Рішення № 94897875, 16.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року Справа № 160/1700/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №58494965 від 27.02.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 15.02.2021 року, відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк».

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву, а третій особі - пояснення щодо позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. прийнято до виконання виконавчий напис нотаріуса не за місцем його проживання, перебування, як боржника, чим порушено вимоги статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із чим постанова про відкриття провадження від 27.02.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню.

15.02.2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко ОЛ., в якому остання проти позову заперечувала, посилаючись на те, що виконавче провадження відкрито за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, а не за місцем проживання останнього. Також, звертала увагу на те, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає обов`язку виконавця перевіряти будь-яку інформацію стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Таким чином, відповідач вважає, що ним не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження» та оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог вказаного Закону, а тому, позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, разом із відзивом на позов від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Пояснення щодо позову від третьої особи - АТ «ПУМБ» до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.08.2015 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», укладено кредитний договір №26251019835127.

23.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис за №1932 про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 21 591,94 грн. на користь АТ «ПУМБ».

На підставі заяви АТ «ПУМБ» про примусове виконання виконавчого напису №87559, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 27.02.2020 року відкрито виконавче провадження №58494965 у відношенні боржника ОСОБА_1 .

У заяві про примусове виконання виконавчого напису №87559 стягувач просив відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника виконавче провадження з примусового виконано виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за №1932 від 23.01.2019 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 21 591,94 грн., а також у випадку встановлення доходу боржника, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доход боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).

До заяви про примусове виконання виконавчого напису стягувачем додано довідку про відкритий боржником рахунок в АТ «ПУМБ», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

При цьому, у заяві про примусове виконання виконавчого напису стягувачем зазначено, що адресою місця реєстрації боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

27.02.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58494965 з виконання виконавчого напису №1932, виданого 23.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 21 591,94 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.01.2004 року по 10.03.2017 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.03.2017 року по 28.08.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , та з 26.04.2019 року місце проживання останнього зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту, наявної в матеріалах справи.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.02.2020 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону №1403-VIII передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону №1403-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1403-VIII вбачається, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Частиною п`ятою статті 24 Закону №1404-VIII визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VIII).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону №1404-VIII).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома статті 26 Закону №1404-VIII).

За приписами статті 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Також, встановлено, що боржником у виконавчому провадженні №58494965 є фізична особа ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

З аналізу встановлених обставин вбачається, що місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Юхименко О.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якої внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №58494965 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Жодних доказів проживання, перебування позивача в місті Києві, як і знаходження в останньому його майна, ні відповідачем, ні третьою особою суду не надано.

Тобто, відсутнє обґрунтування правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №58494965 та прийняття виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням його майна, грошових кошів, заробітної плати.

В оскаржуваній постанові від 27.02.2019 року відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця.

Стосовно посилання відповідача на наявність рахунку позивача у АТ «ПУМБ», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту заяви АТ «ПУМБ» про примусове виконання виконавчого напису №1932 від 23.01.2019 року, стягувач вказав, що боржник ОСОБА_1 має картковий рахунок № НОМЕР_1 від 31.08.2015 року, відкритий в АТ «ПУМБ», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Так, відповідно до ст. 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) та безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Таким чином, у розумінні чинного законодавства майном є не рахунки, а грошові кошти, які можуть розміщатися на рахунку особи.

При цьому, суд зазначає, що надана АТ «ПУМБ» довідка про відкриття рахунку № НОМЕР_1 від 31.08.2015 року, що належить боржнику в АТ «ПУМБ», не є достатнім доказом того, що у боржника, який зареєстрований та проживає у м. Дніпрі, наявне майно у виконавчому окрузі міста Києва, оскільки доказів наявності грошових коштів на відкритому рахунку суду не надано.

Доводи відповідача, що чинним законодавством не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки зміст ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» дає суду підстави стверджувати, що виконавець повинен перевірити, чи за правильним місцем проживання, перебування боржника подає виконавчий документ стягувач, оскільки за приписами п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» пред`явлення виконавчого документа не за місцем виконання є підставою для повернення останнього стягувачу.

Отже, у даному випадку відповідач, отримавши заяву представника АТ «ПУМБ» про примусове виконання рішення, повинен був перевірити, чим підтверджується факт проживання позивача в місті Києві, оскільки з документів чітко вбачається, що зареєстрованим, тобто документально підтвердженим місцем проживання позивача, є його адреса в місті Дніпрі, та перевірити наявність грошових коштів на відкритому рахунку, і, встановивши, що таких доказів немає, повернути виконавчий документ стягувачу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на позицію висловлену в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 27.12.2019 року у справі №905/584/19, оскільки остання стосується інших обставин, ніж ті, які є предметом дослідження у даній справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача - приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження №58494965 не було доказів проживання, перебування боржника у виконавчому окрузі міста Києва, а також наявності в даному окрузі майна, у зв`язку з чим оскаржувана постанова від 27.02.2019 року про відкриття виконавчого провадження №58494965 прийнята відповідачем всупереч вимог частини 2 статті 24 Закону України №1404-VIII, оскільки виконавчий документ прийнято до виконання з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Згідно із п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Таким чином, у даному випадку приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання, чого в даному випадку зроблено не було.

Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому таке рішення приватного виконавця є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», отже, спірна постанова підлягає скасуванню, через відкриття виконавчого провадження ВП №58494965 не за місцем виконання.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувану постанову, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1999934380.1 від 01.02.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, офіс 35-Б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ, 14282829), про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни від 27.02.2019 року про відкриття виконавчого провадження №58494965 щодо примусового виконання виконавчого напису №1932, виданого 23.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 21 591,94 грн.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, офіс 35-Б) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець