Рішення № 94908001, 08.02.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 428/8896/20

Провадження № 2-а/415/10/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Павлов О.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Кочубєй Ксенії Анатоліївни (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. № 3 м. Київ, 03048) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДП18 № 516359 від 12 жовтня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальност.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 жовтня 2020 року відповідач виніс постанову серії ДП18 № 516359 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за начебто порушення п. 16.6 Правил дорожнього руху.

Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. В своїх діях ОСОБА_1 не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП оскільки, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Космонавтів, машина патрульної поліції рухалась повільно та з вимкненими проблисковими маячками, враховуючи відстань між патрульною машиною та перехрестям і швидкість руху його маневр жодним чином не завдав перешкод у русі машини патрульної поліції.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 20 листопада 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент патрульної поліції.

Копії ухвали від 07 грудня 2020 року було направлено позивачу, відповідачу та третій особі в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.

23 листопада 2020 року на адресу Лисичанського міського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання в якому він заперечив проти позовних вимог позивача та просив справу розглянути без його участі. Долучив до матеріалів диск з відео файлами.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Станом на дату розгляду справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу до суду відзиву на адміністративний позов у строки, визначені судом в ухвалі про відкриття провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне:

12 жовтня 2020 року о 17 годині 50 хвилини за адресою: м. Сєвєродонецьк по ш. Будівельників, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, повертаючи ліворуч на пр-т. Космонавтів при зеленому світлі основного світлофору не дав дорогу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку прямо, чим порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В графі "до постанови додаються" зазначено «відео з реєстратора Xiaomi та нагрудної камери DSJX300024_BB0024.

Розглядаючи справу по суті, суд робить наступні висновки.

Щодо процедури: у даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Такі дії відповідача не суперечать вимогам КУпАП, в цій частині дії поліцейського позивач не оспорює.

Щодо суті правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.16.6 ПДР повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Відповідно до п. 1.10 ПДР «дати дорогу» - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Таким чином, з системного аналізу вказаних норм випливає, що порушенням п. 16.6 ПДР є не надання водієм нерейкового транспортного засобу при повороті ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора дороги транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, що примусило їх змінити напрямок руху або швидкість.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні адміністративного стягнення посадова особа відповідно до вимог ч. 3 ст. 33, ст. 34, ст. 35 КУпАП повинна врахувати характер і тяжкість порушення, особу порушника, конкретні обставини вчинення порушення, зазначити докази на підтвердження складу правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, повинна бути обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази. У разі заперечень водія - мають містити відомості про його позицію (пояснення, заперечення, тощо).

Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.

Згідно приписів КАС України саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).

На підтвердження правомірності винесеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач надав суду диск з записами з бодікамер DSJX300024_BB0024, DSJX300116_BB0116 та з відеореєстратора. Відеозапис DSJX300116_BB0116 суд не бере до уваги, оскільки він не був покладений в основу оскаржуваного рішення.

Дослідивши належні докази, а саме відеозапис з реєстратора та з бодікамери DSJX300024_BB0024, суд встановив, що достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не надано.

Між тим, як вбачається з відеозапису фіксації правопорушення, позивач здійснив поворот вліво під час того, коли автомобіль патрульної поліції рухався прямо по зустрічній смузі, при цьому, враховуючи відстань між автомобілем позивача та патрульними, учасники руху через дії позивача не змінили, а ні напрямок свого руху, а ні швидкість. Отже, дії позивача в даному випадку повністю узгоджуються та відповідають п. 1.10 ПДР України, оскільки не створили жодних перешкод у русі транспортному засобу патрульної поліції.

Суд зазначає, що з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд також зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом.

Крім того, суд враховує, що відповідач та третя особа маючи достатньо часу для підготування відзиву/пояснень не подали їх, а відповідач надіслав лише клопотання в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, що за приписами КАС України може розглядатись як визнання ним позову.

Суд також враховує, що закон встановлює принцип презумпції невинуватості особи, що притягається до відповідальності і відповідно принцип правомірності дії такої особи, поки у встановленому законом порядку не доведено його вину. Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження водія, які б мали бути перевірені посадовою особою і спростовані, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, - суд робить висновок, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не встановлений.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАСУ, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п.2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи конкретні обставини, проаналізувавши у сукупності всі подані докази, суд дійшов висновку, що в межах наданих доказів не доведено наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, і що на даний час вже втрачено можливість збирання доказів, що протокол у даному випадку не складався і відповідно відсутні інші матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які б могли бути повернуті відповідачу та/або третій особі для нового розгляду, а також порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, тому оскаржувана постанова підлягає скасування з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за даним фактом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Кочубєй Ксенії Анатоліївни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП 18 № 516359 від 12 жовтня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.Ю. Луньова