Рішення № 94881968, 09.02.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3058/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2020 року позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 46 145,70 грн. за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності. 08.05.2017 року між позивачем та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір позики №181627. За умовами п. 1.1. укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1050,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування. Позивач належним чином виконав умови договору позики, але відповідач отримані грошові кошти в передбачений договором строки не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 46 145,70 грн., яку просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але звернувся до суду з заявою про підтримання позову, який просив розглянути у його відсутність, при цьому проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, відзив на позов у встановлений строк не надав, у зв`язку з чим суд ухвалює заочне рішення відповідно до вимог ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

08.05.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики №181627. Відповідно п. 1.1 вказаного договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1050,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач (позичальник) зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування зазначені у п. 1.5.1. цього Договору.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що строк договору 10 днів, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем.

Відповідно до пунктів 1.5.1 Договору нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином:

- 0,95 процента від суми позики, але не менше ніж 30 гривень 00 копійок за перший день користування позикою;

- 0,95 процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п. 1.3 цього договору;

Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши суму позики на рахунок вказаний відповідачем.

Згідно довідки, заборгованість за Договором, станом на 19.06.2020 року становить 46 145,70 грн., яка складається з: 1050,00 грн. основного боргу, 22 733,10 грн. заборгованості за відсотками та 22 362,60 грн. заборгованості за простроченими відсотками.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином встановлено, що на підставі договору позики від 08.05.2017 р. відповідач отримав у позику грошові кошти у розмірі 1050,00 грн.

Відповідач грошові кошти отримав шляхом перерахування суми позики на свій банківський рахунок, а вчасно грошові зобов`язання за договором не виконав, тому утворилася заборгованість, а отже, позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

З урахуванням задоволення позову на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст. 141, 178, 259, 264-265, 274, 279-282, 284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) заборгованість за договором позики в розмірі 46 145,70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя А.І.Бочаров