Рішення № 9491317, 07.05.2010, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2- 64/2010року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Харченко Л.Г.,

при секретарі Бойко Л.М.,

та адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128» м. Сміла, Черкаської філії відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Черкаси, відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Київ, 3тя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як опікун неповнолітнього ОСОБА_2, звернулися до суду з позовами до ВАТ «Смілянське АТП-17128», 3-тя особа ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 2 квітня 2009 року близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ВАТ «Смілянське АПТ 17128», керуючи належним підприємству автомобілем ГАЗ 32213, рухаючись по вул. Мазура в м. Сміла, порушивши правила дорожнього руху, вчинив наїзд на їх доньку ОСОБА_5, яка в результаті цього отримала тілесні ушкодження від яких померла.

Згідно вироку Смілянського міськрайсуду Черкаської області ОСОБА_4 визнано винним та призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.

ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього внука ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ВАТ «Смілянського АТП 17128» моральну шкоду на його користь в розмірі 100000 грн. та призначити виплати неповнолітньому ОСОБА_2 на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення ним 23х років, щомісячними платежами та стягнути з відповідача одноразово наперед за три роки 23400 грн.

ОСОБА_5 просить стягнути з відповідача ВАТ «Смілянського АТП 17128» витрати на спорудження надмогильного памятника в розмірі 20000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги і просить при визначені розміру втраченого заробітку в звязку зі смертю ОСОБА_5, вираховувати його відповідно до вимог ч. 1 ст. 1197 ЦК України, яка передбачає пятикратний розмір мінімальної зарплати. Тобто просить стягувати солідарно з відповідачів ВАТ «Смілянського АТП 17128» та СК «Універсальна» м. Київ по 1600 грн. щомісячно на користь неповнолітнього ОСОБА_2 до досягнення ним 18 років, та стягнути одноразово, за три роки наперед, 58500 грн. від загальної суми відшкодування, та 100000 грн. моральної шкоди.

Представники відповідача ВАТ «Смілянське АТП 17128» заявлені позови визнали частково і пояснили, що між АТП і страховою компанією був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, згідно якого страхова компанія повинна нести відповідальність перед потерпілими в разі настання страхового випадку. В звязку з цим відповідачі вважають, що моральну шкоду слід стягувати зі страхової компанії, а вони визнають моральну шкоду тільки в розмірі 15000 грн.

В судових дебатах представник ВАТ «Смілянського АТП 17128» позов у частині стягнення моральної шкоди не визнав взагалі і просив у цій частині позову відмовити, оскільки позивач не конкретизував норму закону на яку посилається та не обґрунтував розмір моральної шкоди.

У відшкодуванні шкоди завданої смертю потерпілого ( в звязку з втратою годувальника) просять відмовити, оскільки ОСОБА_5 перед смертю не працювала і заробітку не мала, а в судових дебатах представник Смілянського АТП 17128 цю частину позову визнав частково у розмірі 350 грн. виплат щомісячно, виходячи з встановленого у жовтні 2009 року розміру мінімальної заробітної плати, яка становила 650 грн. з врахуванням частки самої померлої та її неповнолітнього сина. Витрати на спорудження памятника представник відповідача визнав частково в розмірі 3500 грн., що є вартістю стандартного памятника.

3-тя особа ОСОБА_4 вважає, що за причинену шкоду повинно відповідати ВАТ «Смілянське АТП -17128», оскільки він перебував з ними в трудових відносинах і ДТП сталося під час виконання його трудових обовязків.

Ухвалами Смілянського міськрайсуду Черкаської області від 24 грудня 2009 року та 18 січня 2010 року залучені до участі в розгляді справи в якості співвідповідачів Черкаська філія СК «Універсальна м. Черкаси та СК «Універсальна» м. Київ.

Представник Черкаської філії ВАТ СК «Універсальна» м. Черкаси в судове засідання не зявився в направленій суду заяві вважає себе неналежним відповідачем, оскільки не є юридичною особою, позов не визнає і просить залучити до участі у справі належного відповідача ВАТ СК «Універсальна» м. Київ.

Представник відповідача ВАТ СК «Універсальна» м. Київ в судове засідання не зявився в направленому суду запереченні позов не визнав і пояснив, що за вироком Смілянського міськрайсуду від 29 липня 2009 року, зміненого ухвалою апеляційного суду від 29 вересня 2009 року з ВАТ «Смілянське АТП» була стягнута на користь потерпілих моральна шкода та витрати на поховання, а тому у ВАТ СК «Універсальна» відсутні правові підстави для повторного відшкодування витрат заявлених позовних вимогах.

Відповідач також заперечує проти виплат на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого її неповнолітньому сину ОСОБА_2, оскільки померла ОСОБА_5 останнім часом не отримувала доходів, а тому, як вважає відповідач не існує підстав для таких виплат.

Проти відшкодування моральної шкоди ВАТ СК «Універсальна» також заперечує, оскільки вважає, що її повинна відшкодувати особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП. К Крім того, як зазначив відповідач, позивачем не надано жодного доказу який би підтвердив понесення позивачем моральної шкоди та його розмір. Щодо позовних вимог ОСОБА_5 на виготовлення та встановлення надгробного памятника відповідач також заперечує, так як вважає, що ці витрати не відносяться до витрат на поховання, а є окремим видом витрат і страховиком не відшкодовуються.

Заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Смілянського міськрайсуду Черкаської області від 29 липня 2009 року ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 2 квітня 2009 року близько 20 год. 30 хв. керуючи автомобілем ГАЗ 2321, який належить ВАТ «Смілянське АТП-17128» порушив ПДР та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обовязків.

Враховуючи, що ОСОБА_4 причинив шкоду під час виконання трудових обовязків відповідати за завдану ним шкоду повинно ВАТ «Смілянське АТП 17128».

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо її завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ст. 1167 ЦК України).

Моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сімєю (ст. 1168 ЦК України).

Таким чином, при настанні смерті фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки не вимагається доведеності вини юридичної особи, а вона повинна за будь яких обставин, незважаючи на компенсацію матеріальних витрат відшкодувати моральну шкоду, право на отримання якої мають близькі та рідні, в тому числі діти померлої.

Як передбачено ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 є рідни сином померлої ОСОБА_5, а тому має право на відшкодування моральної шкоди та шкоди завданої смертю потерпілого.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях в звязку з протиправною поведінкою, щодо її близьких родичів.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань неповнолітнього, яких він зазнав в звязку зі смертю матері та враховуючи його стан здоровя, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля для відновлення душевної рівноваги, суд визначає розмір причиненої йому моральної шкоди у 20000 грн.

Як вбачається з наданого суду договору від 29 грудня 2008 року про погодження умов обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідач ВАТ «Смілянське АТП 17128» застрахувало свою цивільно - правову відповідальність перед третіми особами за шкоду заподіяну життю здоровю та їх майну.

Згідно цього договору страховик співвідповідач у справі ВАТ СК «Універсальна», зобовязувалося виплатити страхове відшкодування за настанням страхового випадку.

Ст. 23 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою заподіяною життю та здоровю потерпілого в результаті ДТП є шкода (в тому числі моральна шкода, повязана зі смертю потерпілою), яку відшкодовує страховик у розмірі не більш 5 % ліміту визначеного ст. 9 цього закону, який становить 51000 грн. на одного потерпілого ( п. 22.3 ст. 22 цього Закону). Такий же ліміт встановлено і договором від 29 грудня 2008 року укладеного між ВАТ «Смілянське АТП 17128» та ВАТ «СК Універсальна» (п.п. 33 ч. 2 цього договору).

Таким чином ВАТ «Страхова компанія» повинна відшкодувати позивачу ОСОБА_2 2550 грн. моральної шкоди в звязку зі смертю його матері ОСОБА_5 (51000 х 5 = 2550 грн.)

Різниця між сумою відшкодування визначеною судом (20000 грн.) та сумою, яку повинна відшкодувати страхова компанія (2550 грн. ) має бути відшкодована ВАТ «Смілянське АТП 17128» згідно ст. 1194 ЦК України і складає - 17450 грн.

Згідно ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею 18 років. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної внаслідок втрати годувальника.

Такі ж положення визначенні ст. 27 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де зазначено, що в звязку зі смертю годувальника в результаті ДТП право на страхове відшкодування мають діти до досягнення ними повноліття.

Отже, неповнолітній син загиблої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право отримати від страховика відшкодування шкоди, завданою смертю годувальника - його матері ОСОБА_5

Суд не може прийняти доводи відповідача ВАТ СК «Універсальна» про те, що неповнолітній не має права на відшкодування шкоди завданої смертю годувальника, так як його мати ОСОБА_5 останнім часом не отримувала доходів. Дійсно, ст. 1200 ЦК України не визначений порядок розрахунку суми відшкодування в звязку зі смертю годувальника потерпілому, який в момент завдання шкоди не працював.

Про те ч. 7 ст. 8 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого із загальних засад законодавства (аналогія права).

Такою нормою закону, що регулює подібні відносини є ч. 2 ст. 1195 ЦК України, де зазначено, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоровя фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Визначаючи розмір цього відшкодування, і враховуючи, що загибла ОСОБА_5 в цей період не працювала і не мала доходів від підприємницької діяльності, розмір відшкодування повинен вираховуватись з розміру мінімальної заробітної плати за жовтень 2009 року, яка згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» становила 650 грн.

Стягнення необхідно проводити з дня винесення рішення з 5 травня 2010 року по 5 січня 2018 року, тобто до досягнення ОСОБА_2 18 років, що становить 104 місяці, а в грошовому виразі становить 67600 грн.

Посилання представника позивача на те, що розмір шкоди, завданої смертю необхідно визначати за правилами ст. 1197 ЦК України, і якщо він менший від пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, обчислювати в розмірі пятикратної заробітної плати, безпідставні, оскільки померла ОСОБА_5 в момент завдання шкоди взагалі не працювала за трудовим договором, а також як приватний підприємець ніяких доходів за попередній (2008 рік ) не мала, що стверджується довідкою ОДПІ № 4642/17-118 від 22 березня 2010 року.

Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю згідно договору страхування від 29 грудня 2008 року становить 51000 грн., з яких 2550 грн. страховик повинен виплатити за причинення моральної шкоди, залишок складає 48450 грн. Отже ця сума підлягає стягненню з відповідача ВАТ СК «Універсальна» на користь неповнолітнього ОСОБА_2, як шкода завдана смертю годувальника.

Посилання представника відповідача ВАТ Смілянське АТП 17128, що розмір відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого повинен вираховуватись з врахуванням частки, яка припадала на неї саму та на її неповнолітнього сина, безпідставні, так як особам, які втратили годувальника шкода відшкодовується в повному обсязі без врахування пенсії та інших доходів (ч. 3 ст. 1200 ЦК України).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи, що для повного відшкодування, завданої шкоди позивачу недостатньо страхової виплати, ВАТ «Смілянське АТП» зобовязане сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Шкода, причинена позивачам з звязку зі смертю ОСОБА_5 складається з моральної шкоди, шкоди завданої смертю годувальника та витрат на виготовлення та спорудження надгробного памятника.

Моральну шкоду суд визначив у розмірі 20000 грн. Різниця між фактичним розміром моральної шкоди і страховим відшкодуванням складає 17450 грн.ё які підлягають стягненню з ВАТ «Смілянське АТП 17128».

Шкода завдана смертю годувальника складає - 59800 грн. виходячи з наступного: неповнолітній ОСОБА_5 має вік 10 років і 4 місяці. До досягнення 18 років залишилось 7 років 8 місяців, або 92 місяці.

Враховуючи, що з страховика підлягає стягненню шкода по втраті годувальника в розмірі 48450 грн. що складає близько 74,5 місяців, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 17,5 місяців, що в грошовому виразі становить - 11375 грн., які підлягають стягненню з АТП по 650 грн. щомісячно, починаючи з дня винесення рішення, тобто з 5 травня 2010 року по 5 січня 2018 року, до повноліття дитини.

Посилання відповідача ВАТ СК «Універсальна» на те, що матеріальна і моральна шкода була відшкодована потерпілим за вироком суду від 29 липня 2009 року, безпідставні, оскільки неповнолітній ОСОБА_2 не був визнаний потерпілим по кримінальній справі і на його користь ні матеріальна, ні моральна шкода не відшкодовувалась.

Згідно ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобовязана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника ці витрати.

Як вбачається з довідки ПП Кравченко від 31 липня 2009 року та квитанції до прибуткового касового ордеру позивач ОСОБА_5 ОСОБА_7 сплатив за виготовлення памятника для ОСОБА_5 ОСОБА_7 20000 грн.

Відповідно до розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (п. 24 аб. 2) з послідуючими змінами «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», витрати на виготовлення памятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних памятників і огорож в даній місцевості.

Згідно довідки ПП «Тендер ЮГ», яке займається виготовленням памятників в м. Сміла, вартість стандартного памятника станом на 9 березня 2010 року становить 3500 грн. , отже позивачу ОСОБА_5 ОСОБА_7 як особі, що понесла необхідні витрати на спорудження надгробного памятника слід відшкодувати за рахунок відповідача ВАТ «Смілянське АТП 17128» - 3500 грн.

Як передбачено ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивачі на користь яких ухвалено рішення звільненні від сплати судового збору він стягується з відповідачів в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, а витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, покладається на сторони після розгляду справи.

Отже з відповідачів підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі : з ВАТ «Смілянське АТП 17128» - 158 грн., а з ВАТ СК «Універсальна» - 493 грн. та на користь Смілянського УДК по 60 грн. з кожного витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного і ст.ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1194 1195, 1200, 1201 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 23, 27 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 57-60, 81, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позови задоволити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства страхової компанії «Універсальна» м. Київ на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 48450 грн. шкоди завданої смертю потерпілої, 2550 грн. моральної шкоди, а всього 51000 грн.; на користь держави - 493 грн. судового збору та на користь Смілянського УДК 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягувати з відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128 », розрахунковий рахунок 26008300373 в Ощадбанку 3276, МФО 354659, код 03115436 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, шкоду причинену смертю потерпілого в розмірі по 650 грн. щомісячними платежами, починаючи з 5 травня 2010 року до досягнення ним 18 років, тобто до 5 січня 2018 року та моральну шкоду в розмірі - 17450 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128 », розрахунковий рахунок 26008300373 в Ощадбанку 3276, МФО 354659, код 03115436 на користь ОСОБА_3 3500 грн. витрат на спорудження надгробного памятника; на користь держави - 158 грн. судового збору та на користь Смілянського УДК 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання такої заяви апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча :