Вирок № 9491084, 20.05.2010, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-39/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: М.В. Бурлака

при секретарі: Л.І. Шмунь

з участю прокурора : Л.В. Гончар

підсудного : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степівка, Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого : 12.09.2005 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 289 КК України, з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 26.01.2006 року скасовано іспитовий строк з направленням засудженого в кримінально-виконавчу установу для відбуття покарання у виді 5 років позбавлення волі, постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 05.02.2009 року звільнений 13.02.2009 року від відбуття покарання призначеного вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12.09.2005 року на 1 рік 10 місяців 29 днів на підставі п. “а” ст. 3 Закону України “ Про амністію”; 01.12.2009 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 190 КК України з призначенням покарання у виді 2 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки ( судимість не погашена),

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 16 січня 2004 року, приблизно о 1 годині, знаходячись в м. Монастирище Черкаської області, умисно, з метою крадіжки чужого майна та використання його в особистих цілях, шляхом вибиття замка у вхідних дверях житлового будинку ОСОБА_2, що розташований по АДРЕСА_5, проник в середину приміщення, звідки таємно вчинив крадіжку речей останньої, а саме : 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 533 грн. 12 коп., грошей в сумі 50 гривень, портативного телевізору вартістю 100 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 683 грн. 12 коп.

Він же, повторно, 06 січня 2010 року, приблизно о 1 годині, знаходячись в стані алкогольного спяніння в будинку ОСОБА_3, що по АДРЕСА_6, умисно, з метою крадіжки чужого майна та використання його в особистих цілях, проник в спальню кімнату господаря, звідки таємно вчинив крадіжку речей останнього, а саме : мобільного телефону марки “SAMSUNG SGН В-200”, вартістю 580 гривень, зі стартовим пакетом “ Київстар” вартістю 25 гривень, зимову чоловічу куртку з штучного хутра вартістю 320 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 925 гривень.

Він же, повторно, 12 лютого 2010 року приблизно о 7 годині 30 хвилин, знаходячись в будинку ОСОБА_4, що по АДРЕСА_4, умисно, з метою крадіжки чужого майна та використання його в особистих цілях, маючи вільний доступ, таємно вчинив крадіжку речей останньої, а саме : мобільного телефону марки “SAMSUNG SGН С-520” вартістю 520 гривень, зі стартовим пакетом “ Київстар” вартістю 25 гривень, зарядного пристрою D820/D800 вартістю 32 грн., жіночої сумочки вартістю 70 гривень 40 коп., в якій знаходились кошти в сумі 400 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 1047 гривень 40 копійок.

Він же, 19 лютого 2010 року, приблизно о 20 годині, знаходячись в підвалі будинку по АДРЕСА_2, шляхом привласнення знайденого пакунку, незаконно придбав і поклавши собі у кишеню, умисно зберігав без мети збуту суху речовину рослинного походження масою 20,688 грам, що являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено каннабіс (маріхуана), яку 20 лютого 2010 року під час особистого обшуку при затриманні в порядку ст. 115 КПК України було виявлено та вилучено працівниками міліції.

Підсудний ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, цивільні позови потерпілих визнав також повністю, щиро розкаявся та показав, що на початку січня місяця 2004 року після сварки зі своєю матір'ю він пішов з дому і на протязі двох тижнів проживав в підвальному приміщенні п'ятиповерхового будинку по вул. Миру в м. Монастирище. Через дорогу, майже напроти вказаного будинку, знаходився житловий будинок, в який лише періодично в денний час приходила жінка похилого віку, а в нічний час в будинку нікого не було, а тому він вирішив вчинити крадіжку з даного будинку. Приблизно в середині січня місяця 2004 року він побачив, що господарка пішла з двору і він приблизно о 1 годині ночі увійшов в її домоволодіння. Двері в будинок він зламав кількома поштовхами плеча. Ввійшовши в будинок, він почав шукати гроші в кишенях одягу, який висів у шафі. В одній одежині він знайшов гроші в сумі 50 гривень однією купюрою, а в кишені якогось іншого одягу знайшов 100 доларову купюру. З будинку він також забрав невеликий старенький телевізор кремового кольору. Вранці цього ж дня він пішов на центральний ринок м. Монастирище де продав телевізор за 100 гривень невідомій особі. 100 доларову купюру обміняв у жінки поблизу продуктового ринку на 510 гривень. Викрадені гроші він витратив на свої потреби.

5 січня 2010 року він знаходився в будинку свого знайомого ОСОБА_3, який знаходиться в с. Бачкурино, де проживав деякий час з дозволу господаря. За вечерею вони з товаришем розпили спиртні напої та полягали відпочивати. Приблизно о 1 годині ночі він зайшов в спальню кімнату, де спав ОСОБА_3 з дружиною та з столу біля ліжка викрав мобільний телефон марки “ Самсунг”. Виходивши з будинку він з вішалки викрав замшеву зимову куртку. Усвідомлював, що йому було дозволено проживати тільки в одній кімнаті і входити в спальну кімнату до господарів будинку він права не мав, тому погоджується з тим, що за вказаним епізодом його дії органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України. Викрадену куртку він носив сам, а телефон продав своєму брату ОСОБА_7 за 130 гривень.

Приблизно з середини січня місяця 2010 року до 12 лютого 2010 року він проживав у своєї знайомої ОСОБА_4 в с. Лукашівка Монастирищенського району. Проживаючи в її будинку, він мав доступ до всіх її кімнат та речей. За проживання в будинку він не платив, а допомагав їй по господарству, ніяких сімейних відносин з нею не мав. 12 лютого 2010 року вранці він прокинувся та почав одягатися маючи намір поїхати в м. Монастирище на відмітку в КВІ Монастирищенського РВ УМВС. На підвіконнику в кухні лежав телефон марки “SAMSUNG”, який належав Чорнобровкіній. В цей час у нього виникла мета викрасти даний телефон, щоб комусь продати, а також викрасти гроші з сумки у ОСОБА_4, яку вона тримала під подушкою на якій спала, щоб розрахуватися з потерпілим за попередній злочин, за який він судимий в грудні 2009 року. Світлана за ним не спостерігала тому він, скориставшись цим, забрав з підвіконника телефон разом з зарядним пристроєм та сумку з-під подушки, на якій спала ОСОБА_4, знаючи, що в ній знаходяться гроші в сумі 400 гривень. Забравши з сумки гроші, він залишив її на стежці біля входу в подвір'я, а сам пішов в м. Монастирище через с. Долинку. По дорозі він вийняв з телефону СІМ карту та вимкнув телефон, щоб на нього ніхто не телефонував. Протягом дня в с. Долинка та с. Лукашівка він витрачав гроші на випивку пригощаючи всіх з ким зустрічався. Вранці 13.02.2010 року з с. Лукашівка він прийшов в с. Долинка до свого знайомого ОСОБА_5, у якого пробув приблизно годину. Грошей у нього уже не було. Він запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 купити викрадений телефон. Про те, що він викрав його у ОСОБА_4 він нікому не розповідав. Хлопці відмовилися його купувати. Цього ж дня, приблизно в обідню пору, коли він був у ОСОБА_5, зайшли працівники міліції, які запитали за вказаний телефон і він, зрозумівши, що покарання за крадіжку йому не уникнути, зізнався у її вчиненні та видав викрадений телефон з СІМ картою та зарядним пристроєм.

З приводу згортка з марихуаною, яку було виявлено та вилучено у нього 20.02.2010 року при затриманні та особистому огляді, дав показання про те, що даного згортка він знайшов у цегельній ніші над трубами теплотраси у підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_3 19 лютого 2010 року приблизно о 20 годині, коли ночував там в ніч з 19 на 20 лютого 2010 року. Хто її туди поклав він не знає і не знає кому вона належить. Забравши даний пакунок, він поклав його собі у кишеню олімпійки, щоб в подальшому вживати шляхом куріння, оскільки на сигарети у нього не було грошей. Хоч раніше марихуани він ніколи не вживав, разом з тим, неодноразово чув, як курять дану коноплю. Цивільні позови, заявлені потерпілими, визнає у повному обсязі, просить справу розглянути без участі потерпілих та якнайшвидше постановити у справі вирок. Просить призначити йому якнайменше покарання, виходячи з матеріалів справи та кількості вчинених ним злочинів.

Потерпілі в судове засідання не з”явились, про час та місце слухання справи повідомлені в установленому законом порядку.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 під час досудового та судового слідства, його вина у вчинені злочинів повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за клопотанням підсудного, у відповідності до ст. 299 КПК України, в судовому засіданні, крім постанов про порушення кримінальних справ ( а. с. 1), постанови про обєднання кримінальних справ (а. с. 16-17), показів підсудного, даних, які характеризують особу підсудного, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи та розміри цивільних позовів ніким не оспорюються.

