Ухвала суду № 94894632, 10.02.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/2/21

Провадження № 2-о/700/3/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/2/21 провадження № 2-о/700/3/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про встановлення факту що має юридичне значення (встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів),

В С Т А H О В И В:

Представник заявника адвокат Кушнарьов Євгеній Ігорович звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обгрунтування заявлених вимог представник заявника зазначив, що заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що у свідоцтві про шлюб та у свідоцтві про народження дитини її прізвище вказано як « ОСОБА_2 », в той час коли у називному відмінку прізвище заявника в паспорті вказано як « ОСОБА_2 ». Пенсійний фонд зазначив на необхідності усунення розбіжностей у поданих документах. Причиною неможливості одержання свідоцтва про народження дитини та свідоцтва про шлюб є відмови відповідних відділів реєстрації актів цивільного стану, які посилаються на Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та на Наказ Мінюсту від 24.07.2008 р. №1269/5 «Про затвердження Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян», де вказано, що після припинення шлюбу внаслідок його розірвання свідоцтва про шлюб повторно не видаються. Відділи реєстрації актів цивільного стану не вбачають підстав для видачі нових (повторних) відповідних свідоцтв із прізвищем заявника – « ОСОБА_2 ». Просить встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючих документів, а саме:

-Свідоцтва про народження дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де зазначено прізвище матері як « ОСОБА_2 »;

-Свідоцтва про шлюб – вказано прізвище заявника « ОСОБА_2 ».

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися, звернулися до суду із клопотанням провести розгляд справи без їх участі та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника. Проти заявлених вимог не заперечує.

Перевіривши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із паспорта громадянина України НОМЕР_1 , 26.12.2002р. виданого 29.07.2020 року прізвище заявника зазначено – « ОСОБА_2 ». (а.с.8)

Відповідно до відповіді від 11.09.2020 на звернення ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії, заявнику повідомлено про виявлену розбіжність в написанні її прізвища у наданих нею документах та паспорті. (а.с.13)

Так, у свідоцтві про народження дитини заявника серії НОМЕР_2 прізвище матері вказано як « ОСОБА_2 »; у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 22.11.2006 (повторно) прізвище дружини вказано « ОСОБА_2 ». (а.с.24-25)

Встановлення факту, що має юридичне значення заявнику необхідне для повторного звернення для отримання пенсії за віком.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, за положеннями п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно із правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В той же час, згідно з ч.3 ст.315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

Суд вважає необхідним зазначити, що за наявності помилок у свідоцтвах, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану та відмові цього органу внести виправлення, заявник може звернутися до суду за встановленням таких юридичних фактів: про встановлення неправильностей у актовому записі та внесення змін до актового запису.

Таким чином, заява ОСОБА_4 щодо встановлення факту належності правовстановлюючих документів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12,13,81,229, 258, 259,263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про встановлення факту що має юридичне значення (встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Бесараб