Ухвала суду № 94910540, 15.02.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3808/20

Номер провадження 1-кп/629/144/21

УХВАЛА

15 лютого 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, зі слів інвалід ІІ групи, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.02.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт;

- 21.08.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.389 КК України до 1 року 10 днів обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 07.06.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 29.12.2018 року по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Мазур М.С.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Остапенко С.Ю.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строк дії якого спливає 18 лютого 2021 року.

В судовому засіданні прокурор Мазур М.С. заявила клопотання про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховуючи дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимим, неодноразово ухилявся від явки до суду, в зв`язку з чим був оголошений у розшук.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Остапенко С.Ю. проти клопотання прокурора заперечували. Захисника зазначила, що ризиків не існує, обвинувачений має постійне місце проживання, має вади здоров`я, потребує лікування.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, яке законодавством віднесене до категорії тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. Викладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватися від суду.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення корисливих злочинів проти власності, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, законного джерела доходів не має, за час судового розгляду мав прояви ухилення від явки до суду, у зв`язку з чим був оголошено у розшук. Наведене свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, що в подальшому може бути передумовою для здійснення останнім спроб зникнути з місця проживання, ухилитися від явки до суду, не виконувати свої процесуальні обов`язки та вчинити нові злочини.

Крім того, на теперішній час судовий розгляд даного кримінального провадження триває, у повному обсязі не досліджені докази по справі, не допитані потерпілий та свідки, а тому є підстави вважати, що обвинувачений, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які судом ще не допитані.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі. Доводи сторони захисту щодо потреби ОСОБА_1 в лікуванні та неможливості отримання такого лікування в умовах тримання під вартою належними документами не підтверджені.

Обставин, які б свідчили про те, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено та стороною захисту не доведено. Також стороною захисту не надано суду офіційних даних, які б свідчили що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в місцях попереднього ув`язнення.

Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про продовження запобіжного заходу, тобто до 18 лютого 2021 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, його вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, а їх доведеність об`єктивно вбачається із системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатніми, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків. У зв`язку наведеним, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 194, 315, 316, 372, 392 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Мазур М.С.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 15 квітня 2021 року включно.

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 15 лютого 2021 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.А. Смірнова