Суд, зясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, розяснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує :

- по епізодах крадіжок з будинку потерпілої ОСОБА_2, що по АДРЕСА_5, вчиненої приблизно о 1 годині ночі в середині січня місяця 2004 року та з будинку потерпілого ОСОБА_3, що по АДРЕСА_6, вчиненої приблизно о 1 годині ночі 6 січня 2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло;

- по епізоду крадіжки з будинку потерпілої ОСОБА_4, що по АДРЕСА_4, вчиненої приблизно о 7 годині 30 хв. 12 лютого 2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена повторно;

- по епізоду незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого 19 лютого 2010 року, приблизно о 20 годині по АДРЕСА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується негативно, як порушник громадського порядку, особа, що зловживає спиртними напоями, раніше судима та непрацююча.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудному суд визнає зявлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставинами, що обтяжують призначення покарання підсудному суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Суд виключає з обвинувачення, вчинення злочину повторно - як обставину обтяжуючу призначення покарання підсудному, оскільки вказана обставина передбачена ч. 2 ст. 185 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Суд при призначенні покарання враховує помякшуючі призначення покарання підсудному обставини, однак і те, що підсудним ОСОБА_1 вчинено злочини, одні з яких Законом віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, інші до категорії тяжких злочинів, а також те, що він негативно характеризується за місцем проживання, обтяжуючі призначення покарання обставини, він раніше судимий, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив нові злочини під час іспитового строку за вироком Монастирищенського районного суду від 1 грудня 2009 року, що свідчить про не бажання підсудного стати на шлях виправлення та про його суспільну небезпечність. Крім цього, суд також враховує відношення підсудного до вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, невідшкодування потерпілим завданих збитків та не усунення заподіяної шкоди, а тому вважає, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, при цьому суд вважає, що за злочин, який підсудним вчинено 16 січня 2004 року необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів, оскільки він вчинив вказаний злочин до постановлення вироку від 1 грудня 2009 року. При призначенні покарання суд не може призначити покарання за сукупністю злочинів за вироком суду від 12 трвня 2005 року, оскільки за вказаним вироком підсудний повністю відбув покарання. За злочини, вчинені підсудним 6 січня 2010, 12 лютого 2010 та 19 лютого 2010 року необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів, і після цього призначити покарання за сукупністю вироків, оскільки він вчинив злочини після постановлення вироку 1 грудня 2009 року, перевівши покарання за вироком Монастирищенського районного суду від 1 грудня 2009 року у виді двох років обмеження волі у один рік позбавлення волі відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України і з поміщенням його в кримінально - виконавчу установу. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає, що цивільні позови заявлені потерпілими підлягають задоволенню, оскільки визнані підсудним у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1 та інших покарань, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Підсудного ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання :

- за ч. 3 ст. 185 КК України за злочин вчинений 6 січня 2010 року у виді 5 (пяти) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України за злочин вчинений 12 лютого 2010 року у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 309 КК України за злочин, вчинений 19 лютого 2010 року у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_1 у виді 5 (пяти) років позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи.

- за ч. 3 ст. 185 КК України за фактом викрадення майна у ОСОБА_2 16 січня 2004 року у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання у виді одного року позбавлення волі за вироком Монастирищенського районного суду від 1 грудня 2009 року, перевівши згідно ч. 1 ст. 72 КК України два роки обмеження волі у один рік позбавлення волі, і визначити для відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи.

На підставі ст. 70, 71, 72 КК України до призначеного за даним вироком покарання частково приєднати визначене покарання за сукупністю злочинів за вчинений злочин 16 квітня 2004 року та покарання призначене вироком Монастирищенського районного суду від 1 грудня 2009 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі і остаточно призначити підсудному ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді 5 (п”яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня затримання, тобто з 20 лютого 2010 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 700 ( сімсот) гривень матеріальних збитків.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 1 000 (одну ) тисячу гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 1 000 (одну ) тисячу гривень.

Речові докази у справі :

- мобільний телефон марки «SAMSUNG SGH-С520» з СІМ картою, зарядний пристрій, жіноча сумка, які передані під схоронну розписку потерпілій ОСОБА_4, залишити останній за належністю, звільнивши її від схоронної розписки;

- чоловічу зимову куртку, гарантійний талон до мобільного телефону марки «SAMSUNG SGH-В200», які здані в кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського РВ ГУ МВС України в Черкаській області повернути потерпілому ОСОБА_3 за належністю;

- врізний замок, який передано на зберігання в кімнату речових доказів Монастирищенського РВ ГУМВС України в Черкаській області повернути потерпілій ОСОБА_2 за належністю;

- конверт зі слідами пальців рук, який приєднано до матеріалів кримінальної справи, залишити в матеріалах кримінальної справи;

- наркотичний засіб марихуана масою 20,171 грама ( 0,517 грама використано при дослідженні), який передано на зберігання в кімнату речових доказів Монастирищенського РВ ГУ МВС України в черкаській області знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-хімічного дослідження згідно висновку № 2/35 від 21.02.2010 року та за проведення експертизи згідно висновку експерта № 2/31 від 24.02.2010 року, в сумі 375 гривень 36 коп., які перерахувати на НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області, код 25574009, рахунок 31254272210063, ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя Монастирищенського

районного суду М.В. Бурлака