
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3673/20
10 лютого 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Смаль Г.Н. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Управління обслуговування громадян (сервісний центр) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.09.2020 року №192250002163 та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Управління обслуговування громадян (сервісний центр) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.09.2020 року №192250002163 та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу період роботи з липня 1994 року по грудень 1994 року, посилаючись на те, що йому на час працевлаштування повністю виплачувалась заробітна плата і це відображено у відповідній довідці Озернянської ОТГ Зборівського району Тернопільської області, до якої увійшла Осташівська сільська рада Зборівського району Тернопільської області.
21 вересня 2020 року відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду з липня по грудень 1994 року та в перерахунку призначеної пенсії, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в цей період не працював, а тому не належав до платників страхових внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування.
А тому, позивач вважає відмову та рішення пенсійного органу протиправним та таким, що порушує його права, та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 19.11.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 09.12.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Головне управління розглянуло звернення позивача та надало рішення №192250002163 від 21.09.2020 року про відмову у проведенні перерахунку.
Позивачем було надано довідку №98 від 25.05.2020 року видану Озерянською сільською радою Зборівського району Тернопільської області щодо виплати середньомісячної заробітної плати з липня по грудень 1994 року відповідно до ч.2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Однак у даній довідці відсутня інформація стосовно проведення будь-яких нарахувань та утримань до соціальних фондів.
Згідно запису №10, який міститься у трудовій книжці позивача 06.07.1994 року звільнено з роботи, у зв`язку з закінченням строку повноважень сільського голови (підстава: сесія сільської ради від 06.07.1994 року). Наступним записом №11, позивача призначено на посаду старшого державного податкового інспектора відділу аудиту юридичних осіб Державної податкової інспекції по Зборівському району.
Таким чином, записи які б підтверджували інформацію про працевлаштування - звільнення позивача за період з 06.07.1994 року по 10.01.1995 року у трудовій книжці відсутні.
Оскільки, збір до Пенсійного фонду нараховувався на фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які підлягали оподаткуванню. Таким чином, позивач як колишній голова, який не працював та не належав до платників страхових внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування та збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а тому з його доходів до соціальних фондів будь-яких нарахувань або утримань не проводилось.
З огляду на зазначене, у Головного управління не виникає жодних правових підстав для зарахування періоду з 06.07.1994 року по 10.01.1995 року до страхового стажу та здійснення перерахунку пенсії позивачу, а тому просило в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 15.12.2020 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 14.01.2021 о 11:30 год.
14 січня 2021 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 10.02.2021 о 10:15 год.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на відзив на позовну заяву.
Суд, заслухавши в судовому засіданні думку позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що в червні 2020 року позивачу була призначена пенсія, у зв`язку з досягненням пенсійного віку. Однак, до загального страхового стажу йому не було зараховано період з липня 1994 року по грудень 1994 року, після закінчення повноважень голови Осташівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області до призначення на посаду старшого державного податкового інспектора Зборівської ДПІ.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 16 вересня 2020 року звернувся до відповідача із заявою в якій просив зарахувати до страхового стажу цей період, посилаючись на те, що йому на час працевлаштування повністю виплачувалась заробітна плата і це відображено у відповідній довідці Озернянської ОТГ Зборівського району Тернопільської області, до якої увійшла Осташівська сільська рада Зборівського району Тернопільської області.
Проте, 21 вересня 2020 року відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду з липня по грудень 1994 року та в перерахунку призначеної пенсії, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в цей період не працював, а тому не належав до платників страхових внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування, з його доходів до соціальних фондів будь-яких відрахувань та утримань не проводилось, а тому цей період до страхового стажу не зараховується, винісши про це рішення № 192250002163.
Не погодившись із вищевказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Управління обслуговування громадян (сервісний центр), позивач звернувся до суду із даним рішенням за захистом своїх прав.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників в разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року N 18-1 (далі - Порядок N 18-1).
Відповідно до пункту 11 Порядку N 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Судом встановлено, що дійсно, у трудовій книжці ОСОБА_1 помилково не вказано період працевлаштування після припинення повноважень голови Осташівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області з липня по грудень 1994 року. Однак, із довідки, виданої правонаступником Осташівської сільської ради Озернянською ОТГ Зборівського району Тернопільської області та розпорядження Осташівського сільського голови № 47 від 12.07.1994 року вбачається, що позивачу в цей період виплачувалось середньомісячна заробітна плата, з якої в установленому порядку стягувались належні до сплати податкові та страхові платежі. Будь-якої перевірки , щодо стягнення чи не стягнення з нього страхових платежів у цей період, відповідачем не проводилось , а тому суд вважає такий висновок відповідача є надуманим та не ґрунтується на належних доказах.
Таким чином, формальні та неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічні позиції були висловлені Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі N 593/283/17 та №638/18467/15-а від 30 вересня 2020 року.
Крім цього, суд вважає зазначити, що згідно статті 62 Закону N 1788-ХІІ та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, відповідачем не було здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж ОСОБА_1 , а тому позовна заява підлягає до задоволення та відповідача слід зобов`язати зарахувати до страхового стажу період з липня по грудень 1994 року та з врахуванням цього періоду провести перерахунок призначеної пенсії з часу призначення.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, що з наведених у позовних заявах мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №20003 від 15.11.2020.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю. Рішення відділу з питань перерахунку пенсій №7 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01 липня по 31 грудня 1994 року №192250002163 від 21.09.2020 року визнати протиправним та скасувати.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 липня по 31 грудня 1994 року та провести перерахунок призначеної пенсії з дати призначення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, відповідно до квитанції № 20003 від 15.11.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Озерна,Зборівський район, Тернопільська область,47264 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
- Управління обслуговування громадян (сервісний центр) (місцезнаходження/місце проживання: вул. Гоголя, 40,м. Зборів,Тернопільська область,47201 14035769 14035769);
- Управління обслуговування громадян (сервісний центр) (місцезнаходження: вул. Гоголя, 40,м. Зборів, Тернопільська область,47201, код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 94900855, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 10.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/3673/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: