Вирок № 94880830, 15.02.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4100/20

Провадження №1-кп/265/240/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Шиян В.В.,

за участю секретаря - Себко Г. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020050790000387 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, учня Маріупольського будівельного коледжу, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Книш Т. Ю. Крамчанінова А.І.

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1

законного представника - ОСОБА_3 ,

захисника - Бережної М.І.

спеціаліста управління «Служби у справах дітей» - Кісель С.М.

В С Т А Н О В И В:

7 березня 2020 приблизно о 23 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи умисно, в ході конфлікту який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи мету заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 ,утримуючи у лівій руці ніж, наніс удар в область живота, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани передньої черевної стінки, що проникає в черевну порожнину з пораненням чепця, печінки та ускладнилась внутрішньочеревною кровотечею , яке по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент спричинення, а також три удари в область спини чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран грудної клітини , по задній поверхні грудної клітини на рівні 12 - го ребра по передньо-пахвовій лінії справа, по задній поверхні грудної клітини на рівні 11 ребра, між хребтової та лопаточною лініями зліва, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, оскільки рани вимагають для свого загоєння і утворення спроможних рубців термін понад шість днів.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, визнаючи свою провину за пред`явленим йому обвинуваченням повністю, вказував, що 7 березня 2020 року його мати святкувала день народження. З ранку вона готувалася до свята. Приблизно о 5 годині він повернувся до дому та став свідком сварки між його матір`ю ОСОБА_4 та її співмешканцем - ОСОБА_2 , але сварка швидко закінчилася та вони заспокоїлися. Приблизно о 22 годині після того як всі гості розійшлися, мати почала прибирати зі столу. Співмешканець ОСОБА_2 сидів на дивані та дрімав. Сварка розпочалася із-за грошей. Він намагався заспокоїти їх, але сварка наростала, і його мати вдарила ОСОБА_2 ногою в голову. ОСОБА_2 підскочив, і між ним та його матір`ю розпочалася бійка. Намагаючись захисти матір він став між ними, та отримав від ОСОБА_2 декілька ударів про голові. Оскільки ОСОБА_2 не заспокоювався, він з метою припинити дії потерпілого, пішов на кухню, де взяв ножа, аби налякати потерпілого. Демонструючи ніж, він намагався привернути увагу потерпілого, але ОСОБА_2 продовжував кидатися то на нього то на матір, у зв`язку з чим він наніс ОСОБА_2 удар ножем в живіт. Потерпілий ОСОБА_2 , після того як побачив кров, став ще агресивнішим, почав кидатися на нього та на матір. Він ухилявся від ударів потерпілого, але потерпілий продовжував наносити удари то йому то матері, тому під час боротьби він вдарив один раз потерпілого в область спини. Матір - ОСОБА_5 , побачив кров, виштовхнула потерпілого на кухню, а він розвернувся та почав направлятися до виходу, але при цьому перечепився та впав на підлогу. ОСОБА_5 намагалася допомогти потерпілому, але він накинувся на неї та відштовхнув її ногою. В подальшому матір забрала в нього ніж та кинула в мийку на кухні. Потерпілий продовжував агресивно поводитися, у зв`язку з чим він почав тікати від потерпілого, та вибіг на вулицю. ОСОБА_6 вибіг за ним але побіг в іншому напрямку. Наполягає на тому, що він не бажав смерті потерпілому, ніж взяв в руки лише щоб налякати потерпілого, щоб він заспокоївся. Удари ножем наніс в цілях самооборони. У скоєному щиро кається, намагався примиритися з потерпілим, але потерпілий не бажає йти на примирення. Публічно просить у нього вибачення.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 пояснив, що він є батьком обвинуваченого, охарактеризував свого сина, як спокійного та врівноваженого хлопця. Пояснив, що свідком події він не був, про обставини події дізнався лише вранці наступного дня. Вважає, що саме поведінка матері - ОСОБА_5 та її співмешканця спровокувала зазначену подію.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 7 березня 2020 року, він разом зі своєю співмешканкою - ОСОБА_5 , матір`ю обвинуваченого, святкували її день народження. Тому в той вечір і він і його співмешканка були в стані алкогольного сп`яніння. Ввечері, після того, як всі гості пішли, співмешканка, не бажала закінчувати святкування, у зв`язку з чим почала просити кошти на алкоголь. Він їй відмовив у зв`язку з чим вона вдарила його ногою в голову. В процесі сварки, між ним та співмешканкою відбулася штовханина, під час якої вона впала на підлогу. Обвинувачений ОСОБА_1 в цей час сидів в куті кімнати за комп`ютером, та був свідком події. Під час коли він намагався заспокоїти співмешканку, тримаючи її руки, щоб вона не кидалася дратися, він почув удар, потім відчув сильний біль в животі, та побачив в руках обвинуваченого ОСОБА_1 предмет схожий на ніж. Обвинувачений продовжував кидатися на нього, він його відштовхнув та почав убігати з квартири, коли відчув ще декілька ударів в спину. Від ударів він впав, а коли піднявся побачив, що співмешканка тримає свого сина - неповнолітнього ОСОБА_1 щоб він не кидався на нього. Зрозумів, що неповнолітній ОСОБА_1 , бажає його вбити, він злякався, піднявся на ноги та вибіг з квартири. Побоюючись, що ОСОБА_1 може його наздогнати він побіг в сторону проспекту Перемоги, на оживлену дорогу, де намагався зупинити автомобіль. Якийсь автомобіль зупинився, він впав, та йому викликали швидку медичну допомогу. На теперішній час претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, питання щодо покарання просить вирішити на розсуд суду.

На підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, за клопотанням прокурора в ході судового розгляду були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 7 березня 2020 року вона святкувала свій день народження. Після того як всі гості розійшлися, вона та її співмешканець ОСОБА_2 знаходилися в стані алкогольного сп`яніння. Вона почала прибирати зі столу, а її співмешканець відпочивав на дивані. Вона запропонувала співмешканцю допомогти їй прибрати в кімнаті на що він відповів відмовою, що її дуже обурило і вона вдарила його ногою по голові. ОСОБА_2 підскочив з дивану та між ними розпочалася сварка та штовханина. В цей час її син ОСОБА_1 сидів біля комп`ютера в куті кімнати. Побачив що ОСОБА_2 агресивно себе поводить, почав рознімати їх, для чого став між нею та ОСОБА_2 . Співмешканець почав бити сина по голові, та штовхати їх, у зв`язку з чим вона з сином впали та в неї впали окуляри. Коли син взяв ножа, вона не бачила. Бачила лише що син вдарив ОСОБА_9 в живіт, на її думку це був удар кулаком. Але сварка та штовханина продовжувалася, і лише тоді коли вона побачила у потерпілого кров то вона зрозуміла, що в руках у сина ніж. Ударів ножем по спіні вона не бачила. Вона забрала ніж у ОСОБА_1 та кинула його в мийку. Потім намагалася надати допомогу ОСОБА_2 , але він поводив себе агресивно: відступав, перечепився через поріг, впав, потім кинувся на сина. Коли син ОСОБА_1 вибіг з квартири, ОСОБА_2 погнався за ним. Через деякий час, син повернувся до дому, і вони пішли шукати ОСОБА_2 .. Оскільки вони не знайшли потерпілого то повернулися дому. Ніж вона помила від крові та прибрала. Пояснила, що зазначена подія дуже сильно вплинула на сина. Він дуже переживає та розкаюється.

Крім цього на підтвердження висунутого обвинувачення прокурором суду було надано письмові, речові докази та експертні висновки, дослідженні судом безпосередньо відповідно до ст. 94 КПК України.

8 березня 2020 року, було внесено відомості до ЄРДР за № 12020050790000387 про події що мали місце 7 березня 2020 року о 23 годині 40 хвилин, під час яких неповнолітній ОСОБА_1 знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 діючи умисно, в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи мету заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , утримуючи в лівій руці ніж, наніс удар в область животу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді : колото-різаної рани передньої черевної стінки, що проникає в черевну порожнину, з пораненням чепця, печінки та ускладнилася внутрішньочеревною кровотечею , яке по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення , а також три удари в область спини, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото різаних ран грудної клітки, по задній поверхні грудної клітини на рівні 12 ребра по задньо-пахвовій лінії справа, по задній поверхні грудної клітини на рівні 11 ребер між навколо хребтової та лопаточних лініями зліва, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, оскільки рани вимагають для свого загоєння і утворення спроможних рубців терміном понад шість днів. Правова кваліфікація дій визначена за ст. 121 ч.1 КК України.

Згідно рапорту, 7 березня 2020 року о 23-49, надійшло повідомлення зі служби 102, яке було зареєстровано за № 4346, про те що 07 березня 2020 року о 23-48 по проспекту Перемоги в Лівобережному районі міста Маріуполя виявили громадянина ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями в районі живота .

Згідно рапорту, 7 березня 2020 року о 23-53, надійшло повідомлення зі служби 102, яке було зареєстровано за № 4347, про те що 07 березня 2020 року о 23-52 по проспекту Перемоги в Лівобережному районі міста Маріуполя, чоловік з тілесними ушкодженнями кидається під колеса автомобілів.

Згідно рапорту, 8 березня 2020 року о 00-40, від медиків надійшло два повідомлення на службу 102, яке було зареєстровано за № 4349, та № 4350 про те що бригада ШМД № 26, по вулиці З.Космодемьянської - проспект Перемоги, 97 в Лівобережному районі міста Маріуполя, виявили чоловіка з множинними ножовими пораненнями грудної клітини з обох сторін. Чоловіка було доставлено до лікарні. За поясненнями постраждалого ножові поранення наніс син співмешканки.

Згідно рапорту, 8 березня 2020 року о 10-38, від медиків надійшло повідомлення на службу 102, яке було зареєстровано за № 4364, про те що 7 березня 2020 року приблизно о 23-00 годині потерпілий ОСОБА_1 травмував себе ножем під час конфлікту з вітчимом. Діагноз : різана рана другого пальця правої кісті .

Згідно рапорту, 8 березня 2020 року о 13-08 та о 15-10, надійшли повідомлення зі служби 102, які було зареєстровано за № 4374, № 4382 про те що 07 березня 2020 року о 23-00, потерпілого ОСОБА_1 під час конфлікту побив вітчим. Діагноз забій м`яких тканин кінцівок правої кісті, осаднені рани 2,3,4 пальців правої кісті, забій тулуба та м`яких тканин лівої гомілки .

Під час огляду місця події квартири АДРЕСА_2 було зроблено зріз з килиму з речовиною бурого кольору, змиви речовин бурого кольору з панелі мікрохвильовій печі, з пляшки що була розташована на мікрохвильовій печі, з раковини. Вилучено кухонний ніж довжиною 21 см з дерев`яною ручкою, із залишками речовини бурого кольору, що було зафіксовано в протоколі огляду місця події від 8 березня 2020 року.

Під час огляду місця події, приміщення лікарні № 4 по вулиці Пашковського в місті Маріуполі було виявлено та вилучено особисті речі потерпілого ОСОБА_2 а саме джинси синього кольору, труси , панчохи, ковдра жовтого кольору, телефон «Престіжіо», гроші в сумі 13 гривень, що було зафіксовано в протоколі огляду місця події від 8 березня 2020 року.

За особистою заявою, обвинуваченим ОСОБА_1 добровільно було видано його особисті речі: футболку чорного кольору, кофту темно зеленого кольору, штани чорного кольору, в яких він був одягнутий 7 березня 2020 року приблизно о 23-00 годині. Зазначені речі в подальшому було оглянуто, що зафіксовано в протоколі огляду предметів від 10 березня 2020 року з фото таблицею, та визнані речовими доказами.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №201 від 16 березня 2020 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_1 а саме: синець за лівою вушною раковиною, утворився в результаті однієї дії тупого предмету, і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 на території домоволодіння АДРЕСА_2 , потерпілий на місці показав та розказав як саме відбувалися події, яким чином обвинувачений наносив удари, в якій кількості та по яким місцям тіла. Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що перший удар в живіт було нанесено йому в той час, коли він тримав руки ОСОБА_5 , а інші три удари в область спини, було йому нанесено пізніше, коли він намагався залишити місце події. Що було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 19 березня 2020 року з фото таблицею.

Згідно виписки з медичної картки амбулаторного ( стаціонарного) хворого від 16 березня 2020 року ОСОБА_2 знаходився хірургічному відділенні МЛ№ 4 ім.І.К. Мацука з діагнозом колото-різані рани грудної клітини, передньої черевної стінки, ускладнення - поранення чепця, печінки внутрішньочеревна кровотеча, алкогольне сп`яніння.

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 244 від 24 березня 2020 року,тілесні ушкодження, що були виявлені у ОСОБА_2 при огляді та при зверненні за медичною допомогою: колото-різана рана передньої черевної стінки (яка при огляді мала вигляд сформованого рубця в правій здухвинній області), що проникає в черевну порожнину, з пораненням чепця, печінки та ускладнилася внутрішньою кровотечею, утворилися в результаті однієї дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах, і по ступеню тяжкості відносяться до Тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення відповідно до п.п. к) п. 2.І.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 М3 України 17 січня 1995 року

- Тілесні ушкодження, що були виявлені у нього при огляді та при зверненні за медичною допомогою, а саме: колото-різані рани грудної клітини, які при огляді сформованого рубця по задній поверхні грудної клітини на рівні 12-го ребра по задньо -пахвовій лінії справа, рубця по задній поверхні грудної клітини на рівні 9 ребра по навколо хребтової лінії справа, рубця по задній поверхні грудної клітини на рівні 11 ребра між навколо хребтовою та лопаточкою лініями зліва утворилися в результаті трьох дій колюче-ріжучого предмету (-ів), яким міг бути клинок ножа, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах а також при обставинах, на які вказує оглянутий, і по ступеню тяжкості відносяться до Легких тілесних ушкоджень, що спричиняють за собою короткочасний розлад здоров`я, оскільки рани вимагають для свого загоєння і утворення спроможних рубців термін понад шість днів.

- В момент спричинення тілесних ушкоджень, потерпілий до нападника міг бути звернений як передньою, так і задньою поверхнями тіла, як у вертикальному так і горизонтальному або близьких до них положеннях.

Згідно висновку експерта № 260 від 26 березня 2020 року - тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 , у вигляді колото-різаної рани передньої черевної стінки (яка при огляді мала вигляд сформованого рубця в правій здухвинній області), що проникає в черевну порожнину, з пораненням чепця, печінки та ускладнилася внутрішньочеревною кровотечею, та колото-різаних ран грудної клітини, які при огляді мали вигляд сформованого рубця по задній поверхні грудної клітини на рівні 12-го ребра по задньо-пахвовій лінії справа, рубця по задній поверхні грудної клітини на рівні 9-го ребра по навколохребтовій лінії справа, рубця по задній поверхні грудної клітини на рівні 11-го ребра між навколохребтовою та лопаточкою лініями зліва, могли утворитися при ударах ножем, тоб то при обставинах на які вказує потерпілий ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за його участі.

На підставі постанов Прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 2 від 23 березня 2020 року , у потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 було відібрано зразки крові для проведення судових експертиз, що зафіксовано в протоколах отримання зразків для експертизи від 23 березня 2020 року.

Згідно висновку експерта № 315 /1 від 6 квітня 2020 року в результаті серологічного дослідження крові у слідах на фрагменті килимового покриття (об`єкт №1), виявлені антигени В і Н та ізогемаглютинін анти -А, що не виключає можливість походження крові у слідах - об`єкт № 1 від особи групи В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. У випадку змішування крові від двох і більше осіб у вказаних слідах не виключається домішок крові особи групи 0 з ізогемаглютинінами анти - А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, оскільки виявлений антиген Н властивий даній групі крові. Походження крові у слідах на фрагменті килимового покриття не виключається від потерпілого ОСОБА_2 і виключається від підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № 315/2 від 23 квітня 2020 року походження крові у слідах на кофті сірувато-зеленого кольору (яка в постанові зазначена як кофта темно-сірого кольору) (об`єкти № 1,2) на штанах ( які в постанові зазначені, як брюки котонові) (об`єкти № 17,18) не виключається від потерпілого ОСОБА_2 .. Походження крові на зазначених об`єктах від підозрюваного ОСОБА_1 - виключається за груповою приналежністю.

Згідно висновку № 346/2 від 23 березня 2020 року, на ножі загальною довжиною 21 см, клинок довжиною 12,5 см, рукоятка дерев`яна темно коричневого кольору, загальною довжиною 10 сантиметрів, на якому на одній із сторін леза маються сліди речовини бурого кольору, вилученого у квартирі АДРЕСА_2 , наявність крові не встановлена, епітелії клітини з ядрами та мікрочастинками тканин людини не знайдені.

Згідно висновку експерта № 422-МК від 25 березня 2020 року, пошкодження тканини №№1-3 на задній поверхні (спинці) футболки в середній третині, в яку був одягнений потерпілий ОСОБА_2 , є колото - різаними пошкодженнями і заподіяні сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 12,0-24,6 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,4-1,5 мм.

Пошкодження №1, що складається з пошкоджень тканини №1а, №16, № 1в, при їх зіставленні між собою, взявши тканину футболки в складку, більш ймовірно могло бути спричинено одномоментно, одним ударом клинкового знаряддя, через складку тканини футболки.

Пошкодження тканини №№1-3 на задній поверхні (спинці) светра в нижній третині, в який був одягнений потерпілий ОСОБА_2 є колото- різаними пошкодженнями і заподіяні сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 13,0- 27,0 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,4-1,6 мм.

Пошкодження тканини № 1-3 на задній поверхні ( спинці) футболки в середній третині на пошкодження тканини № 1-3 на задній поверхні ( спинці) светра в нижній третині, в який був одягнутий ОСОБА_2 могли бути заподіяні клинком представленого на експертизу ножа , не менш ніж від трьох травматичних дій.

Всі предмети повернуті після експертного дослідження в експертному пакунку - сейф пакеті № SNZ4013577, були оглянуті, що зафіксовано в протоколі огляду предметів від 2 червня 2020 року з фото таблицею, і в подальшому визнані речовими доказами.

Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 за місцем проживання останньої в квартирі АДРЕСА_2 , свідок розповіла та показала на місці з чого все розпочалось, як виникла бійка, між нею та потерпілим, в який момент до бійки приєднався неповнолітній ОСОБА_1 , яким чином та куди він наносив удари, і куди після бійки побіг потерпілий, що було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 26 березня 2020 року з фото таблицею та на ДВД диску, який було переглянуто в судовому засіданні.

Під час проведення повторного слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 на території домоволодіння і в квартирі АДРЕСА_2 , потерпілий повторно на місці показав де саме він був розташований під час сварки, де ймовірно знаходився ніж, де він стояв під час нанесення першого удару неповнолітнім ОСОБА_1 , як потім розвивалися події, та як йому вдалося вибігти з квартири та куди він побіг, що було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 30 квітня 2020 року з фото таблицею, та фіксацією на ДВД диск, який було переглянуто судом в судовому засіданні.

Під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 , останній пояснив, що 7 березня 2020 року потерпілий ОСОБА_2 , який є співмешканцем його матері, знаходився в стані алкогольного сп`яніння, та між ним та його матір`ю ОСОБА_13 виникла сварка, під час якої між ними сталася бійка. Оскільки він намагався захистити матір, він почав погрожувати потерпілому, з наміром його заспокоїти, для чого й схопив ніж. Але потерпілий заспокоюватися не хотів, а навпаки продовжував поводити себе більш агресивно, внаслідок чого між ними сталася бійка, під час якої він наніс декілька ударів потерпілому. Показав яким чином наносив удари, де знаходився потерпілий, в якому напрямку пішов в подальшому. Все зазначене було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 7 травня 2020 року та на ДВД Диску, який було переглянуто судом під час судового засідання.

Згідно висновку судово медичної експертизи № 404 від 15 травня 2020 року, тілесні ушкодження на які вказує ОСОБА_1 під час його допиту у виді: удару ножем в область живота «Лезо ножа зайшло з лівої задньої бокової сторони», під час огляду потерпілого не виявлено, в медичних документах не зазначено. За поясненнями ОСОБА_1 він наніс один удар в поперекову ділянку, однак у потерпілого виявлено три рани, будь яка з яких могла утворитися від зазначеного удару.

За поясненнями ОСОБА_1 під час слідчого експерименту від 7 травня 2020 року, він наніс потерпілому три удари ножем в живіт, однак ніяких тілесних пошкоджень в цій ділянці тіла потерпілого не виявлено.

Згідно висновку психолого- психіатричної експертизи № 380 від 9 червня 2020 року, у ОСОБА_1 відсутні ознаки розумової відсталості ( інтелектуального недорозвинення) не пов`язані з психічним розладом. Психологічний розвиток відповідає його календарному віку, не відзначається виражених індивідуально-психологічних характеристик, що впливають на його поведінку. ОСОБА_1 міг достатньою мірою розуміти характер і значення своїх дій, однак емоційно - вольовий контроль було порушено. На момент вчинення злочину ОСОБА_1 не перебував у стані фізіологічнгого афекту, а перебував в стані вираженого емоційно напруження - стресу ( стан екстремальних психічних переживань) яке суттєвим чином вплинуло на його поведінку.

Під час судового засідання судом було переглянуто відео запис з боді - камер АН 1106, поліцейських екіпажу «Чайка-110», з яких вбачається, що потерпілого було виявлено 7 березня 2020 року о 23-52 годині лежачого на перетині проїжджої частини проспекту Перемоги та провулку З.Космодемьянської в Лівобережному районі міста Маріуполя. За поясненнями ОСОБА_2 ножове поранення йому нанесла його співмешканка. В подальшому потерпілим ОСОБА_2 на запитання співробітників поліції було пояснено, що ножове поранення було нанесено сином співмешканки - неповнолітнім ОСОБА_1 .

В судовому засіданні під час допиту неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 останній пояснював, що він визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, але оправдує свої дії перебуванням в стані необхідної оборони, здійснюючи захист від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_2 ..

З огляду на викладені докази сторони обвинувачення та враховуючи наведену позицію обвинуваченого ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 27 Конституції України передбачено, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я від протиправних посягань.

За ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. При розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Натомість за ч. 3 ст. 36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених ст. 118, 124 КК України.

Слід зауважити, що до критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Як було встановлено в судовому засіданні, сварка та бійка розпочалася між свідком ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_2 .. Під час зазначеної сварки, ніякої небезпеки для життя чи здоров`я неповнолітнього ОСОБА_1 не існувало. В подальшому неповнолітній ОСОБА_1 з метою заспокоїти свою матір та потерпілого ОСОБА_2 стає поміж ними, та намагається звернути увагу на себе, у зв`язку з чим отримує декілька ударів від потерпілого. Після того, він вільно пересувається до кухні, бере в руки ніж, повертається і знов за його словами намагається звернути увагу на себе, з метою налякати потерпілого, але при цьому наносить йому удар ножем в область живота. Припиняє свої дії, а через деякий час наносить ще декілька ударів ножем. При цьому за поясненнями самого неповнолітнього обвинуваченого, нічого не перешкоджає йому покинути приміщення, та уникнути посягань потерпілого. Тілесне ушкодження виявлене у обвинуваченого ОСОБА_1 у виді синця за лівою вушною раковиною, який утворився в результаті однієї дії тупого предмету, і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, згідно висновку судово-медичної експертизи №201 від 16 березня 2020 року, не свідчать про наявність такого ступню небезпечного посягання з боку потерпілого, що могло дати підстави для відвернення зазначеного посягання шляхом нанесення ножових поранень що спричинили тяжкі тілесні ушкодження.

Також суд звертає увагу, що за поясненнями самого потерпілого ОСОБА_2 , які підтвердилися показами свідка ОСОБА_5 та не спростовані обвинуваченим ОСОБА_1 , перший удар ножем було нанесено обвинуваченим саме тоді, коли потерпілий тримав за руки свідка ОСОБА_5 стримуючи її агресивну поведінку. При цьому потерпілий ніяким чином не реагував на обвинуваченого, який демонструючи ніж намагався привернути увагу до себе. Тоб то під час сварки між потерпілим та свідком ОСОБА_5 , обвинувачений, маючи об`єктивну можливість уникнути конфлікту, схопив ніж та наніс удар потерпілому в область живота. В подальшому наніс ще декілька ударів ножем в область спини, у той час коли потерпілий вже намагався залишити місце конфлікту, повністю розуміючи свої дії, і їх можливі наслідки.

Таким чином оскільки обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння, а саме: захист винної особи її охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання, відповідальність за яке настає лише у випадку перевищення особою, яка захищається, меж необхідної оборони, яку в судовому засіданні встановлено не було, суд вважає, що пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 в частині перебування в стані необхідної оборони є спробою його захисту від пред`явленого обвинувачення.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність відповідно з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом при встановлених судом фактичних обставинах справи провини неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, а саме спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 65,103 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Щодо неповнолітньої особи, суд також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

ОСОБА_1 будучи неповнолітньою особою вперше вчинив умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких. Але у скоєному розкаявся, навчається в Будівельному коледжі, на обліках в міських диспансерах не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, намагався примиритися з потерпілим, що суд визнає пом`якшуючими обставинами.

Також суд зважає на думку потерпілого ОСОБА_2 який претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_1 не має, визначення покарання винному залишає на розсуд суду (а. с. 39 том 2).

Обтяжуючих обставин відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 , орган пробації вважає, що результати оцінки неповнолітнього ОСОБА_1 показали низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі на певний строк можливе, за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, заходів впливу на контроль мислення, формування готовності дотримуватися соціально прийнятих норм. ( том 2 а.а.57-60)

Виходячи із загальних засад призначення покарання, з урахуванням обставин справи і даних про особу винного, враховуючі що ОСОБА_1 , раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці, готовий стати на шлях виправлення, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, із застосуванням вимог ст.ст.104,76 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, відповідатиме вчиненому злочину та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Прокурором, відповідно до вимог ст.ст. 128, 129 КПК України в рамках кримінального провадження було заявлено цивільний позов в інтересах держави про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої державі в особі територіальної громади міста Маріуполя в розмірі 6282,72 гривні, які було витрачено на лікування потерпілого ОСОБА_2 , які просить стягнути з цивільного відповідача - ОСОБА_3 .

За довідкою КНП ММР «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука» вбачається, що на лікування потерпілого ОСОБА_2 в хірургічному відділені Міської лікарні № 4 міста Маріуполя у період з 8 березня 2020 року по 16 березня 2020 року було витрачено 6282,72 (т. 1, а.с.8).

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заперечував проти стягнення з нього зазначеної суми, оскільки вважає, що матеріальну відповідальність повинна нести мати, яка займалася вихованням сина, і яка своєю поведінкою допустила до вчинення такої події. Також згідно письмових заперечень, він в 2011 році сплатив ОСОБА_5 5000 доларів США, для придбання неповнолітньому ОСОБА_1 квартири. Вважає, що він забезпечив сина житлом, а неналежне виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків стало причиною вчинення неповнолітнім кримінального правопорушення, а тому саме вона повинна нести матеріальну відповідальність.

Суд розглядаючи зазначене питання прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим «правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Відповідно ч. 2 ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Як було встановлено в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 на теперішній час навчається в Маріупольському будівельному технікумі на денній формі навчання, бюджет, але стипендію не отримує. Іншого джерела доходу теж не має.

Також суд звертає увагу, що виділення коштів для придбання неповнолітньому житла, не звільняє законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання, забезпечення умов для навчання, та всебічного розвитку дитини, а також забезпечення права на достойне проживання та здорову соціальну обстановку в родині. Так, ОСОБА_3 розуміючи умови в яких проживає неповнолітній ОСОБА_1 , а також усвідомлюючи наявність агресивної поведінки матері до оточуючих та схильність її до вживання алкогольних напоїв, не прийняв мір щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина разом з ним, з метою обмежити неповнолітнього від несприятливих умов проживання, та можливості надання належного виховання. У зв`язку з викладеним суд вважає, що ОСОБА_3 , як батько, та законний представник неповнолітнього також винен в обставинах які склалися, та які призвели до вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Таким чином, оскільки цивільний відповідач та законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3 є батьком неповнолітнього, а тому несе повну матеріальну та моральну відповідальність за його дії до його повноліття, враховуючи вище наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги прокурора щодо стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальної шкоди в розмірі 6282,72 гривні підлягають задоволенню.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Через вирішення питання речових доказів по справі суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту, накладеного ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 березня 2020 року.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 в період випробувального терміну періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання, виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4 на користь держави в особі Маріупольської міської ради р/р НОМЕР_2 ЄДРПОУ № 01990654 МФО 334851 (призначення платежу: відшкодування в місцевий бюджет коштів за лікування потерпілого) грошові кошти в розмірі 6282,72 гривні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 березня 2020 року на речі ОСОБА_2 а саме:

- джинси синього кольору, труси чоловічі, шкарпетки, ковдра жовтого кольору, мобільний телефон Prestigio в корпусі чорного кольору, банківські картки, грошові кошти в сумі 13 гривень - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 березня 2020 року на речі які були вилучені 08 березня 2020 року з квартири АДРЕСА_2 , а саме: зріз з килимку перед вхідними дверима, на якому міститься речовина бурого кольору, змив речовини бурого кольору з панелі мікрохвильової печі, змив речовини бурого кольору з пляшки на мікрохвильовій, змив речовини бурого кольору з раковини, кухонний ніж із залишками речовини бурого кольору - скасувати.

Речові докази:

- Поліетиленовий сейф INZ 4013577, в якому містяться речі ОСОБА_1 а саме: кофта, футболка, штани, що згідно квитанції № 1377 від 15 червня 2020 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області - повернути ОСОБА_14 як належне йому мано.

- Паперовий конверт, білого кольору з залишками змивів з об`єктів № 1,2, контроль марлі (один конверт);

- Паперовий конверт, білого кольору, зі зразками крові ОСОБА_1 ,

- Паперовий конверт, білого кольору, зі зразками крові ОСОБА_2 ,

- Паперовий конверт, білого кольору, з залишки змиву з лівої руки ОСОБА_1

- Паперовий конверт, білого кольору, із залишками змиву з правої руки ОСОБА_1 ,

- Паперовий конверт, блідо жовтого кольору, з фрагментом килимкового покриття,

- Паперовий конверт, блідо жовтого кольору,в якому мається ніж - 1 штука.

що згідно квитанції № 1377 від 15 червня 2020 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області - необхідно знищити.

- Джинси чоловічі синього кольору, труси чоловічі, шкарпетки чоловічі, ковдру жовтого кольору, що належать потерпілому ОСОБА_2 та зберігаються в камері зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області - знищити.

- Мобільний телефон марки Prestigio Імей 1: НОМЕР_3 , імей 2: НОМЕР_4 , у чохлі чорного кольору в справному робочому стані, який згідно квитанції № 1386 зберігається в камері зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області - повернути потерпілому ОСОБА_2 , як належне йому майно.

- Банківські картки у кількості 2 штук, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Гроші в сумі 13 гривень, що зберігаються в матеріалах справи - повернути в розпорядження потерпілому ОСОБА_2 як належне йому майно.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: