Ухвала суду № 94882292, 15.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2364/21

Провадження № 2/522/5477/21

УХВАЛА

про залишення без руху

15 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про зміну місця проживання дитини, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одесизвернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про зміну місця проживання дитини, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому він просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення, посилаючись на те, що він є особою з інвалідністю третьої групи, офіційно не працевлаштований, а його матеріальний стан останнім часом погіршився через наявність обмежень, пов`язаних із заборгованістю по аліментам.

На підтвердження зазначеного надає копію довідки № 16.09-10/2019 від 28 лютого 2020 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси про отримання соціальної допомоги особою з інвалідністю 3 групи за період з вересня 2019 року до лютого 2020 року.

Вирішуючи зазначене клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд вправі відстрочити сплату судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 посилається на те, що його матеріальний стан погіршився через наявність заборгованості по аліментам, він офіційно не працевлаштований, проте працює майстром-будівельником, отримує соціальну допомогу, розмір якої є незначним, у підтвердження чого надав відповідну довідку.

Проте, наведені заявником обставини не є безумовною підставою для відстрочення від сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів про відсутність інших джерел доходів, окрім соціальної допомоги.

Ці обставини не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо сплати судового збору при поданні позовної заяви.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він працює майстром-будівельником, приймає та виконує замовлення на проведення ремонтно-будівельних робіт, отримує достатній дохід для утримання родини, що не узгоджується з обставинами, викладеними у клопотанні про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, а вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (надалі – Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270 гривень.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено три позовних вимоги, а саме про зміну місця проживання дитини, звільнення від сплати заборгованості по аліментам та звільнення від сплати аліментів, а тому, сплаті позивачем підлягає сума судового збору у розмірі 2 724 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме для надання суду доказу на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Реквізити суду на оплату судового збору :

Отримувач коштівГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA268999980313111206000015758Код класифікації доходів бюджету22030101

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про зміну місця проживання дитини, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Федчишена