Рішення № 94867832, 15.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. Справа № 400/2761/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-порт», вул. Проектна, 1, м. Миколаїв, 54058 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-порт» (далі – позивач, або товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі – відповідач або головне управління), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо відмови вчинення дій, направлених на внесення змін до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, формування та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з кадастровим номером 4810136300:07:001:0013, з урахуванням коректних фактичних даних щодо фіксування всіх без виключення локальних факторів, що характеризують кожну земельну ділянку;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області здійснити корегування даних щодо локальних факторів, що характеризують земельну ділянку ТОВ «Універсал-порт» з кадастровим номером 4810136300:07:001:0013, шляхом:

а) застосування при визначенні сукупного коефіцієнту Км3 по тексту витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наступних локальних коефіцієнтів:

- не забезпечена централізованим водопостачанням – 0,95;

- не забезпечена централізованим водовідведенням – 0,95;

- не забезпечена централізованим газопостачанням – 0,95;

- у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродрому – 0,95;

б) не застосування при визначенні сукупного коефіцієнту Км3 по тексту витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наступних локальних коефіцієнтів:

- у прирейковій зоні – 1,10.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне:

Під час складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 98 від 11.01.2020 року відділом у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області було допущено порушення порядку застосування до земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у позивача, ряду локальних факторів, внаслідок чого сукупний коефіцієнт Км3 було вирахувано не вірно.

Позивач зазначає, що фактично земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:07:001:0013 не забезпечені централізованими водо-, газопостачанням та водовідведенням. Тому застосування коефіцієнтів локальних факторів «забезпечення централізованим водо-газопостачанням та водовідведення», а так само не застосування локальних факторів «не забезпечення централізованим водо-, газопостачанням та водовідведення» не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також до земельної ділянки неправомірно не було застосовано коефіцієнт, що відповідає локальному фактору відповідно до Технічної документації «у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродрому».

Локальний коефіцієнт, що відповідає локальному фактору «у прирейковій зоні» відносно земельної ділянки зо стосовно безпідставно, у зв`язку з відсутністю на ній під`їзної залізничної колії.

Позивач зазначає, що правомірність незастосування локальних факторів, що віднесені до групи інженерно-інфраструктурних факторів є предметом розгляду іншої справи. У межах цього адміністративного позову товариство наполягає на порушеннях, які допущені відповідачем під час формування та видачі витягів.

Ухвалою від 15.07.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

31.07.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Відзив обґрунтовано наступним:

Відповідач зазначає, що ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» (із змінами) видача витягу з нормативної грошової оцінки земель належить до переліку адміністративних послуг, що надаються територіальними органами Держгеокадастру.

При цьому, при наданні таких витягів спеціаліст Відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області керується виключно затвердженою Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м, Миколаєва, здійснення останнім будь-яких корегувань даних, в тому числі щодо локальних факторів, що характеризують земельні ділянки товариства, не передбачено чинним законодавством.

Ухвалою від 15.02.2021 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-порт» є орендарем земельної ділянки на території міста Миколаєва, вул. Проектна, 1, з кадастровим номером 4810136300:07:001:0013, на підставі договору оренди землі від 13.08.2004 року з урахуванням договору про зміни від 17.02.2009 року.

На підставі Договору оренди землі земельна ділянка загальною площею 9600 кв.м. надана позивачу для будівництва глибоководного причалу на строк 25 років.

10.07.2019 року Миколаївською міською радою прийнято рішення № 52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва», яким затверджено відповідну технічну документацію.

В січні 2020 року товариством у Відділі у Миколаївському районі Головного управліненя Держгеокадастру у Миколаївській області було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 98 від 11.01.2020 року.

У зв`язку з тим, що позивач вважає вказаний витяг протиправним 23.03.2020 року ним надіслано на адресу головного управління клопотання № 1 щодо коригування даних щодо локальних факторів.

У відповідь на це головним управлінням надіслано листа від 30.03.2020 року № 8-14-0.4-2356/2-20, відповідно до якого відповідач вважає, що локальні фактори у змісті витягів сформовані правомірно.

Також позивач (через адвокатський запит № 07 від 16.03.2020 року) звернувся до Миколаївської міської ради щодо вирішення питання невідповідності локальних факторів.

Миколаївська міська рада своїм листом від 08.04.2020 року № 1968/02.02.01-40/14/20 повідомила, що у випадку питань коректності інформації Технічної документації необхідно звернутися до її розробника ДП «Дніпромісто».

У матеріалах справи також наявна відповідь ДП «Дніпромісто» від 13.05.2020 року № Д-969 представнику позивача адвокату Шевцовій Т.М.) де зазначено, що локальні фактори забезпечення кожної окремої ділянки не враховані. На схемі розповсюдження інженерно-інфраструктурних факторів зазначаються лише зони забезпеченості окремими видами інженерної інфраструктури. Встановлення факту забезпеченості / не забезпеченості окремої земельної ділянки відповідним видом інженерної інфраструктури має уточнюватися згідно чергового плану інженерних мереж, який ведеться відповідним місцевими органами.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до с. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про оренду землі», «Про оцінку земель», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оцінку землі»).

Відповідно до ст. 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку землі» виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі № 3-476гс15, від 31.07.2018 року у справі № 804/7823/14, від 30.10.2018 року у справі № 804/2111/14.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Миколаївської міської ради № 52/18 від 10.07.2019 року затверджено нормативну грошову оцінки земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва.

Дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Методика № 213).

Згідно п. 2-1 Методики № 213 дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

При цьому, такий документ як витяг з технічної документації не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення прав та обов`язків позивача, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2018 року у справі 814/789/17.

Крім того, виходячи з компетенції відповідача та норм вищевикладених законодавчих актів суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено механізму та повноважень головного управління з коригування даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, адже технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, про які вказує позивач, затверджена рішенням іншого органу – Миколаївської міської ради, а витяг лише відображає фактичні дані, які затверджені.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом оскарження є саме бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо відмови внесення змін до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов`язання відповідача здійснити корегування даних щодо локальних факторів, що характеризують земельну ділянку.

З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку про те, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки відповідач не є суб`єктом, який уповноважений змінювати фактичне значення коефіцієнтів локальних факторів, а витяг з технічної документації не є документом який затверджує коефіцієнти, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-порт» (вул. Проектна, 1, м. Миколаїв, 54058, код ЄДРПОУ 32938382) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо відмови вчинення дій, направлених на внесення змін до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, формування та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з кадастровим номером 4810136300:07:001:0013, з урахуванням коректних фактичних даних щодо фіксування всіх без виключення локальних факторів, що характеризують кожну земельну ділянку; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області здійснити корегування даних щодо локальних факторів, що характеризують земельну ділянку ТОВ «Універсал-порт» з кадастровим номером 4810136300:07:001:0013, шляхом: а) застосування при визначенні сукупного коефіцієнту Км3 по тексту витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наступних локальних коефіцієнтів: не забезпечена централізованим водопостачанням – 0,95; не забезпечена централізованим водовідведенням – 0,95; не забезпечена централізованим газопостачанням – 0,95; у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродрому – 0,95; б) не застосування при визначенні сукупного коефіцієнту Км3 по тексту витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наступних локальних коефіцієнтів: у прирейковій зоні – 1,10 – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.02.2021 року.

Суддя О.В. Малих