Вирок № 9491065, 19.05.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1 76/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Сміян А.В.,

прокурора Карпова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області, а жительки АДРЕСА_1 громадянки України, з вищою освітою, одруженої, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 весною 1998 р., у невстановлений досудовим слідством день та час, біля їдальні, яка розташована біля залізничного вокзалу ст. Городище Одеської залізниці, з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення по інвалідності для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, за попередньою змовою із жінкою на ім»я ОСОБА_3 надала останнійсвою фотокартку та вказала свої анкетні дані. Через декілька днів, перебуваючи у вищевказаному місці, підсудна зустрілася з вказаною жінкою і отримала від неї підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 зі своєю фотокарткою, яке було заповнене на її ім»я.

А 29 січня 2010 року, близько 20 години 57 хвилин на залізничній станції Миронівка Південно - Західної залізниці, здійснила посадку в приміський електропоїзд № 6344 сполученням ст. Миронівка ст. Городище, і під час слідування у вказаному приміському електропоїзді по залізничній платформі Саморідня Одеської залізниці, яка розташована на території Сотницької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, з метою безкоштовного проїзду від залізничної ст. Миронівка до залізничної ст. Городище, пред»явила провіднику вказаного приміського електропоїзда завідомо підроблене на її ім»я вищевказане пенсійне посвідчення, придбавши о 21 годині 35 хвилин по ньому у провідника квиток безкоштовного проїзду. Даний факт був виявлений працівниками міліції ЛВ 29 січня 2010 року близько 21 години 40 хвилин на ст.Т.Шевченка Одеської залізниці і підроблене пенсійне посвідчення та квиток безкоштовного проїзду в підсудної було виявлено та вилучено.

Допитана під час досудового слідства і в суді підсудна свою вину в пред»явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася та заявила клопотання про слухання справи у спрощеному порядку, пояснивши, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумніву у добровільності та істинності її позиції, та розуміє те, що у такому випадку буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не були предметом дослідження у судовому засіданні.

Інші учасники процесу не заперечували проти такого порядку розгляду справи.

Підсудна дала суду наступні показання.

Що дійсно, вона вказане пенсійне посвідчення, в законному порядку не отримувала, інвалідом не являється. Весною 1998 року, в якому місяці нет пам»ятає, поблизу залізничного вокзалу станції Городище, зустрілася з жінкою на ім»я ОСОБА_3, яка запропонувала їй зробити їй пенсійне посвідчення, яким підсудна зможе користуватися в транспорті для безкоштовного проїзду, а для цього їй необхідно було дати свою фотокартку. На пропозицію Раїси підсудна погодилася, та віддала свою фотокартку і дала свої анкетні дані. В якості оплати послуг підсудна віддала ОСОБА_3 пляшку шампанського, вина та коробку цукерок. Через декілька днів ОСОБА_3 біля столової віддала підсудній пенсійне посвідчення, заповнене на її ім»я, в якому була вклеєна фотокартка підсудної і наявні відтиски печатки. Даним пенсійним посвідченням підсудна не користувалася до 2000 року, А потім почала їздити на роботу у м.Київ і з метою економії коштів вирішила використати раніше підроблене пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті. ОСОБА_2 розуміла, що пенсійне посвідчення не справжнє, так як вона не являється пенсіонером, інвалідом, і відповідно будь яких прав чи пільг, предбачених законом для

пенсіонерів, не має.

29 січня 2010 року підсудна по залізничній ст. Миронівка здійснила посадку в один з вагонів приміського електропоїзду сполученням Миронівка - Цвіткове, щоб доїхати до залізничної ст. Городище, при цьому вона вирішила скористатися своїм підробленим пенсійним посвідченням. Коли до підсудної підійшли провідники, яким підсудна пред»явила вищевказане пенсійне посвідчення, вони видали їй через касовий апарат безкоштовний квиток, після чого до підсудної підійшли працівників міліції, та вилучили вказане посвідчення та квиток на безкоштовний проїзд.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України, в т.ч. висновком судової технічної експертизи № 54 від 25.02.2010 року, згідно якого в посвідченні серії НОМЕР_1, виданому на ім»я підсудної , змін першопочаткового змісту та ознак переклеювання фотографії не встановлено; відтиски круглої гербової печатки в посвідченні виконані способом високого друку з використанням кліше заводського виготовлення, але виконані не гербовою печаткою Управління праці та соціального захисту населення Городищенської райдержадміністрації /а.с. 57-67/, та висновком почеркознавчої експертизи № 55 від 26.02.2010 року, згідно якої встановити виконання рукописного тексту в бланку посвідчення, заповненого на ім»я ОСОБА_2, підсудною не представилось можливим /а.с. 71-74/, суд вважає, що предявлене підсудній обвинувачення повністю доказане.

На підставі добутих доказів суд кваліфікує дії підсудної за ч.2 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обов»язків, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, та за ч.3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа пенсійного посвідчення.

При призначенні покарання підсудній суд враховує: ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості.

Обставинами, які пом»якшують покарання підсудній, суд визначає: щире каяття, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характерихується по місцю проживання.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної, не встановлено.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудної можливе без ізоляції її від суспільства, шляхом призначення покарання у виді обмеження волі та звільенням від відбування такого, з призначенням іспитового строку.

Речові докази: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, заповнене на ім»я ОСОБА_2, та квиток, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, суд залишає при справі.

Суд стягує з підсудної на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Одеській залізниці при УМВС України на залізничному транспорті в Одеській області судові витрати по справі в сумі 1825 грн. 42 коп. за проведення почеркознавчої та судової технічної експертиз.

Підсудна під час досудового слідства під вартою не утримувалася.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст. 358 КК України у виді 2 років обмеження волі;

за ч.3 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування даного покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку на 1 рік, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі п.п. 2,3 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 такі обовязки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу Городищенської кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти даний орган про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до набрання виром законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, заповнене на ім»я ОСОБА_2, та квиток, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, залишити при справі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Вільшана

Городищенського району Черкаської області, а жительки АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області 14.03.2001 року, непрацюючої, інші дані про особу суду невідомі, в користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Одеській залізниці при УМВС України на залізничному транспорті в Одеській області (65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14), код ЄДРПОУ: 25576439, реєстраційний рахунок 31257272210018, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 25010100) - 1825 грн. 42 коп. за проведення почеркознавчої та судової технічної експертиз.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий -