Рішення № 94899414, 11.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5755/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженою особою №КР9200/387/НД/АВ/СПТД-ФС від 24.11.2020 року на суму 80 000,00 грн., складену у відношенні до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ;

- стягнути з Управління Держпраці у Кіровоградській області сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем не було вчинено порушення законодавства про працю. Зазначає, що постанова Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №КР9200/387/НД/АВ/СПТД-ФС від 24.11.2020 являється протиправною та має бути скасована, оскільки позивачем не було вчинено недопуску інспектора праці, оскільки йому взагалі не було відомо про проведення інспекційного відвідування, а питання про притягнення його до відповідальності розглядалось без його участі.

23.12.2020 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1).

18.01.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи (а.с.66).

18.01.2021 (вх.№ 1232/21) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення. Вважає, що посадові особи Управління під час проведення перевірки додержання законодавства про працю діяли відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень.

27.01.2021 (вх.№ 2350/21) представником відповідача до суду надано відповідь на відзив.

Представниками сторін до судового засідання надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 22.10.2020 інспектором праці Краєвською Є.О. під час проведення превентивних заходів було виявлено можливе використання нелегальної праці фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в сервісному центрі «Гарант», який знаходиться за адресою: просп. Студентський, 22/12, м. Кропивницький.

Начальником відділу було складено службову записку від 22.10.2020, на підставі чого видано наказ Управління від 22.10.2020 №1125 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 22.10.2020 №1125/04.2. Відповідно до якого головним державним інспекторам відділу з питань експертизи умов праці Краєвською Є.О. та Царенко Г.Л., начальнику відділу з питань експертизи умов праці Хіміч О.А. та начальнику відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Салтан Л.І. було доручено здійснити інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у терміни з 22.10.2020 по 30.10.2020.

Під час відвідування сервісного центру фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був відсутній.

22.10.2020 була складена Вимога про надання документів від 22.10.2020 № КР9200/387/ПД в термін до 23.10.2020 о 9:00 та вручена особі, що перебувала в приміщенні сервісного центру для передачі.

23.10.2020 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № КР920/387/НД/АВ. В акті перевірки зазначено, що: «під час відвідування сервісного центру, було встановлено особу, яка виконувала роботу адміністратора, знаходилась за комп`ютером приймаючи замовлення по телефону та записуючи їх у журнал. Дана особа відмовилась повідомити свої особисті дані (прізвище, ім`я та по-батькові), пояснивши свою присутність в сервісному центрі тим, що ОСОБА_1 попросив її побути в приміщення поки він від`їде у справах. При цьому, дана особа неодноразово телефонувала ОСОБА_1 (з її слів) та повідомляла про перевірку, на прохання надати його номер телефону або зателефонувати йому для спілкування інспектора з підприємцем, нею було відмовлено.

ФОП ОСОБА_1 23.10.2020 надане пояснення, що в нього відсутні наймані працівники, а в приміщенні сервісного центру знаходилась коханка. ФОП ОСОБА_1 не надав документи згідно Вимоги від 22.10.2020 № КР9200/387/ПД без пояснень.

Все вищевикладене свідчить про порушення вимог ст. 21 та ст. 24 КЗпП України».

30.10.2020 Управління Держпраці у Кіровоградській області листом №15-20-02/5036-20 повідомлено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про отримання акту від 23.10.2020 № КР920/387/НД/АВ.

Розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку ст.265 КЗпП України проведено 24.11.2020, за результатами прийнято Постанову про накладення штрафу на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України (недопущення до перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин) в розмірі 80000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає.

Відповідно до абз.1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823) підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація.

У направлені на перевірку зазначено пп.3 п.5 Порядку № 823 від 21.08.2019, а саме - рішення керівника органу контролю, предметом інспекційного відвідування зазначається виявлення неоформлених трудових відносин (а.с.26).

Відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з п.8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Аналізуючи зміст вищезазначених норм, суд робить висновок, що головною умовою проведення інспекційного відвідування являється пред`явлення саме об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі відповідних документів.

Відповідно до п.14 та п.15 Порядку № 823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється(п.п.16,18 Порядку №823).

Судом встановлено, що в Акті № КР9200/387/НД/АВ від 23.10.2020 зазначено, що під час інспекційного відвідування сервісного центру «Гарант» уповноваженими особами відповідача, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 був відсутній, також не було іншої уповноваженої ним особи.

Однак, уповноваженими особами відповідача складено вимогу про надання документів від 22.10.2020 № КР9200/387/ПД, примірник якої відповідач намагався передати невстановленій особі, яка перебувала у приміщенні сервісного центру для подальшої передачі позивачу.

У подальшому, позивачем у приміщенні Управління Держпраці у Кіровоградській області 23.10.2020 надано пояснення, що особа, яка перебувала у приміщенні сервісного центру у трудових відносинах з ним не перебуває (а.с.27).

Відповідно до пояснень позивача, 23.10.2020 коли він був присутній у приміщенні Управління Держпраці у Кіровоградській області, про існування Вимоги про надання документів від 22.10.2020 № КР9200/387/ПД не знав, відповідач не вимагав від позивача надати будь-яких документів, не вручив особисто вищевказану вимогу будь-яких зауважень взагалі не надходило.

Відповідно до ст.2 Закону України № 877 органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами у частині четвертій цієї статті органи зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.5 ст.7 Закону України №877 передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду, і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення.

Посадова особа органу державного нагляду без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

П. 13 Порядку №823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування.

Судом встановлено, що під час здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 був відсутній, а особа яка перебувала на цей час в приміщенні сервісного центру не являлась його уповноваженою особою. Дана особа, не уповноважена була позивачем на представлення його інтересів перед Управлінням.

Пред`явлення інспектором праці перед початком інспекційного відвідування не уповноваженій особі службового посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування є порушенням порядку проведення інспекційного відвідування, а дані дії посадових осіб Управління суперечать Закону № 877-V та Порядку № 823.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем при здійсненні позапланового заходу не були дотримані норми Закону України № 877 та Порядку № 823, що ставить під сумнів взагалі законність проведення позапланового заходу, дане порушення відповідачем чинного законодавства при проведенні інспекційного відвідування було підтверджено матеріалами справи та не спростовано доказами наданими відповідачем.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро «Глазков та Партнери» 28 листопада 2020 року укладено договір про надання правової допомоги (а.с.36-39).

Відповідно до Акту наданих послуг №1 сума гонорару становить 12 000 грн. (а.с.40).

Відповідно до вказаного розрахунку, розмір гонорару адвоката включає: проведення детального аналізу всіх наданих клієнтом документів - 3 години; підготовка та подання в інтересах клієнта адвокатського запиту - 3 години; аналіз документів та відеозапису - 6 годин; аналіз існуючої судової практики в подібних правовідносинах Верховного Суду - 6 годин; аналіз існуючої судової практики в подібних правовідносин Кіровоградського окружного адміністративного суду - 6 годин; написання позовної заяви, формування позову з додатками та подання позову до суду - 8 годин; участь у судових засіданнях, підготовка заяв по суті та процесуальних клопотань - 6-10 годин. Всього витрачено часу до 42 годин, розмір гонорару складає 12 000,00 грн. (а.с.40).

Сплата позивачем вказаної суми за надання правничої допомоги підтверджується квитанції 0.0.1925039929.1 від 30.11.2020 на суму 7000 грн. (а.с.2) та копією платіжного доручення № 490 від 30.11.2020 на суму 5000 грн. (а.с.41).

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited " суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №340/5755/20 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження та всі судові засідання були проведені без участі сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відтак, враховуючи вищенаведені норми КАС України та зважаючи на велику кількість рішень у справах з подібним предметом спору, суд відносить дану справу до категорії незначної складності.

Позивачем не надано доказів, на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи.

При цьому, суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 12000 грн., що заявлена до стягнення з відповідача є не співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

Також, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39808965, 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24) про визнання протиправною скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженою особою №КР9200/387/НД/АВ/СПТД-ФС від 24.11.2020 року на суму 80 000,00 грн., складену у відношенні до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. та судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула