Ухвала суду № 94868276, 15.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/477/21

УХВАЛА

15 лютого 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, винесену Головним управлінням Держпраці в Одеській області 17 грудня 2020 року.

Представником позивача, 11.02.2021 року надано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити стягнення на підставі Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, винесеної Головним управлінням Держпраці в Одеській області 17 грудня 2020 року стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова відповідача не передбачає подальшу процедуру її виконання, не зумовлює вчинення будь-яких дій іншими заінтересованими особами (окрім примусового виконання цієї постанови), а отже внаслідок зупинення його дії як раз і буде збережено те становище, яке існує зараз. Зазначене відповідає висновкам, викладеним в постанова ВС у складі КАС від 08 жовтня 2020 року у справі №166зп-20/160.

Оскаржувана постанова, прийнята Головним управлінням Держпраці в Одеській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509. В свою чергу, ні Порядком № 509, ні статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-V111 не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Представник позивача вказує, що станом на дату подання цієї заяви стосовно позивача відкрито виконавче провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови відповідача, накладено арешт на грошові кошти позивача на банківських рахунках, в підтвердження чого надано отримане позивачем повідомлення в програмі «Дія». Згідно вказаного повідомлення, «виконавча служба «Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)» встановила обмеження на вашу картку на суму 385 269 гривень /сума, що вказана у оскаржуваній в справі постанові відповідача + виконавчий збір + витрати виконавчого провадження/.

Представник позивача зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Таким чином, на думку позивача та її представника, запропонований позивачем захід забезпечення позову стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.

При цьому також представник позивача просить врахувати, що в разі несплати позивачем у добровільному порядку штрафу згідно оскаржуваної постанови, такий штраф буде стягнуто в примусовому порядку, що призведе до покладення на позивача обов`язку сплатити додаткові витрати у вигляді виконавчого збору, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача. Враховуючи розмір накладеного на позивача штрафу, виконання постанови про накладення штрафу призведе до зупинення виплати заробітної плати працівникам позивача, зупинення розрахунків позивача із контрагентами, а відтак будуть завдані збитки господарській діяльності позивача.

Крім того, представник позивача зауважує на тому, що фактично весь період господарської діяльності позивача припав на період дії протиепідемічних заходів з березня 2020 року по теперішній час, що призвело до величезних та незапланованих втрат для позивача. Незважаючи на це, позивач з початку своєї діяльності забезпечив укладання трудових договорів з працівниками, виплачує зарплату та забезпечує трудові гарантії, передбачені законодавством України.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд задовольнити клопотання про застосування заходів забезпечення позову в зазначений в клопотанні спосіб

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Суд зазначає, що позивачем оскаржено до суду постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, винесену Головним управлінням Держпраці в Одеській області 17 грудня 2020 року.

У заяві про забезпечення позову заявник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, винесену Головним управлінням Держпраці в Одеській області 17 грудня 2020 року.

На підтвердження обґрунтованості заяви про забезпечення позову представник позивача надає повідомлення, отримане на мобільний телефон в додатку «monobank», з якого вбачається, що Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановила обмеження на картку позивача на суму 385269 грн.

Відповідно до інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, 03.02.2021 року Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №64345850 за зверненням Головного управління Держпраці в Одеській області.

Так, 03.02.2021 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64345850 на підставі постанови №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, виданого 17.12.2020 року.

Отже, оскаржувана постанова є виконавчим документом та звернута до примусового виконання. Примусове стягнення з позивача коштів до закінчення розгляду даної справи по суті ускладнить ефективний захист її прав. Вищезазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі розподілу стягнутих коштів.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, винесеної Головним управлінням Держпраці в Одеській області 17 грудня 2020 року стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням у справі.

Керуючись ст.ст.150, 151, 168, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, винесеної Головним управлінням Держпраці в Одеській області 17 грудня 2020 року стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням у справі.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя П.П. Марин