Рішення № 94899134, 16.02.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. справа № 300/3589/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді О. Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Управління Держпраці в Івано-Франківській області

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1.1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі також позивач), 07.12.2020 звернулася в суд з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі також відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ 11486/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 19.11.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач являється фізичною особою-підприємцем та перебуває на другій групі платника єдиного податку. У ході перевірки перукарні «Ліана», відповідач виявив двох працівників, з якими не укладено трудових договорів. Проте, таких трудових договорів не укладено оскільки дані працівники були на випробувальному терміні для майбутнього складення з ними трудового договору. Окрім цього позивач не отримала повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, а тому її право на участь у процесі прийняття рішення порушено, оскільки останній не було відомо ні про час, ні про дату та місце розгляду справи. Також при накладенні штрафу відповідачем не враховано приписів абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, який передбачено, що за дане правопорушення до фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку першої-третьої групи застосовується попередження. Отже до позивача підлягає застосуванню попередження, а не штраф.

1.2. Позиція відповідача.

Управління Держпраці не погоджується з адміністративним позовом, вважає його необґрунтованим та безпідставним. Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск до роботи без укладення трудового договору двох працівників (перукарок) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Факт допуску працівників також зафіксовано технічними засобами. Відповідач зазначає, що листами від 23.10.2020 та від 05.11.2020 позивача повідомлено про те, що на розгляді перебуває акт інспекційного відвідування. Зазначені листи направлялися позивачу поштою. Також відповідач наголосив, що факт вчиненого правопорушення не заперечується позивачем, а навпаки в позовній заяві визнаний та в силу статті 78 КАС України не підлягає доказуванню. Щодо тверджень позивача про неотримання повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, відповідач вказав, що процедура винесення оскарженої постанови повністю дотримана. Щодо перебування позивача на 2 групі єдиного податку відповідач вказав, що 30.09.2020 ОСОБА_1 виключена з реєстру платників єдиного податку, який розглядався при винесенні оскарженої постанови. Таким чином постанова винесена на підставі чинного законодавства, з дотриманням процедури та не підлягає скасуванню.

1.3. Доводи позивача в спростування позиції відповідача.

Заперечуючи проти законності проведення інспекційного відвідування позивач зазначила, що підставою для інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої з засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Проте на адвокатський запит відповідачем так і не надано належних підтверджуючих документів, що дає підстави стверджувати про відсутність правових підстав для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Щодо направлення листів відповідач вказав, що такі направлялися за помилковою адресою, що унеможливило участь позивача у розгляді справи про накладення штрафу.

1.4. Заяви учасників справи та процесуальні дії.

Позовна заява ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована судом (а.с.2-4).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.19-20).

До суду від відповідача, 24.12.2020 надійшов відзив на адміністративний позов №17-09/15-10/8161 від 23.12.2020 (а.с. 28-35).

Позивач, 20.01.2021 подала відповідь на відзив із проханням поновити процесуальний строк його подання в зв`язку із карантином (а.с. 59-60). Судом прийнята відповідь на відзив до уваги.

Ухвалою суду від 01.02.2021 витребувано в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином оформлену інформацію у вигляді довідки про те, на якій системі (системах) оподаткування перебувала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 18.09.2020 по 01.10.2020 включно. У разі перебування на спрощеній системі оподаткування, зазначити на якій групі платника єдиного податку перебувала позивач станом з 18.09.2020 по 01.10.2020 включно. Зокрема надати інформацію на якій системі оподаткування, групі платника єдиного податку за наявності, перебувала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 станом на 01.10.2020 (а.с.70-71). Зобов`язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надати витребувані судом докази до 05.02.2021. Вказана ухвала отримана представником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 01.02.2021, що підтверджується відміткою на супровідному листі (а.с.72).

До суду, 15.02.2021 від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області листом № 1055/6/09-19-20-01 надійшла витребувана судом інформація (а.с.75).

Інших документів на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про можливість розгляду справи, проте строк її розгляду порушений з поважних причин, оскільки матеріали витребувані ухвалою суду надійшли 15.02.2021.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Відповідно до відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/content/home), ОСОБА_4 05.05.1996 зареєстрована фізичною особою підприємцем. Види діяльності позивача: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Також відповідно до інформації реєстру 17.11.2020 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава: власне рішення.

Відповідно до наказу про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 18.09.2020 (а. с. 37) та направлення від 18.09.2020 №15-10/6018 (а. с. 38) головними державними інспекторами відділу з питань трудових відносин та зайнятості Юрочком А. С. та Петриловським М. В. , проведено інспекційне відвідування перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підприємницьку діяльність в якій здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

За результатами здійсненої перевірки складено акт №ІФ11486/1679/АВ від 01.10.2020 (а.с.39-41). Відповідно до вказаного акта, інспекторами праці виявлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме частини третьої статті 24 КЗпП України, ПКМУ №413, а саме ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск до роботи працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин.

Примірник акта перевірки позивач отримала 01.10.2020, що підтверджується особистим підписом позивача на другому примірнику акту про його отримання (а.с.41). Зауважень чи заперечень до акту перевірки позивачем не надавалося.

За результатами винесеного акту перевірки, інспектором праці Юрочком Андрієм Степановичем складено припис № ІФ 11486/1679/АВ/П від 01.10.2020 про усунення виявлених порушень (а.с. 46). Відповідно до відмітки на приписі, усунення порушення станом на 30.10.2020 не виконано. Припис вручено позивачу, що підтверджується відміткою про отримання та підписом ФОП ОСОБА_1 .

Також, інспектором праці Юрочком Андрієм Степановичем 01.10.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ11486/1679/АВ/П/ПТ, роз`яснено позивачу права та обов`язки передбачені статтею 268 КУпАП, зафіксовано те, що ОСОБА_1 від надання пояснень відмовилася та вручено примірник протоколу, що підтверджується відміткою про отримання та підписом позивача (а.с.47). Протокол супровідним листом направлено до Богородчанського районного суду (а.с.49).

Листом №05-07/15-10/6799 від 23.10.2020 позивача повідомлено про те, що її справа розглядатиметься у 45 денний строк за днем одержання позивачем документів (а.с.51) зазначений лист направлено позивачу, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 23.10.2020, код відправлення - 7601867109330. Таке ж повідомлення оформлене листом №05-07/15-10/7124 від 05.11.2020 (а.с.53), проте відповідачем не долучено доказів його направлення.

Управління Держпраці в Івано-Франківській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки від 01.10.2020 № ІФ 11486/1679/АВ винесло постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №11486/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 19.11.2020, відповідно до якого за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України притягнуто до відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України та накладено на позивача штраф у розмірі 1000000 грн (а.с.55). Зазначена постанова направлена позивачу, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 20.11.2020, код відправлення - 7601867261612 (а.с.56).

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №11486/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 19.11.2020, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Законів та підзаконних нормативно-правових актів, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (надалі, також - КЗпП України) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Частинами 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі, також - Закон №877) визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною 8 статті 4 Закону №877 передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

У відповідності до приписів статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Україною 12.10.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України, постановою від 21 серпня 2019 р. № 823 затверджено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі, також - Порядок №823).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку №823 визначено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація ПС та її територіальних органів; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Згідно з підпунктом 1, 3, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до пункту 15 Порядку №823, копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Пунктами 17, 18, 19 Порядку №823 визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Приписами пункту 2 Порядку №509 передбачено, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з пунктом 4 Порядку №509, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ.

Суд зазначає, що виходячи приписів трудового законодавства, забороняється фактичний допуск до роботи осіб без укладення трудового договору. У свою чергу факт здійснення такої роботи, на переконання суду, повинен фіксуватися належними та допустимими способами та засобами, які б дали можливість беззаперечно встановити допуск певної ідентифікованої особи до виконання роботи без укладення трудового договору.

Так, відповідачем встановлено та зафіксовано поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.42,43), а також відеофіксацією інспекційного відвідування (а.с.58) те, що вони працюють вже близько 2 років перукарками у ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює діяльність в перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з режимом роботи з 09:00 до 18:00. Заробітна плата становить 3000 гривень та виплачується два рази на місяць, трудовий договір з ними не укладався. В позовній заяві позивач не заперечує факт використання найманої праці без укладення трудових договорів, а щодо тверджень позивача про перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на випробувальному терміні, позивачем не надано жодних підтверджуючих доказів, окрім цього зазначені твердження спростовуються долученими письмовими поясненнями самих перукарів та їх поясненнями відібраними під час відеофіксації.

Щодо посилань відповідача на порушення процедури повідомлення та розгляду справи про накладення штрафу, суд зазначає, що позивач була присутньою протягом усього процесу здійснення інспекційного відвідування. Остання ознайомлена та отримала примірник акту інспекційного відвідування, припису про усунення виявлених порушень, протоколу про адміністративне правопорушення щодо ФОП ОСОБА_1 . Жодного пояснення чи заперечення в ході здійснення інспекційного відвідування позивачем не надано.

Що стосується неповідомлення позивача про дату, місце і час проведення розгляду справи про накладення штрафу, суд зазначає, що зазначена обставина не є преюдиційною при встановленні факту протиправності постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, а береться судом до уваги в сукупності порушень, які дають змогу суду встановити протиправність постанови у зв`язку з процесуальними порушеннями.

Необхідно зазначити що спроби повідомлення позивача про розгляд справи вчинялися листами №05-07/15-10/6799 від 23.10.2020 (а.с.51) та №05-07/15-10/7124 від 05.11.2020 (а.с.53), таким чином неможливість відповідача, з незалежних від нього причин, належно повідомити позивача про розгляд її справи, не нівелює встановленого та підтвердженого достовірними доказами порушення про допуск неоформлених працівників до роботи.

Також, суд відхиляє посилання позивача на відсутність підстави проведення відповідачем інспекційного відвідування як однієї із причин для скасування постанови про накладення штрафу, оскільки, відповідно до Окремого доручення Державної служби України з питань праці від 25.08.2020 за №Д-330/1/3.1-20 (а.с.36) реалізоване протокольне доручення Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 №70 щодо забезпечення контролю за оформленням трудових відносин. Відповідно до підпункту 8 пункту 5 Порядку 823, доручення Прем`єр-міністра України відноситься до підстав проведення перевірок, у тому числі позивача.

Щодо перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, то на адресу суду 15.02.2021 надійшли витребувані ухвалою суду від 01.02.2020 в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області документи. Так, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом №1055/6/09-19-20-01 від 15.02.2021 повідомило, що в період з 01.10.2019 по 17.11.2020 позивач перебувала на загальній системі оподаткування.

Таким чином, щодо позивача не могло застосовуватися попередження, передбачене пунктом 1 абзацу 2 статті 265 КЗпП, оскільки станом на момент перевірки вона не була платником єдиного податку першої - третьої груп.

Додатково судом встановлено, що станом на момент винесення постанови про накладення штрафу - 19.11.2020 позивач припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням - 17.11.2020, проте суд зазначає, що припинення підприємницької діяльності не може бути причиною звільнення від відповідальності за порушення трудового законодавства, яка передбачена статтею 265 КЗпП України.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтував правомірність прийняття постанови №ІФ 11486/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 19.11.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як свідчать встановлені судом обставини, відповідач діяв на підставі закону, обґрунтовано, із урахування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог в силу норм статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, 299, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач: Управління Держпраці в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39784625.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.