Ухвала суду № 94905887, 16.02.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп-932-830-20

Справа № 932/12620/20

УХВАЛА

Іменем УКРАНИ

16 лютого 2021 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Бондаренко С.В.

за участю:

прокурора Мельничука О.О.

захисника Мірошніченко А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілих

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Карчагіна С.В.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України.

Захисник Мірошниченко А.М. заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з тим, що в обвинувальному акті не розкрито суть пред`явленого обвинувачення, а лише зазначено обставини, які мають загальні формулювання або містять очевидні протиріччя. В обвинувальному акті не вказано форму співучасті ОСОБА_1 із невстановленими слідством особами, не вказано, які саме протиправні дії були вчинені ОСОБА_1 , що унеможливлює здійснення його захисту. Крім цього, обвинувальний акт складено поза межами строку досудового розслідування, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, були внесені за заявою ОСОБА_2 06.08.2019, однак, прокурором було створено формальний привід для більш тривалого розслідування вказаного провадження, шляхом його об`єднання з кримінальним провадженням, відомості про яке внесені 05.10.2019 за ч.3 ст.185 КК України. При цьому, прокурор не мав жодних доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Також, під час досудового розслідування, в порушення вимог ст.ст.278, 135, 136 КПК України, ОСОБА_1 не була належним чином ні вручена, ні повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення. При цьому, прокурор вийшов за межі наданого доручення прокурором Дніпропетровської області та здійснив спроби вручення повідомлення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК Україні, замість повідомлення ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, як це вказано у доручені. Наведені порушення унеможливлюють складання обвинувального акту щодо особи, яка не набула, у визначений процесуальним кодексом спосіб, статусу підозрюваного. Також обвинувальний акт містить недостовірні відомості про місце проживання потерпілого ОСОБА_2 , який відповідно обвинувального акту проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, під час допитів потерпілий ОСОБА_2 вказував місце свого проживання: АДРЕСА_3 . На підставі викладеного просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, оскільки вважає що обвинувальний акт відповідає вимогам діючого законодавства і кримінальну справу можливо призначити до судового розгляду.

Представник потерпілих Карчагін С.В. та потерпілий ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту та вважали, що кримінальна справа може бути призначена до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання захисника Мірошниченко А.М. задовольнити з наступних підстав.

Згідно діючого законодавства обвинувальний акт та додатки до нього повинні відповідати вимогам КПК України.

Відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Крім того, в ньому повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення за кожним епізодом обвинувачення та щодо кожного обвинуваченого.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, його роль у вчиненні злочину; вид та розмір матеріальної шкоди спричиненої вчиненням кримінального правопорушення. Зазначені данні повинні бути викладені в формулюванні обвинувачення з іншими кваліфікуючими ознаками вчиненого кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно ст.3 КПК України - обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

У відповідності до кримінально-процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого особі обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Як вбачається з вимог ст.374 КПК України, суд у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначає формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнано судом недоведеним; а в разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

В рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» та в рішенні від 09.10.2008 у справі «Абрамян проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має право бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, т.б. про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту»; «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення». Таким чином, надання у кримінальній справі повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду в тлумаченні ст.6 Конвенції.

Однак, як вбачається з направленого до суду обвинувального акту щодо ОСОБА_1 , останній містить лише викладені фактичні обставини справи встановлені досудовим розслідуванням, при цьому в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, яке відповідно до вимог ст.374 КПК України суд повинен зазначити при постановленні остаточного рішення по справі.

Зазначення прокурором в обвинувальному акті про те, що « ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному виселенні особи, вчиненому із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України», суд не може розцінювати як формулювання обвинувачення і тому приходить до висновку про відсутність пред`явленого конкретизованого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_1 щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення з зазначенням складових правової кваліфікації його дій, що порушує його право на захист.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має як найменш таке право: бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причину обвинувачення проти неї.

Вказані недоліки обвинувального акту, його не конкретність та неповнота, порушують право обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачене ст.42 КПК України, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення він обвинувачується, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист, чим істотно порушується право на захист обвинуваченого.

У відповідності до ст.ст.409, 412 КПК України безумовною підставою для скасування будь-якого рішення суду першої інстанції, обвинувального чи виправдувального вироків, є порушення права на захист обвинуваченого, яке полягає в тому числі у відсутності конкретизованого формулювання обвинувачення у вироку суду. Тому виходячи з того, що суд повинен забезпечити реалізацію права на захист обвинуваченому, як під час судового розгляду справи так і під час підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту з додатками з наведених підстав прокурору.

У відповідності до кримінально-процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

Як вбачається з направленого до суду обвинувального акту щодо ОСОБА_1 , органом досудового розслідування обставини кримінального правопорушення встановлені, однак, викладені в обвинувальному акті з порушенням вимог ст.ст.91, 291 КПК України, що унеможливлює в подальшому можливість прокурора змінити обвинувачення в суді.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним обвинувальний акт та додатки до нього щодо ОСОБА_1 повернути прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Інші факти, зазначені стороною захисту в клопотанні про повернення обвинувального акту, не можуть бути підставою для направлення обвинувального акту прокурору, оскільки вони стосуються питань оцінки доказів та питання обгрунтованності пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення. А зазначені питання вирішуються судом під час судового розгляду справи по сутті та у нарадчій кімнаті при постановлені остаточного рішення у кримінальному провадженні.

У зв`язку з поверненням обвинувального акту прокурору, клопотання захисника Мірошниченко А.М., в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту з майна залишити без розгляду.

Також, у зв`язку з поверненням обвинувального акту прокурору, що унеможливлює вирішення судом питань, передбачених ст.ст.175-177 ЦПК України, стосовно поданої позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення на їх користь 380 000 грн. матеріальної шкоди та 250 000 грн. моральної шкоди, суд вважає необхідним вказану позовну заяву повернути потерпілим, що не позбавляє їх права повторно подати до суду вказану позовну заяву після усунення прокурором недоліків обвинувального акту та направлення його до суду.

Керуючись ст.314, ч.2 ст.376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника Мірошниченко А.М. задовольнити, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України, та додатки до нього повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2.

Клопотання захисника Мірошниченко А.М., в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту з майна залишити без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення на їх користь 380 000 грн. матеріальної шкоди та 250 000 грн. моральної шкоди повернути потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська