Ухвала суду № 94910541, 15.02.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1053/13-к

Номер провадження 1-в/629/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання -Заводяної О.Ю., засудженого- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визначення кінцевої дати його відбування покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року,-

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визначення кінцевої дати його відбування покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року, яким його було засуджено за ст.ст. 307 ч.3,309 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. За змістом заяви Роменський міськрайонний суд Сумської області відмовився взяти до уваги зазначення в резолютивній частині вищевказаного вироку «зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 22.04.2010 року по 21.04.2012 року та з 28.03.2013 року по 22.08.2013 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі», та вказаний розрахунок визначає кінцеву дату відбуття ним покарання -03.05.2023 р. Враховуючи викладене, просив визначити кінцеву дату строку відбуття ним покарання за вищевказаним вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 свою заяву підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в заяві. Вважав, що адміністрацією установи виконання покарань невірно обраховуються строки позбавлення волі, визначені за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017, та вказані строки повинні обраховуватися у точній відповідності до зазначених у резолютивній частині вироку, а саме: зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 22.04.2010 по 21.04.2012 та з 28.03.2013 року по 22.08.2013 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дня позбавлення волі.

Представник установи виконання покарань та прокурор в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Вислухавши думку засудженого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінальної справи № 629/1053/13-к, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 (справа № 629/1053/13-к) ОСОБА_1 засуджено за ст.ст. 307 ч.3,309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.11.2011 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 22.04.2010 року по 21.04.2012 року та з 28.03.2013 року по 22.08.2013 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 27.09.2017 року до вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі(т.16 а.с. 80-88). З мотивувальної частини вироку вбачається, що судом прийнято до уваги, що ОСОБА_1 засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.11.2011 року до 2 років позбавлення волі, та вчинив злочини до постановлення вищезазначеного вироку. Тому, враховуючи положення ч.4 ст. 70 КК України, суд призначив покарання підсудному ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. До вступу вироку в законну силу, суд вважав за необхідне залишити підсудному ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 22.04.2010 по 21.04.2012 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.04.2010, постанови про обрання запобіжного заходу і інформації начальника Олексіївської ВК від 29.05.2012 року(т.1 а.с. 105, т.9 а.с. 111); з 28.03.2013 року по 22.08.2013 року згідно постанови про зміну запобіжного заходу від 28.03.2013 року і 22.08.2013 року; з 27.09.2017 року до вступу вироку в законну силу(т.9 а.с. 184, т. 10 а.с. 178, т. 16 а.с. 6). Крім того, у відповідності до вимог ч.5 ст. 72 КК України суд вважав за необхідне зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання час попереднього ув`язнення, а саме: з 22.04.2010 року по 21.04.2012 року і з 28.03.2013 року по 22.08.2013 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 27.09.2017 року до вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання за вказаним вироком в ДУ «Роменська виправна колонія (№56).

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.02.2021 року(справа 629/1053/13-к; провадження 1-р/629/1/21) в задоволенні заяви першого заступника начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№56) Кардаша І.І. про роз`яснення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року відносно ОСОБА_1 -відмовлено.

Частиною 4 ст.374 КПК України визначено, що у резолютивній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи винуватою, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбування покарання; рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження; рішення про залік досудового тримання під вартою; строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження; порядок отримання копій вироку та інші відомості.

Статтею 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Пунктами 1, 10, 12 передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Частиною 1 ст. 18 КВК України визначено, що виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а отже вони уповноважені здійснювати обчислення строку відбування покарання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 , оскільки ст. 537 КПК України не передбачено вирішення питань під час виконання вироку суду щодо визначення судом кінцевого строку відбуття покарання засудженим.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 537, 539 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визначення кінцевої дати його відбування покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя С.А. Мицик