Рішення № 94890506, 29.01.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3669/20

2-а/932/637/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кубрак К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Кукота Романа Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

25.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Кукота Романа Олеговича, в якому просить скасувати постанову серії ІД №00075702 від 21.02.2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, згідно якої, на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200,00 гривень. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є неправомірною, оскільки вона перевозила дитину з інвалідністю, якій стало погано, а тому вона зупинилась. Її зупинка тривала 5-6 хвилин, вказує, що особи, які перевозять осіб з інвалідністю, звільнені від оплати послуг з паркування.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлєва Д.О. від 26.03.2020 року позовну заяву залишено без руху, яка отримана позивачем 23.04.2020 року.

Вимоги ухвали від 26.03.2020 року позивачем виконано та 06.05.2020 року подано на адресу суду уточнену позовну заяву.

Однак провадження у справі відкрито не було, будь-які інші процесуальні рішення судом у справі не приймались.

11.12.2020 року, згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи, дану справу передано для розгляду судді ОСОБА_2 , у зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя.

Цього ж дня суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено дату судового засідання.

30.12.2020 року в зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено.

31.12.2020 року на адресу суду від Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради надійшла заява про залучення останньої в якості третьої особи у справі.

13.01.2021 року та 19.01.2021 року від позивача надійшла заява про залучення Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради у якості співвідповідача у справі, а також додаткові пояснення по суті позову.

Ухвалою від 22.01.2021 року у задоволенні клопотання головного спеціаліста-юрисконсульт юридичного сектору, відділу юридичної, кадрової роботи та забезпечення діяльності Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бессенова Н.П. про залучення Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради до участі у справі, у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відмовлено, натомість залучено до участі у справі в якості співвідповідача Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради. В зв`язку із залученням співвідповідача, розгляд справи відкладено на 29.01.2021 року. Копію ухвали скеровано сторонам.

В судове засідання позивач не з`явилась, натомість в матеріалах справи наявна її заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення судового засідання, в судове засідання не з`явивлись, явку повноважного представника не забезпечили, про причини неявки не повідомили, відзиву на позовну заяву, у встановлений строк, не подали.

Ухвалу про відкриття провадження у справі, копію позову з доданими до нього документами, скеровано відповідачу засобами електронного поштового зв`язку на його офіційну електронну адресу.

У відповідності до ч.3ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до ч.1-2 ст.268 цього Кодексу, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Ознайомившись із доводами позову, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності докази наявні у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно постанови серії ІД №00075702 від 21.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення, винесеної головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Кукотом Р.О., на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП, зокрема за те, що 24.12.2019 року о 13 год. 33 хв. в м. Дніпро, по вул. Леваневського, в районі зооринку №1, транспортним засобом «Фольксваген СС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено адміністративне правопорушення, а саме: неоплачено вартість послуг користування майданчиком для платного паркування, чим порушено абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортного засобу.

З представлених фотографій вбачається, що транспортний засіб був припаркований у вказаному місці, як мінімум поза 11 хв. часу.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, є адміністративно караним діянням, що передбачає накладення відповідного адміністративного стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Факт того, що позивач є власником транспортного засобу «Фольксваген СС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ніким не оспорюється.

Позивач також не оспорює того факту, що саме вона припаркувала вказаний транспортний засіб на платному паркувальному майданчику 24.12.2019 року о 13 год. 33 хв. за адресою: м. Дніпро, по вул. Леваневського, в районі зооринку №1.

Водночас, позивач стверджує, що перевозила в той час особу з інвалідністю – ОСОБА_4 , 2001 року народження, яка є особою з інвалідністю І групи.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським організаціям осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Місця для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачені частиною шостою цієї статті, також виділяються на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, їх власниками/співвласниками (управителями) або орендарями, на проїзних частинах автомобільних доріг і тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів) - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (суб`єктами господарювання, якщо їм у встановленому порядку передано відповідні частини доріг і тротуарів для ведення господарської діяльності) з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Позивачем долучено до позовної заяви копію відповідного посвідчення особи з інвалідністю.

З долучених до матеріалів справи фотографій неможливо встановити чи автомобіль припаркований на місці, призначеному для безоплатного паркування транспортних засобів, для осіб з інвалідністю чи ні.

Твердження позивача, що вона перевозила особу з інвалідністю співвідповідачами не спростовано, у суду теж відсутні підстави не довіряти цим твердженням позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З врахуванням неподання відповідачами відзиву на позов, зважаючи, що суб`єктом владних повноважень не виконано свого обов`язку щодо доказування правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративні правопорушення та не спростування тверджень позивача щодо перевезення нею особи з інвалідністю в день та час вчинення ймовірного правопорушення, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення.

Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням зазначеного, постанову серії ІД №00075702 від 21.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, згідно якої на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200,00 гривень слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї – закрити.

Щодо строку на оскарження постанови.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскаржувана постанова винесена інспектором 21.02.2020 року та вручена позивачу 14.03.2020 року, що підтверджується відповідним поштовим конвертом та трекером поштових відправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Відтак, оскаржувана постанова набрала законної сили 14.03.2020 року, даний позов скеровано ОСОБА_1 до суду 20.03.2020 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, а тому строк на її оскарження позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції на користь позивача судовий збір у сумі 420,40 грн., сплачений ним за подання адміністративного позову у даній справі.

Керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд –

у х в а л и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Кукота Романа Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії ІД №00075702 від 21.02.2020 року за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.01.2021 року.

Суддя О.М. Кіпчарський