Ухвала суду № 94882316, 11.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18504/20

Провадження № 2/522/4316/21

УХВАЛА

11 лютого 2021 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Стогнієнко Т.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Пенсіон-ЮА», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю « Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», третя особа: ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2020 року позивач звернувся до суду із позовом, по якому просила суд розірвати договір вічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ « Пенсіон-ЮА» від імені якого діяв представник Кукшинов К.О., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А., 08.07.2020 року, зареєстрований в реєстрі №690; Скасувати заборону відчуження 126/2000 часток квартири АДРЕСА_1 , яка належить ТОВ « Пенсіон-ЮА», реєстраційний код -12973707, зареєстровану в реєстрі за №691, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. 08.07.2020 року.

23.10.2020 року направлено запит до Відділу адресно-довідкової роботи з метою визначення місця реєстрації відповідача по справі – ОСОБА_4 ..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11.02.2021 року.

11.02.2021 року представник позивача подала до суду заяву про зупинення провадження у справі до залучення у справі законного представника малолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, на підтвердження чого надала копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 11027.

Представник відповідачів подала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача, посилаючись на п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

В судовому засіданні представники позивачів просили зупинити провадження у справі, проти закриття провадження у справі заперечували.

Представник відповідачів в судовому засіданні просила закрити провадження у справі, проти зупинення провадження – заперечувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін дійшов наступного висновку.

Представником позивача подано до суду заяву про зупинення провадження у справі, яка підписана представником позивача.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне повернути клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідачів подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача, посилаючись на п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва(пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду позивач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі можуть брати участь позивачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено померлою особою, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

В даному випадку позивач помер до відкриття провадження у справі, тобто до набуття ним статуту сторони по справі.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16.

Таким чином, суд не повинен був відкривати провадження у справі, однак факт того, що позивач помер на час відкриття провадження у справі суду не було відомо, а відкривши провадження у справі в цій частині, суд має його закрити на підставі пункту 1 чатсини 1 статті 255 ЦПК України, а не на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, як цього просить представник відповідачі.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 255, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Васильєвої Неллі Сергіївни про зупинення провадження у справі,- повернути заявнику.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Пенсіон-ЮА», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю « Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», третя особа: ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,- закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлений 15.02.2021 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

11.02.2021