Рішення № 94889939, 28.10.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №274/5588/18

Провадження № 2/752/1216/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Оджубейської Д.І,,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») з позовом про стягнення грошових коштів в розмірі 156818,40 гривень, які були внесені як забезпечувальний платіж, 3% річних в розмірі 980, гривень, пені в розмірі 11595,94 гривні, інфляційних втрат в розмірі 2979,54 гривні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.06.2018 р. між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі А1, площею 160,2 кв.м., Сараю Б1, площею 26,3кв.м., Сараю В1, площею 12 кв.м., які знаходились за адресою: АДРЕСА_1 .

Основний договір повинен був бути укладений 31.07.2018 р.

На виконання умов Попереднього договору в забезпечення його виконання позивач перерахував на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 156818,40 гривень.

Однак, у строки, визначені в Попередньому договорі, Основний договір не був укладений, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з заявою від 09.08.2018 р. про повернення сплачених коштів.

У відповідь на зазначену заяву ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав лист про відмову у поверненні коштів, оскільки Банком були вчинені дії щодо повідомлення позивача про час і місце укладення Основного договору.

Позивач посилається на те, що на момент укладання Попереднього договору ПАТ «Укрсоцбанк» гарантував, що об`єкт купівлі-продажу не є предметом судового спору, під забороною не перебуває, не заставлений і треті особи не мають на нього будь-яких прав.

Хоча, як в подальшому стало відомо позивачу, 02.04.2018 р. ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про про визнання за нею права власності на спірний об`єкт і скасування державної реєстрації права власності, про що відповідачу було відомо.

Крім того, в межах розгляду даної справи ухвалою суду від 22.06.2018 р. на спірні приміщення накладено арешт, а також існувала заборона на відлучення об`єкту нерухомого майна на підставі договору іпотеки від 31.07.2007 р., про що Банк не повідомив позивача.

Також позивач зазначає, що повідомлення про місце і час Основного договору було направлено ПАТ «Укрсоцбанк» лише 26.07.2018 р., а отримано позивачем 14.08.2018 р.

Оскільки Основний договір не був укладений з вини ПАТ «Укрсоцбанк» позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти, внесені в якості забезпечувального платежу за Попереднім договором, а також пеню, передбачену договором та застосувати положення ст.625 ЦК України і в зв`язку з неповерненням Банком грошових коштів за Попереднім договором в добровільному порядку стягнути 3% річних та інфляційні втрати.

03.12.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Відповідачу судом встановлено строк на подання відзиву протягом 30 днів з моменту отримання копії ухвали.

ПАТ «Укрсоцбанк» надані письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки Банком були виконані умови Попереднього договору.

Позивач в ході судового розгляду підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просив його задовольнити, оскільки саме з вини Банку не був укладений письмовий договір, повідомлення про місце і час укладання договору було надіслано у строк, який унеможливлював його отримання до дня укладання угоди, крім того, Банк при підписанні Попереднього договору не повідомив про наявність обтяжень на нерухомому майні, що було предметом купівлі-продажу та наявність судового спору щодо цього майна.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що вимоги позивача не є доведеними та не надано доказів внесення забезпечувального платежу.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2018 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений Попередній договір, відповідно до п.1 якого сторони зобов`язуються укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) будівлі А1, площею 160,2 кв.м., Сараю Б1, площею 26,3кв.м., Сараю В1, площею 12 кв.м., які знаходились за адресою: АДРЕСА_1 , не пізніше 31.07.2018 р. (продовження цього терміну допускається за додатковим погодженням між Сторонами, яке має бути нотаріально посвідчено). При цьому ПАТ «Укрсоцбанк» зобов`залось підготувати документи, необхідні для укладення та нотаріального посвідчення Основного договору.

Умови Основного договору повинні були передбачати, що ПАТ «Укрсоцбанк» гарантує, що зазначений Об`єкт купівлі-продажу до моменту укладання цього договору нікому іншому не проданий, не подарований, не переданий як внесок до статутного фонду юридичної особи, іншим способом не відчужений, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, під арештом не перебуває.

В забезпечення виконання зобов`язань, що виникають на підставі Попереднього договору, ОСОБА_1 зобов`язався перерахувати на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк» забезпечувальний платіж в розмірі 156818,40 гривень, що на момент складання цього договору за курсом НБУ становило 6000 доларів США.

В разі невиконання ПАТ «Укрсоцбанк» з будь-яких підстав умов Попереднього договору, сума в розмірі 6000 доларів США по курсу НБУ на день підписання договору повинна бути повернути ОСОБА_1 до 01.08.2018 р.

Судом встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» листом від 20.07.2018 р. повідомило ОСОБА_1 про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке відбудеться об 11.00 год. 30.07.2018 р.. Зазначений лист був направлений позивачу лише 26.07.2018 р., прибуло до відділення Бердичів - 4 28.07.2018 р. і було вручено позивачу 14.08.2018 р.

Крім того, судом встановлено, що 02.04.2018 р. ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», Державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рогівської сільської ради «Рожівське» по м.Києву Лати Д.О. про скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю (магазин) літера А-1, загальною площею 160,2 кв.м., Сараю Б1, площею 26,3кв.м., Сараю В1, площею 12 кв.м., які знаходились за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку за даною адресою, та визнання права власності на зазначені об`єкти за ОСОБА_2 .

Відповідачу - ПАТ «Укрсоцбанк», було відомо про наявність зазначеного спору, оскільки Банком 23.04.2018 р. подано відзив на позовну заяву.

Крім того, на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду від 20.06.2018 р. на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 судом був накладений арешт, яка залишена без змін на підставі Постанови Апеляційного суду Житомирської області від 20.09.2018 р.

Отже, наявність судового спору щодо права власності на нежитлову будівлю (магазин) літера А-1, загальною площею 160,2 кв.м., Сараю Б1, площею 26,3кв.м., Сараю В1, площею 12 кв.м., які знаходились за адресою: АДРЕСА_1 , а також наявність арешту зазначених приміщень унеможливлювало укладання Основного договору, про що ПАТ «Укрсоцбанк» не повідомив ОСОБА_1

09.08.2018 р. ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» письмову претензицію щодо повернення грошових коштів, сплачених в якості забезпечувального платежу, оскільки Основний договір не був укладений.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

Відповідно до ст.635 ЦК України Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до п.16 Попереднього договору сторони погодили, що в разі невиконання ПАТ «Укрсоцбанк» з будь-яких підстав умов Попереднього договору, сума в розмірі 6000 доларів США по курсу НБУ на день підписання договору повинна бути повернути ОСОБА_1 до 01.08.2018 р.

Отже, в зв`язку з не укладанням Основного договору з вини відповідача, який не повідомив своєчасно позивача про місце і час укладання договору, існуванням обставин, що перешкоджали укладанню Основного договору, ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») повинен повернути був до 01.08.2018 р. забезпечувальний платів в розмірі 156818,40 гривень (що еквівалентний 6000доларів США), що був внесений позивачем на виконання п.11 Попереднього договору.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).

Враховуючи викладені обставини, встановлені в ході судового розгляду, оцінюючи всі надані сторонами та досліджені судом докази,суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, зважаючи на те, що відповідачем не спростовано, що Основний договір не був укладений з вини Банку, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ23494714, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму забезпечувального платежу в розмірі 156818 гривень 40 копійок, 3% річних в розмірі 980 гривень, пеню в розмірі 11595 гривень 94 копійки, інфляційні втрати в розмірі 2979 гривень 54 копійки судовий збір в розмірі 1660 гривень 44 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя