Ухвала суду № 94875089, 15.02.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-з/359/17/2021

Справа № 359/1043/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

12 лютого 2021року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вище зазначена заява, яка передана судді 15лютого 2021року, в якій ОСОБА_1 просить суд: накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона та її чоловік ОСОБА_2 з метою захисту порушеного права власності на єдине житло звернулися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , власниками якої вони були в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19.09.2007, виданим Бориспільським міськвиконкомом.

Заявник зазначає, що у 2018 році її родині потрібні були кошти, щоб віддати борг родичам та погасити борг сина, який мав унаслідок азартних ігор. Банківськими установами було відмовлено у видачі кредиту, так як заявник та її чоловік є пенсіонерами. Через об`яву про швидку позику під заставу майна без процентів від фінансової компанії «Кредофінанс», наприкінці квітня 2018 року заявник та її чоловік зустрілися з директором «Кредофінанс» для підписання договору позики та застави квартири. Після підписання вказаних документів у нотаріуса отримали кошти та умови повернення боргу. Вказує, що на сьогодні ними повернуто борг на суму понад 200 000 грн. з 260 000 грн. Проте, у січні 2021 року на телефон заявника почалися дзвінки з повідомленнями, що квартира продається і невідомий чоловік вимагав забезпечити доступ до квартир. З сайту оголошень мережі інтернет дізналися про продаж квартири. При зустрічі з рієлтором, номер якого був вказаний у оголошенні, їм стало відомо про договір купівлі- продажу їхньої квартири та те, що вказана квартира не належить їм вже більше двох років.

Враховуючи дані обставини, звернулися до правоохоронних органів та 01.02.2021 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України було відкрито кримінальне провадження № 12021115100000036.

Заявник вважає, що договір купівлі-продажу належної їм квартири від 27.04.2018 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Остапенко Є.Є. за реєстровим номером 225, підписано під впливом помилки, внаслідок чого вони сплачували кредит, а в результаті лишились єдиного житла. Також заявник зазначає, що оскільки на сьогодні квартира продається, а у квартирі фактично живе вона та її чоловік, їхній син з неповнолітньою дитиною інвалідом, відповідач та третя особа, дізнавшись про те, що подано позов, можуть зробити навіть формальне відчуження на користь третіх осіб, щоб уникнути відповідальності та з метою тиску на заявника та її родину. Тому, враховуючи наведене, вважає, що є всі підстави для накладення арешту на майно, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , для запобігання подальшого відчуження цього майна на користь третіх осіб, а також для забезпечення виконання рішення суду і недопустимості порушення права на житло.

Вивченням заяви та доданих до неї документів, матеріалів цивільної справи № 359/1043/21, № 2/359/1669/2021, приходжу до наступного висновку.

З матеріалів справи № 359/1043/21, № 2/359/1669/2021 встановлено, що 05.02.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ТОВ « Кредофінанс», про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 27.04.2018 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Остапенко Є.Є., зареєстрований в реєстрі за № 225.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2021 р. визначено суддю Семенюту О.Ю.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 08.02.2021 було здійснено запит до відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 .

Станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, 15.02.2021, вказаної вище інформації до суду не надійшло, та провадження у справі № 359/1043/21, № 2/359/1669/2021 не відкрито.

За правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року визначено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, згідно вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і вимогою, яка буде предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду вразі невжиття таких заходів.

Однак, всупереч п.п. 5-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява про забезпечення позову не містить:

- ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

- пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення позову, що є обов`язковим;

- інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.

Заявником надається копія першого аркушу звіту про оцінку нерухомого майна – квартири за адресою АДРЕСА_1 , проведену ПП «Авто-експрес» у 2021 році та додатки з фотографіями квартири, зроблені 01.02.2021. Однак у цих документах відсутня інформація стосовно ціни даного нерухомого майна.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, слід заяву про забезпечення позову повернути заявнику.

На підставі викладеного, керуючися ст.ст.149-151,153,157 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Ю. Семенюта