
Справа № 527/1763/20
провадження 2/527/28/21
РІШЕННЯ
іменем України
15 лютого 2021 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Олефір А.О.,
за участю секретаря
судового засідання - Волик Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
У позовній заяві представник зазначив, що 24 травня 2017 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № SAMABWFC00001041358 та отримання кредитної картки. На підставі Анкети-заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладено на банківському сайті складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 07 вересня 2020 року її заборгованість за кредитним договором складає 41706,04 грн., з яких: 23269,88 грн. - заборгованість за кредитом; 17656,16 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 780,00 грн. - пеня.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 41706,04 грн. та судові витрати у сумі 2102,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати у його відсутності, вказав, що позов підтримує, згоден на ухвалення заочного рішення у справі в разі неявки відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи на більш пізню дату, оскільки не має можливості з`явитися в суд через складні погодні умови.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Судове засідання, призначене на 23 листопада 2020 року, відкладено за клопотання представника відповідача у зв`язку з укладенням угоди про надання правової допомоги та необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.
Судове засідання, призначене на 18 грудня 2020 року, відкладено за клопотання представника відповідача у зв`язку з перебуванням на лікарняному, при цьому підтверджуючого документу після закриття лікарняного представник до суду не надав.
Судове засідання, призначене на 21 січня 2021 року, відкладено за клопотання представника відповідача у зв`язку із зайнятістю у кримінальному провадженні та перемовами з представниками банку для вирішення спору.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи неодноразове відкладення судових засідань, дати яких були завчасно погоджені з представником відповідача, відсутність підтвердження поважності неявки у судове засідання 15 лютого 2021 року, наявність транспорту міжміського сполучення для явки відповідача, а також відсутність клопотань про витребування доказів чи відзиву на позов, суд вважає причину неявки відповідача та її представник не поважною, та вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
24 травня 2017 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У заяві зазначено, що вона згодна з тим, що ця заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованим в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту.
До позовної заяви банком додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна».
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 07 вересня 2020 року складає 41706,04 грн., з яких: 23269,88 грн. - заборгованість за кредитом; 17656,16 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 780,00 грн. - пеня.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як зазначено в ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача нараховані відсотки і пеню.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що в разі укладення кредитного договору розмір відсотків та неустойки, які підлягають стягненню у разі порушення боржником зобов`язання повинні бути встановлені законом або визначені у договорі за погодженням сторін.
.
У Анкеті-заяві позичальника від 24 травня 2017 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору, які визначають розмір відсотків та неустойки (пені) за порушення зобов`язання.
Тарифами користування кредитною карткою «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків та неустойки (пені) у разі порушення зобов`язання.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача можуть змінюватися самим банком, тобто позивач міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір відсотків, надані банком Тарифи та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» та Витяг з Умов та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24 травня 2017 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 17656,16 грн. - заборгованості по відсоткам та 780,00 грн. - пені до задоволення не підлягають.
Разом з тим, враховуючи те, що відповідач отримала від позивача грошові кошти, які в добровільному порядку не повернула, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23269,88 грн. - заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 41706,04 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 23269,88 грн., що становить 55,79 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1172,70 грн., що складає 55,79 % від 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «АКЦЕНТ-БАНК» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080, п/р № НОМЕР_2 , МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001041358 від 24 травня 2017 року станом на 07 вересня 2020 року в розмірі 23269,88 грн. (двадцять три тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень вісімдесят вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у сумі 1172,70 грн. (одна тисяча сто сімдесят дві гривні сімдесят копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено 16 лютого 2021 року.
Суддя А. О. Олефір
Судове рішення № 94894265, Глобинський районний суд Полтавської області було прийнято 15.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 527/1763/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: