Рішення № 94868228, 15.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14054/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2016 р.в, VIN # НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500030.2020.509298 від 03.09.2020, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2020/00291 від 03.09.2020 з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0028-2020 від 03.09.2020.

Зобов`язати Одеську митницю Держмитслужба (код ЄДРПОУ 4333345, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , рахунок отримувача НОМЕР_4 , АТ «Приват Банк», МФО банку 305299) переплати митних платежів у сумі 4920,05 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526 вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023 ).

Здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 4333345, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , рахунок отримувача НОМЕР_4 , АТ «Приват Банк», МФО банку 305299) судовий збір у розмірі 1682 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 07.07.2020 ОСОБА_1 придбала у США транспортний засіб Chevrolet Volt 2016 р.в., VIN # НОМЕР_1 . 03.09.2020 року позивачка подала митну декларацію UA500030.2020.509298 щодо здійснення митного оформлення вказаного автомобіля, у графі №33 якої зазначила код товару 8703 80 90 90 - «Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: оснащені двигуном внутрішнього згоряння, який не з`єднаний з трансмісією, тобто не бере участі в пересуванні транспортного засобу, який призначений тільки для обертання електрогенератора, та інші транспортні засоби». За результатами розгляду вказаної митної декларації та поданих документів, головний державний інспектор ВМО №2 м/п «Одеса» Прокоф`єв О.В. склав картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2020/00291 від 03.09.2020 року з причин прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0028-2020 від 03.09.2020 яким змінено код товару за УКТЗЕД на 8703609010 «Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: інші транспортні засоби з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з зворотно-поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування, які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, що використовувалися не більше 5 років».

На думку сторони позивача, рішення про відмову у митному оформленні є протиправним та таким, що належить до скасування. Представник позивачки посилається на висновок судової авто товарознавчої експертизи № 20-5292 від 20.10.2020 року та на висновки Верховного Суду, що наведені у постанові від 13.10.2020 року у справі № 420/5592/19 та у постанові від 11.12.2018 по справі №820/898/18.

У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про відмову у митному оформленні транспортного засобу на підставі оскаржуваного рішення про зміну коду УК ЗЕД позивачка змушена була сплатити більше митних платежів. Зокрема, за поданою митною декларацією №500030/2020/509298 від 03.09.2020 року сума митних платежів складала - 48456,34 грн., в той час як після зміни коду позивачці довелось сплатити 53376,39 грн. за поданою митною декларацією №UA500030/2020/509571 від 04.09.2020 року. Таким чином, переплата митних платежів внаслідок незаконної зміни коду становить 4920,05 грн. Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Ухвалою суду від 16.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач копію ухвали суду від 16.12.2020 року отримав 28.12.2020 року, проте, відзив на адміністративний позов не надав.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Як встановлено судом, 07.07.2020 ОСОБА_1 придбала у США транспортний засіб Chevrolet Volt 2016 р.в., VIN # НОМЕР_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи інвойсом № А574730 від 07.07.2020 року.

З метою митного оформлення придбаного транспортного засобу, ОСОБА_1 подала до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500030/2020/509298 від 03.09.2020 року.

Суд встановив, що у графі 33 митної декларації, позивачка зазначила код товару « НОМЕР_5 ».

За результатом розгляду поданої декларації та доданих документів, відділом митного оформлення № 2 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби прийнято рішення від 03.09.2020 року № КТ- UA500030-0028-2020, з огляду на яке, митницею змінено код товару, визначений в графі 33 митної декларації № UA500030/2020/509298 від 03.09.2020 року, з « 8703 80 90 90» на « 8703 609010».

На підставі вказаного рішення, 03.09.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла картку відмови № UA500030/2020/00291 у митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією № UA500030.2020.509298.

Частинами 6, 8 ст.257 Митного кодексу України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Приписами ч. 1 ст. 68 Митного кодексу України визначено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч. ч. 4, 7 ст. 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Приписами ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1085/21397 (далі - Порядок № 650), визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Згідно з п. 3 розділу І Порядку № 650, класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;

контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Законом України «Про митний тариф України» затверджено Основні правила інтерпретації УКТЗЕД.

Пунктами 1-3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Згідно з п. 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно з Митним тарифом України, який є Додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 4 червня 2020 року № 674-IX, до коду УКТЗЕД 8703 60 90 10 відносяться інші транспортні засоби з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з зворотно-поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування, які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, що використовувалися не більш як 5 років.

До коду УКТЗЕД 8703 80 90 90 інші транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, що використовувалися, оснащені двигуном внутрішнього згоряння, який не з`єднаний з трансмісією, тобто не бере участі в пересуванні транспортного засобу, який призначений тільки для обертання електрогенератора, та інші транспортні засоби.

Відповідно до технічної документації автомобіль Chevrolet Volt 2016 модельного ряду є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху. (ЕКЕУ - Електричний Транспортний засіб, що може працювати у Режимі Розширеного Діапазону). Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна. В Електричному Режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати у цьому режимі до того моменту часу, коли у батареї зостається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом). Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у Режим Розширеного Діапазону (РРД) У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, якій живиться від палива. Це вторинне джерело електричної енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може буди підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення Електричного Режиму. Батарея високої напруги буде продовжувати постачати певну кількість енергії; працювати разом з двигуном для забезпечення максимальної (пікової) продуктивності коли це вимагається, наприклад при підйомі на крутий нахил або при маневрах, потребують великого прискорення. Батарея не буде заряджатися, та електричний діапазон роботи транспортного засобу не буде відновлюватися за рахунок енергії від двигуна. Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, коли транспортний засіб рухається з малою швидкістю, або зупиняється, двигун буде працювати без відключення, якщо транспортний засіб знаходиться в увімкненому стані, за виключенням того, коли блок електричного приводу знаходиться в положенні N (Нейтральне). Двигун відключиться або буде залишатися відключеним при низькій швидкості транспортного засобу у положенні N (Нейтральне). В таких випадках батарея високої напруги не буде заряджатися. При цих умовах, батарея високої напруги, все ще може розряджатися при використанні кондиціонеру або інших нагрузках на мережу 12 Вольт. Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, у випадку несправності батареї високої напруги, двигун може працювати без відключення з метою генерації необхідної електрики. Лампочка індикатора несправності буде включена (почне світитися).

Таким чином, автомобіль Chevrolet Volt другого покоління має електричний двигун та двигун внутрішнього згоряння, при чому електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії, тобто автомобіль Chevrolet Volt другого покоління є двокомпонентним товаром відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.

Технічна документація на автомобілі Chevrolet Volt є загальнодоступною в мережі Інтернет на веб-сайті General Motors LLC, як компанії-виробника автомобіля Chevrolet Volt, згідно з якою, даний автомобіль є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху та використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух завжди.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 13.10.2020 року у справі № 420/5592/19.

Суд зазначає, що при класифікації автомобіля Chevrolet Volt 2016 належить застосувати правило 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД щодо надання тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2016 р.в, VIN # НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500030.2020.509298 від 03.09.2020, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2020/00291 від 03.09.2020 року з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0028-2020 від 03.09.2020 року, оскільки, як встановив суд, двигун внутрішнього згоряння не бере участі в пересуванні транспортного засобу Chevrolet Volt та вказаний автомобіль є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху та використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух завжди.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний виносок експерта № 20-5292 від 20.10.2020 року, за результатами судової авто товарознавчої експертизи автомобіля Chevrolet Volt, 2018 року виготовлення, який не береться судом до уваги, оскільки не є ідентичним автомобілю, що придбаний позивачкою ( ОСОБА_1 придбала автомобіль 2016 року виготовлення).

Таким чином, суд робить висновок, що ввезений позивачем автомобіль Chevrolet Volt 2016 року слід класифікувати за кодом УКТЗЕД 8703809090.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача підготувати та направити висновок про повернення з Державного бюджету України сум надмірно сплачених митних платежів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.ч. 4, 7 ст.55 МК України, під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до п.43.3, п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені регулюються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 (далі - Порядок №643)

Згідно п.п. 1-3 Розділу 3 Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Таким чином, позивачка має право на повернення сплачених податків і зборів у випадку подання відповідної заяви платником про таке повернення до контролюючого органу.

Разом з тим, позивачка не надала суду доказів на підтвердження факту звернення з відповідною заявою до контролюючого органу, у зв`язку з чим суд робить висновок про передчасність заявленої позовної вимоги та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо вимоги позивача про здійснення розподілу судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивачки (РНОКПП НОМЕР_6 ) судового збору та витрати на професійну допомогу у сумі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що за звернення до суду із вказаним позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1682,00 грн. Враховуючи, що суд зробив висновок про часткове задоволення адміністративного позову, з відповідача на користь позивачки має бути стягнуто 841,00 грн. судового збору.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, суду надано ордер від 02.12.2020 року та договір про надання правничої допомоги від 02.12.2020 року № 02/12/2020. З огляду на п. 3.3 Договору, розмір гонорару адвоката складає 5000,00 грн. та є фіксованим. Разом з тим, суд зазначає, що представник позивача не надає суду детального опису робіт, виконаних адвокатом, а п. 3.2 договору визначає, що у суму гонорару включається, у тому числі, участь адвоката у суді, підготовка процесуальних документів, подача апеляційної скарги, звернення рішення до виконання.

Оскільки судом частково задоволено адміністративний позов, справа слухалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), представник позивача, окрім позовної заяви, не подавав інших процесуальних документів, апеляційної скарги, не звертав рішення до виконання, з урахуванням складності справи, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 1500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 11, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2016 р.в, VIN # НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500030.2020.509298 від 03.09.2020 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2020/00291 від 03.09.2020 року з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0028-2020 від 03.09.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 841 грн. 00 коп. (вісімсот сорок одна гривня 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму витрат на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (вул. Івана і Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ: 43333459).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 15 лютого 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.