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направлено вимоги про усунення порушень основного зобов`язання шляхом сплати заборгованості за кредитним договором, яка станом на 03.01.2014, складає 67559,71 доларів США, що еквівалентно 539802,08 грн. та попереджають, що в разі невиконання цієї вимоги, протягом тридцяти денного строку має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

02 серпня 2017 року ОСОБА_4 подано заяву про державну реєстрацію вищевказаного нерухомого майна з доданими до неї документами, а саме: копією договору іпотеки від 05.05.2006 року, копією договору про внесення змін до договору іпотеки від 05.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є., зареєстрованим за № 676; копією договору про внесення змін № 2 до договору іпотеки від 05.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської обалсті Горбуровим К.Є., зареєстрованим за № 676; копією договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект", копією договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект"; копією вимоги направленої ТОВ "Кей-Колект" на адресу ОСОБА_2 про усунення порушення основного зобов`язання від 03.01.2014 року; копією зворотного повідомлення; копією вимоги направленої ТОВ "Кей-Колект" на адресу ОСОБА_1 про усунення порушення основного зобов`язання від 03.01.2014 року; копією зворотного повідомлення про отримання ОСОБА_1 поштового відправлення.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 31.10.2019 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "Кей-Колект" на підставі договору іпотеки № 676 від 05.05.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є.; договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року укладеного між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Кей - Колект"; договору відступлення прав вимоги № 5207-5208 від 12.12.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.; рекомендованого повідомлення від 28.01.2014 року.

Державна реєстрація права власності на вищезазначене майно винесена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.08.2017 року державним реєстратором Волевич Іриною Вікторівною Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації .

Отже, державна реєстрація права власності на вищезазначене майно відбулася після сплати боржниками заборгованості за договором № 11002279000 про надання споживчого кредиту та договором поруки від 5 травня 2006 року.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до умов п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору іпотеки від 05.05.2006 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами частини 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно п. 4.2 Договору іпотеки від 05.05.2006 року, звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису, або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як зазначено в п.п. 4.3, 4.4, 4.6 Договору іпотеки від 05.05.2006 року, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку". У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених в повідомленні, про яке йдеться в п. 4.3 іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору іпотеки та відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «1. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: … 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; …».

Позивач вважає рішення про реєстрацію права власності незаконним, оскільки воно суперечить нормам законодавства та здійснено з порушеннями норм законодавства та положень Договору іпотеки, встановленого для даної процедури. Після завершення врегулювання спору, а саме сплату заборгованості до винесення відомостей про державну реєстрацію про право власності, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Отже, за наявності рішення суду щодо стягнення боргу, є недоцільним та незаконним використовувати позасудовий порядок звернення стягнення, оскільки у такому випадку порушується ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Статтею ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Із матеріалів справи убачається, що існує реальна небезпека порушення прав позивача на спірну квартиру.

Положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб.

Враховуючи викладене та те, що державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 54095265 та № 54095175 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ "УкрСиббанк" боргу в сумі 393573,18 грн. та 606,67 грн. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником виконавчий документ виконано повністю та фактично в самостійний строк відповідно до квитанції № ПН 70491 та № ПН 70462.

До посилань позивача на те, що Іпотечний договір містить відповідне застереження щодо передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, суд ставиться критично, оскільки на час укладання Іпотечного договору у жовтні 2006р. редакція статті 37 ЗУ «Про іпотеку» передбачала одну правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки як то договір про задоволення вимог іпотеко держателя.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Вказаною нормою закріплено, що скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності, однак не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання неправомірними дій державного реєстратора, оскільки останньому були надані документи у відповідності до чинного законодавства, згідно яких він вніс відомості про речові права. При переоформлені права власності саме ТОВ «Кей колект» не надало відомостей щодо відсутності заборгованості, тому підстав для визнання неправомірними дій державного реєстратора Волевич І.В. щодо внесення відомостей в реєстру, суд не вбачає.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», державного реєстратора Миколаївської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Волевич Ірини Вікторівни про скасування державної реєстрації – задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Миколаївської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Волевич Ірини Вікторівни про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв. м., житловою площею 37,5 кв. м., індексний номер 36430874 від 02 серпня 2017 року.

Скасувати запис про реєстрацію права власності від 02 серпня 2017 року № 21684120, вчинений державним реєстратором Волевич Іриною Вікторівною , яким проведена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв. м., житловою площею 37,5 кв. м. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей Колект».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", юридична адреса: м. Київ, вул. Іоанна Павла, 2, буд. 4/6, ЄДРПОУ 37825968.

Відповідач: Державний реєстратор Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Волевич Ірина Вікторівна, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «11» січня 2021 року.